Рішення № 85013162, 17.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2019 м. Київ Справа № 910/10715/19

За позовом: приватного підприємства "МЕТКОН";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП";

про: стягнення 568.714,23 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне підприємство "МЕТКОН" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 568.714,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором підряду від 01.04.2015 № 401, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 568.714,23 грн., з яких: 380.000,00 грн. - основна заборгованість, 68.780,00 грн. - пеня, 24.768,00 грн. - 3 % річних та 95.166,23 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10715/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв`язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, укладено договір підряду від 01.04.2015 № 401 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач доручає, а позивач зобов`язується виконати відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов цього договору повний комплекс робіт по виготовленню та встановленню протиударних та протипожежних вхідних дверей в квартиру, дверей технічних приміщень, ліфтових холів, МЗК, які повинні бути виготовлені згідно сертифікату відповідності системи УкрСЕПРО вогнестійкістю у відповідності з проектом (далі - роботи) при будівництві житлового будинку № 2 по вул. С. Крушельницької у Дарницькому районі м. Києва (далі - об`єкт) (п. 1.1 Договору).

Пунктом 11.3 Договору визначено, що оплата виконаних позивачем робіт здійснюється відповідачем протягом десяти робочих днів з моменту підписання актів (ф КБ-2в), довідок (ф КБ-3) за умови надходження коштів від замовника будівництва.

Положеннями пункту 14.6 Договору передбачено, що у випадку порушення погоджених строків оплати робіт, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % порушеної суми оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов`язання за Договором та на його умовах, виконав роботи на загальну суму 680.492,40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 24.03.2017, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Проте, грошове зобов`язання за Договором відповідачем виконано частково в сумі 300.492,40 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 380.000,00 грн.,

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 68.780,00 грн., а також вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 24.768,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 95.166,23 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 380.000,00 грн., сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 380.000,00 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за порушення грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Приймаючи до уваги акт приймання виконаних будівельних робіт від 24.03.2017 та положення пункту 11.3 Договору, строк прострочення виконання грошового зобов`язання відповідача настав 04.04.2017.

Таким чином, позивач мав можливість заявити до стягнення суму пені в період з 04.04.2017 по 04.10.2017.

Оскільки сума пені заявлена позивачем в період з 15.01.2019 по 15.07.2019 позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 68.780,00 грн. у вказаний період задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 24.768,00 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Водночас, дослідивши заявлену до стягнення суму інфляційних втрат в період з травня 2017 по травень 2019, суд визнав його арифметично невірним, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 91.048,00 грн., а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу05.2017 - 05.2019380.000,00123,9691.048.00

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" (02081, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 19-А, ідентифікаційний код 37312682) на користь приватного підприємства "МЕТКОН" (03037, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПЕТРА РАДЧЕНКА, будинок 27-29, ідентифікаційний код 30867645) основну заборгованість в сумі 380.000 (триста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 24.768 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 91.048 (дев`яносто одна тисяча сорок вісім) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 7.437 (сім тисяч чотириста тридцять сім) грн. 24 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац