Рішення № 85013433, 17.10.2019, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/234/19

Провадження № 2/506/154/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2019 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

Акціонерного Товариства Комерційного Банку “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 14440,02 грн.,

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2019 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Позовна заява обґрунтована тим, що згідно укладеного договору між позивачем та відповідачем №б/н від 16.09.2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Своїм підписом у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг та тарифами ПриватБанку.

Однак відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим допустив заборгованість на загальну суму 14440,02 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту – 4601,17 грн.; заборгованість за простроченим тілом кредиту – 2975,04 грн.; заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання – 4750 грн.; пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 950 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина; 663,81 грн. – процентна складова. Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою від 30.05.2019 року позовна заява була залишена без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви та отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, 18 вересня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. На задоволенні позову наполягає та згоден на заочний розгляд справи /а.с.81/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідачу направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «за зазначеною адресою не проживає» /а.с.87/.

При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому справа розглянута у його відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

16.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та банком договір. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до положень якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписавши зазначену анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Приватбанку.

Таким чином, ОСОБА_1 уклав з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір №б/н від 16.09.2013 року, за яким отримав кредит в сумі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, що відповідає вимогам ст.1054 ЦК України /а.с.50-53, 54, 55, 71/.

АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк» /а.с.77-78/.

Відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банком проведено перевірку наданих документів та прийнято рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту у сумі 2500 грн., а 25.04.2017 року розмір кредитного ліміту збільшено до 5000 грн. /а.с.49/.

Відповідно до п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, процентах за його користування, по перевитратах кредитного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобов`язань за договором, на вимогу кредитора виконати зобов`язання по поверненню кредиту /в тому числі простроченого кредиту і Овердрафту/, сплатити винагороду банку.

Згідно з п.2.1.1.5.7 Умов та правил, Клієнт зобов`язаний стежити за витратою коштів в межах платіжного ліміту, з метою запобігання виникнення овердрафту, яким відповідно до п.1.1.1.63 Умов є короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.

П.2.1.1.12.2.2 Умов та правил встановлено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань із терміном прострочки понад 90 днів, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірах, визначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При цьому відсотки за користування кредитом клієнт не сплачує.

Крім того, згідно з п.2.1.1.12.6.1 зазначених Умов та правил, у разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

Згідно витягу з тарифів, пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення по кредиту або процентам на суму від 100 грн. Пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше /а.с.55/.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, позивач вважає, що станом на 18.04.2019 року заборгованість по кредитному договору склала 14440,02 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту – 4601,17 грн.; заборгованість за простроченим тілом кредиту – 2975,04 грн.; заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання – 4750 грн.; пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 950 грн.; штраф – 1163,81 грн. /а.с.51-53/.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором. Так як відповідач не виконав зобов`язання в строк, передбачений кредитним договором, то позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею підлягають задоволенню.

Що стосується тіла кредиту, суд прийшов до наступного висновку.

Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами договору, сплату відсотків за користування кредитом Клієнт здійснює шляхом надання Клієнтом доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання) /п.2.1.1.12.2 Умов та правил/.

При цьому, згідно з абзацом 2 ч.1 ст.1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Тому, виходячи із аналізу абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Така позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, у пунктах 53-55.

Крім того, аналогічні положення щодо відсотків закріплені і в самому кредитному договорі.

Так, п.2.1.1.12.2, п.2.1.1.12.2.2 Умов та правил встановлено, що відповідно до ст.212 ЦК України, в разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за Кредитом є більшою, ніж 90 днів – починаючи з 91 дня вся (загальна) заборгованість за Кредитом є простроченою. У разі виникнення прострочених зобов`язань із терміном прострочки понад 90 днів, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірах, визначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При цьому відсотки за користування кредитом клієнт не сплачує.

Таким чином, кредитним договором сторони погодили строк виконання зобов`язань за договором в повному обсязі, а отже і строк кредитування, а саме: у разі виникнення простроченого кредиту (овердрафту) - 90 днів з моменту виникнення такої заборгованості.

П.2.1.1.12.4 зазначених Умов та Правил встановлено, що термін внесення мінімального обов`язкового платежу по Кредиту, а також Овердрафту – до 1-го числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі, розрахованому згідно Тарифу від суми поточних боргових зобов`язань. Платіж включає відсотки за користування Кредитом, частину заборгованості по тілу кредиту, штраф згідно цих Умов.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач регулярно здійснював платежі по погашенню заборгованості до травня 2018 року. Платіж, який він повинен був здійснити за червень 2018 року до 01 липня 2018 року, ним не здійснено.

Таким чином, починаючи з 01 липня 2018 року у відповідача з`явилась прострочена заборгованість за кредитом та, виходячи з умов договору, встановлених вищевказаним п.2.1.1.12.2.2, позивач, починаючи з 01 липня 2018 року, мав право нараховувати відсотки за користування кредитом лише протягом 90 днів, тобто по 28 вересня 2018 року включно, а далі з 29 вересня 2018 року весь Кредит (Овердрафт) вважається простроченим та право позивача на нарахування відсотків припинилося.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем нараховано відсотки по 30 вересня 2018 року включно.

Тому суд вважає, що в період з 29 по 30 вересня 2018 року відсотки в сумі 17,30 грн. нараховано без відповідних правових підстав, а тому і подальше автоматичне списання з рахунку відповідача (п.2.1.1.12.2 Умов та правил), що потягло за собою збільшення заборгованості за тілом кредиту на вказану суму, є безпідставним, і тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за поточним тілом кредиту заявлені правомірно лише на суму 4583,87 грн., тобто за вирахуванням нарахованих та автоматично списаних з рахунку відповідача відсотків за період з 29 по 30 вересня 2018 року (4601,17 грн. – 17,30 грн.).

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу, то п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів Клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Згідно витягу з тарифів, штраф нараховується в розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Разом з тим, на думку суду, позивач помилився при розрахунку розміру штрафу в частині процентної складової, так як до складу заборгованості, від якої слід розрахувати 5%, врахував не лише заборгованість за кредитним лімітом, як передбачено договором, а і заборгованість за пенею, що договором не передбачено.

Тому процентна складова штрафу підлягає стягненню в розмірі 377,95 грн. (/4583,87 грн.+2975,04 грн./ х 5%), а позов в частині стягнення штрафу – частковому задоволенню.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, складає 14136,86 грн. (з них: заборгованість за тілом кредиту /в тому числі овердрафт/ – 4583,87 грн.; заборгованість за простроченим тілом кредиту – 2975,04 грн.; заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання – 4750 грн.; пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 950 грн.; штраф /фіксована частина/ - 500 грн.; штраф /процентна складова/ - 377,95 грн.).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 612, 615 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 76-81, 141, 259, 263- 265, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного Товариства Комерційного Банку “Приватбанк” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційного Банку “Приватбанк” (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського буд.1д) заборгованість за кредитним договором в сумі 14136,86 грн. (з них: заборгованість за тілом кредиту /в тому числі овердрафт/ – 4583,87 грн.; заборгованість за простроченим тілом кредиту – 2975,04 грн.; заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання – 4750 грн.; пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 950 грн.; штраф /фіксована частина/ - 500 грн.; штраф /процентна складова/ - 377,95 грн.) та судовий збір в сумі 1880,66 грн., а всього стягнути – 16017,52 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

СуддяО. Л. Чеботаренко