Ухвала суду № 85013962, 15.10.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.10.2019 р. Справа№ 914/2091/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

заяви Приватного акціонерного товариства «Ірокс», м.Львів

про забезпечення позову

у справі №914/2091/19

за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс», м.Львів

до Львівської міської ради, м.Львів

про визнання інформації недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію, зобов`язання спростувати інформацію

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Львівської міської ради про визнання інформації недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію, зобов`язання спростувати інформацію.

До позовної заяви додано заяву про забезпечення позову (вх.№2758/19 від 10.10.2019 р.), в якій заявник просить суд:

– заборонити Львівській міській раді публічно поширювати будь-яку інформацію, пов`язану із будівництвом позивачем ПрАТ «Ірокс» об`єкту нерухомості по вул АДРЕСА_1 Шевченка, АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 .

– встановити обов`язок Львівської міської ради видалити із веб-сайту «city-adm.lviv.ua» наступні публікації:

– опубліковану 21.08.2019 року статтю під назвою «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс»;

– опубліковану 30.09.2019 року о 16:59 год. статтю під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс»;

– опубліковану 30.09.2019 року о 16:14 год. статтю під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс»;

– опубліковану 12.04.2019 року статтю під назвою «Мерія вчергове закликає мешканців Львова купувати квартири лише в перевірених забудовників»;

– опублікований 09.08.2017 року відеозапис під назвою «А. Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс»;

– опубліковану 27.09.2019 року статтю під назвою «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані», – міський голова про будівництво «Іроксом» на АДРЕСА_2 ».

Пунктом другим частини першої статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість подання заяви про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява.

Відповідно до ч.4 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд, ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та позовної заяви, не вбачає необхідності у наданні додаткових доказів та пояснень, а, відтак, і існування виняткового випадку для призначення заяви до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

В позовній заяві Приватне акціонерне товариство «Ірокс» стверджує, що у всесвітній мережі Інтернет на офіційному веб-ресурсі Львівської міської ради сайту «city-adm.lviv.ua» було опубліковано ряд статей, в яких міститься неправдива та негативна інформація про позивача, зокрема стосовно порушення ним норм законодавства, його причетність до вчинення протиправних дій, що спричинило шкоду авторитетові та діловій репутації товариства.

Предметом позовних вимог є визнання недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію ПрАТ «Ірокс» інформації, опублікованої Львівською міською радою у всесвітній мережі Інтернет на веб-ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_1 adm.lviv.ua», а саме:

– 21.08.2019 року у статті під назвою «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс»;

– 30.09.2019 року о 16:59 год. у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс»;

– 30.09.2019 року о 16:14 год. у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс»;

– 12.04.2019 року у статті під назвою « ОСОБА_1 вчергове закликає мешканців Львова купувати квартири лише в перевірених забудовників»;

– 09.08.2017 року у відеозаписі під назвою «А. Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс»;

– 27.09.2019 року у статті під назвою «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані», – міський голова про будівництво «Іроксом» на вул.Шевченка, АДРЕСА_2 »

та зобов`язання Львівської міської ради спростувати інформацію, опубліковану Львівською міською радою у всесвітній мережі Інтернет на веб-ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_1 adm ІНФОРМАЦІЯ_3 lviv.ua», а саме:

– 21.08.2019 року у статті під назвою «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс»;

– 30.09.2019 року о 16:59 год. у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс»;

– 30.09.2019 року о 16:14 год. у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс»;

– 12.04.2019 року у статті під назвою « ОСОБА_1 вчергове закликає мешканців Львова купувати квартири лише в перевірених забудовників»;

– 09.08.2017 року у відеозаписі під назвою «А. Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс»;

– 27.09.2019 року у статті під назвою «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані», – міський голова про будівництво «Іроксом» на АДРЕСА_4 Шевченка, АДРЕСА_2 » шляхом повідомлення про ухвалене рішення суду у справі, включаючи публікацію його повного тексту в місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням.

В заяві про забезпечення позову ПрАТ «Ірокс» зазначає, що безпідставні звинувачення у причетності до різного роду незаконної господарської діяльності, викладені у відповідних публікаціях, шкодять діловій репутації товариства, а подальше існування у публічному інформаційному просторі оспорених публікацій істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заявник вважає, що заявлений позов слід забезпечити шляхом заборони відповідачу публічно поширювати будь-яку інформацію, пов`язану із будівництвом ПрАТ «Ірокс» об`єкту нерухомості по АДРЕСА_3 та встановленням обов`язку відповідача видалити із веб-сайту «city-adm.lviv.ua» оспорені публікації.

На думку заявника, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та набрання законної сили рішенням суду у даній справі, при цьому правова оцінка дій відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.

Розглянувши подану заяву, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч.1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання опублікованої на веб-ресурсі у статтях та відеозаписі інформації недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію, та зобов`язання спростувати цю інформацію шляхом повідомлення про ухвалене рішення суду.

В заяві про забезпечення позову заявник просить суд заборонити відповідачеві публічно поширювати будь-яку інформацію, пов`язану із будівництвом позивачем об`єкту нерухомості по АДРЕСА_3 , та встановити обов`язок відповідача видалити з веб-ресурсу відповідні публікації.

Суд не може погодитися з заявником в тому, що подальше існування у публічному інформаційному просторі оспорених публікацій очевидно істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заявник у своїй заяві не навів жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими він пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову, та достатнього обгрунтування своєму припущенню.

Суд вважає, що у випадку задоволення позовних вимог у справі порушене немайнове право позивача на недоторканність його ділової репутації буде поновлене шляхом визнання інформації, що міститься в вищезгаданих публікаціях, недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ПрАТ «Ірокс», та зобов`язання відповідача спростувати цю інформацію шляхом повідомлення про ухвалене рішення суду. Існування публікацій на веб-ресурсі не перешкоджатиме поновленню прав ПрАТ «Ірокс» способом, який обрав позивач при поданні позову.

Стосовно заборони відповідачеві публічно поширювати будь-яку інформацію, пов`язану із будівництвом позивачем об`єкту нерухомості по вул АДРЕСА_3 , суд зазначає, що заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права, може бути самостійним способом захисту таких прав, а заборона поширення взагалі будь-якої інформації щодо певного об`єкту порушує право відповідача на інформацію, що включає в себе, в тому числі, і можливість вільного використання та поширення інформації.

Крім того, забезпечення позову зазначеним способом напряму пов`язане з правами невизначеного кола незалучених до справи осіб. Вжиття такого заходу забезпечення позову має бути співставлене з правами інших осіб на вільне одержання інформації, необхідної для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів.

Як передбачено ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

На переконання суду, заборона відповідачеві публічно поширювати будь-яку інформацію, пов`язану із будівництвом позивачем об`єкту нерухомості по АДРЕСА_3 , та видалення публікацій з веб-ресурсу є неадекватними щодо обраного позивачем предмету спору, тобто не відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких вони мають вживатися, та неспівмірними щодо заявлених вимог. Можливі негативні наслідки від вжиття таких заходів забезпечення позову у вигляді порушення права на інформацію та припинення існування публікацій на веб-ресурсі є значнішими, ніж негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з врахуванням того, що заявником не було доведено, що такі наслідки взагалі можуть настати.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість поданої заяви про забезпечення позову, а тому у задоволенні поданої заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про забезпечення позову у справі №914/2091/19.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.