Рішення № 85014188, 10.10.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7208/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Єршової Л.С.

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 ,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Мамонтової А . Ю .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та способу участі батька у її вихованні, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та способу участі матері у її вихованні,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Малиновської районної адмістрації Одеської міської ради, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 134, про визначення місця проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з її матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; визначення наступних годин спілкування ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_7 : 1 та 3 вівторок та четвер місяця з 15.00 до 18.00; стягнення судових витрат.

Позов подано з підстав визначення місця проживання дитини та способу участі батька у її вихованні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з самого народження доньки, позивач постійно піклується про неї, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати малолітню доньку, а також виконувати всі інші обов`язки, покладені на неї законом та необхідні для належного утримання дитини. Після того, як стосунки батьків погіршились, ОСОБА_1 переїхала з дитиною до власного житла, проте між сторонами існує спір щодо місця проживання доньки. Позивач у повному обсязі має можливість створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку доньки, задовольнити гармонійний розвиток тї особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Позивач проживає у комфортабельній квартирі з сучасним ремонтом: та обладнанням, де створені всі умови для проживання, виховання та утримання доньки. Таким чином, на думку ОСОБА_1 , проживання доньки разом з матір`ю відповідає інтересам дитини. Позивач має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, чого відповідач забезпечити не в змозі. Разом з тим, позивач не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача із донькою і готова зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлення піклування батька.

Ухвалою від 04.05.2018 року зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору - Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та способу участі батька у її вихованні.

Відповідачем ОСОБА_3 до суду подано зустрічний позов, який обґрунтовано тим, що він з дружиною - ОСОБА_1 та спільною донькою ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Останнім часом його з дружиною стосунки погіршилися, ОСОБА_1 зібрала речі та без відома та дозволу чоловіка виїхала з дитиною з квартири, в якій вони проживали, а одного разу вимкнула телефон, у зв`язку з чим 14.04.2018 р. ОСОБА_3 був вимушений звернутися з заявою до поліції, в якій просив прийняти міри стосовно ОСОБА_1 , оскільки вона зникла разом з моєю дитиною, та він не має можливості впевнитися, що його донька здорова, а також бачитися з нею. Після того, як оперативні співробітники провели перевірку, ОСОБА_1 вийшла на зв`язок та повідомила, що проживає з ОСОБА_7 у своєї мами. ОСОБА_3 це дуже турбує, оскільки він вважає, що між його дружиною та її мамою дуже напружені стосунки, їх поведінка, може вплинути на психологічний стан дитини. ОСОБА_3 намагався мирним шляхом врегулювати ситуацію, яка склалася, але це йому не вдалося і він був вимушений звернутись до суду з позовом про визначення місце проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ; визначення наступних годин спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_7 : з понеділка по п`ятницю першого та третього тижня місяця з 18:00 до 20:00 та кожну 1 та 3 суботу та неділю місяця з 10:00 до 20:00; відібрання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 та передання її батьку ОСОБА_3 .

Зустрічний позов ОСОБА_3 прийнято до розгляду у підготовчому судовому засіданні 19.09.2019 року.

У підготовчому судовому засіданні 19.09.2019 року також замінено третю особу: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, та закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , її представник просили суд первісний позов задовольнити на підставі обставин, викладених у ньому, у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

У судовому засіданні відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 та його представник просили суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 на підставі обставин, викладених у ньому.

Після оголошення у судовому засіданні перерви представники сторін по справі надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, 10.10.2019 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб 12.09.2013 року (а.с. 11, т. 1), та ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 16.12.2013 року Відділом ДРАЦС у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (а.с. 12, т. 1).

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2018 року по справі № 522/7206/18.

Сторонами не заперечувалось, що з кінця вересня 2018 року вони мешкають окремо, та з цього часу дитина проживає з матір`ю за місцем її реєстрації: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира є приватною спільною частковою власністю ОСОБА_1 та її матері - ОСОБА_9 (а.с. 99, т. 2). У дитини за місцем її проживання є окрема кімната.

ОСОБА_1 має постійне місце роботи та постійний дохід близько 4000,00 тис. грн. на місяць (а.с. 93, т. 2), як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 не судима, не зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами.

ОСОБА_3 зареєстрований у 2-кімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 60, т. 1), окрім нього у зазначеній квартирі також зареєстровані: ОСОБА_10 (колишня дружина ОСОБА_3 ), ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - діти ОСОБА_3

ОСОБА_3 має постійне місце роботи та постійний дохід близько 6500,00 грн. на місяць (а.с. 59, т. 1), не судимий, не зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами, що підтверджується відповідними довідками.

Фактів аморальної поведінки позивача та відповідача судом не встановлено.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (а.с. 140-141, т. 1) всі питання щодо виховання дитини вирішуються матір`ю ОСОБА_1 , також матір`ю створено належні житлово-побутові умови для проживання дитини, а тому орган опіки та піклування вважає доцільним визначення місця проживання дитини з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 не погоджувався з вказаним висновком органу опіки та піклування, оскільки останнім не було обстежено його умови проживання, а тільки матері дитини.

Також судом встановлено, що дитина відвідує Одеський ДНЗ «Ясла-садок» №75 з 18.02.2016 року по теперішній час.

Відповідно до характеристик, підписаних вихователями та завідуючим дитячого садка приводять дитину до садка та забирають додому мати та батько, мати дитини займається вихованням доньки, приділяє багато уваги її фізичному та розумовому розвитку, при цьому батько дитини постійно відвідує доньку у садку, виявляє бажання спілкуватись з дитиною частіше (а.с. 67, т. 1, а.с. 38, т. 2).

Відповідно до відомостей, наданих КУ «Дитяча міська поліклініка №3», ОСОБА_7 перебуває на обліку в зазначеній медичній установі, лікар-педіатр знайома з обома батьками дитини, на останній амбулаторний прийом дитина приходила у супроводі матері (а.с. 69, т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи малолітня ОСОБА_13 займається шахматами та шашками, літературою та акторською майстерністю, на заняття дитину супроводжує матір та бабуся (а.с. 72, 74, т. 2).

Крім того, сторонами до суду надано заяви, в яких сусіди, знайомі сторін, керівники гуртків, які відвідує дитина підтвердили, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки (а.с. 62-65, т. 1, а.с. 83-90, т. 2).

Також сторони надали до суду висновки психологів (а.с. 60, 156-194, т. 2), але оскільки вони суперечать один одному, то суд не вважає ці докази достовірними, оскільки на їх підставі неможливо встановити дійсні обставини справи.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно з статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що як мати, так і батько матеріально забезпечені, мають можливість забезпечити нормальний всебічний розвиток дитини. Доказів аморальної поведінки ні матері, ні батька суду не надано. Обидва батьки дбають про дитину та належним чином виконують свої батьківські обов`язки.

В свою чергу, судом встановлено, що мати дитини може створити більш сприятливі умови для проживання дитини, оскільки квартира, у якій станом на теперішній час проживає дитина належить позивачці та її матері у рівних частках, а ОСОБА_3 зареєстрований у 2-кімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому, окрім нього у зазначеній квартирі також зареєстровані: ОСОБА_10 (колишня дружина ОСОБА_3 ), ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - діти ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, дослідивши питання захисту і безпеки малолітньої ОСОБА_14 з точки зору її здорового розвитку, питання стабільності середовища її існування, врахувавши вік дитини і те, скільки часу і за яких обставин вона вже проживає окремо з матір`ю, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню.

Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, розуміючи, що спір стосується чутливої сфери правовідносин, в яких батьки не дійшли спільного рішення, суд у спорі між батьками надає першочергове значення саме найкращим інтересам дитини.

Задовольняючи позов про визначення місця проживання дитини з матір`ю, суд відповідно відмовляє у задоволенні зустрічного позову про визначення місця проживання дитини з батьком.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визначення порядку та способу участі батька ( ОСОБА_3 ) у вихованні дитини, та позовних вимог ОСОБА_3 про визначення порядку та способу участі матері ( ОСОБА_1 ) у вихованні дитини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Враховуючи викладене, саме той з батьків, права якого на спілкування з дитиною порушуються, має право на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, тобто у даному випадку і ОСОБА_1 , і ОСОБА_3 в частині вимог про визначення способу у вихованні дитини звернулись до суду за захистом не своїх прав, а прав протилежної сторони у судовому процесі, що чинним законодавством України не передбачено, а тому ці вимоги не можуть бути задоволені.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та способу участі батька у її вихованні, задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та способу участі матері у її вихованні, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 18.10.2019 року.

Суддя Л.С. Єршова