Рішення № 85013071, 02.10.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Справа № 915/1674/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: не з`явився,

представників відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут”

(54055, м.Миколаїв, вул.7 Слобідська, 70В/1; ідент.код 39589483),

до відповідача: Новобузької міської ради

(55600, Миколаївська обл., м.Новий Буг, Площа Свободи, буд.42;

ідент.код 04056598),

про: стягнення заборгованості в розмірі 492766,68 грн,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Новобузької міської ради заборгованість в розмірі 492766,68 грн, з яких: 229156,33 грн - борг за спожитий у лютому 2019 природний газ за договором №41ВВ547-290-19 від 08.02.2019; 26272,09 грн – пеня, 2223,87 грн – 3% річних, 5958,06 грн – інфляційні втрати, 229156,33 грн – штраф за перевищення обсягу постачання газу в лютому 2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства, а саме норм статей 11, 258, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, статей 173, 174, 193, 232 ГК України, Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, та укладеного між сторонами умов договору №41ВВ547-290-19 від 08.02.2019 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасної оплати спожитого в лютому 2019 природного газу, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 229156,33 грн. Неналежне виконання з боку відповідача умов договору стало підставою для нарахування пені, збитків від інфляції та 3% річних.

До того ж, позивач вказує, що відповідач в лютому 2019 споживав природний газ при відсутності замовлених обсягів природного газу та самостійно не припинив газопостачання, що стало підставою для нарахування штрафів за перевищення обсягу постачання газу.

Ухвалою суду від 08.07.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.08.2019.

Ухвалою суду від 14.08.2019 підготовче засідання у справі призначено на 29.08.2019, в зв`язку з перебуванням головуючого судді по даній справі у відрядженні.

Ухвалою суду від 29.08.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.10.2019.

Відповідач відзиву по суті позовної заяви до суду не надав, вимоги та доводи позивача не спростував, явку повноважного представника у судове засідання 02.10.2019 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в клопотанні №718-02-12 від 02.10.2019 просив розгляд справи провести без його представника та зазначив, що заперечень проти задоволення позову не має.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 02.10.2019 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 02.10.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

08.02.2019 між сторонами був укладений договір №41ВВ547-290-19 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (а.с.15, 16) (далі – Договір), згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов`язався передати у власність споживачу у 2019 році природний газ (далі – газ), а відповідач, як споживач, зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п.1.1 Договору).

Планові обсяги постачання газу по місяцях сторонами було погоджено лише на січень 2019 в кількості 15,9 тис.куб.м (п.1.3 Договору).

За умовами Договору передача газу здійснюється на межах балансової належності об`єктів Споживача і Оператора ГРМ/оператора газотранспортної системи (далі – Оператор ГТС) відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі – пункти призначення) (п.1.5 Договору).

Перелік ЕІС-код точок комерційного обліку Споживача, по яких буде здійснюватися постачання газу постачальником наведено в Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору (п.1.6 Договору).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 Договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п.2.3 Договору).

Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 01 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою Споживача Постачальником у разі, якщо Споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 15 календарних днів до початку розрахункового місяця (п.2.4 Договору).

Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 15 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою Споживача Постачальником у разі, якщо Споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 15 числа розрахункового місяця (п.2.5 Договору).

Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 25 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою Споживача Постачальником у разі, якщо Споживач повідомив Постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 25 числа розрахункового місяця (п.2.6 Договору).

Пунктом 2.8 Договору встановлено порядок визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами, зокрема п.п.2.8.1 п.2.8 Договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРС/Оператором ГТС та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРС/Кодексу ГТС.

Підпунктом 2.8.2 п.2.8 Договору визначено що на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС/Оператора ГРС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника.

Розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем (п.3.1 Договору).

У відповідності до п.3.2. Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 28.02.2019 (а.с.17), сторони погодили, що з 01.02.2019 ціна на природний газ становить 11972,64 грн за 1000 м.куб, в т.ч. ПДВ 1995,44 грн.

Ціна, зазначена в п.3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору, та щомісячно публікується на сайті mkgaszbut.104.ua. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п.3.3 Договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором (п.3.4 Договору).

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього Договору (п.3.5 Договору).

Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць (п.4.1 Договору).

Оплата газу за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку (п.4.2 Договору): 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (пп.4.2.1 Договору).

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (пп.4.2.2 Договору).

Водночас, згідно абз.2 пп.4.2.2 п.4.2 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 (десятого) числа, наступного за звітним місяця.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п.4.3 Договору).

Сторони підтверджують, що ознайомленні з правами та обов`язками для Постачальника та Споживача, визначеними Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2493; Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2494; Правила постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2496 та гарантують їх безумовне дотримання (п.5.1 Договору).

Споживач має право, зокрема: отримувати природний газ в обсягах та на умовах, визначених цим Договором (пп.5.4.1 Договору); самостійно припиняти (обмежувати) відбір природного газу для власних потреб з дотриманням вимог чинного законодавства (пп.5.4.2 Договору).

Споживач зобов`язується, зокрема: дотримуватись дисципліни споживання газу, визначеної Розділом ІІ Договору, а також Правилами постачання природного газу (пп.5.5.1 Договору); оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначених Договором (пп.5.5.2 Договору).

У відповідності до п.5.6 Договору сторони мають також інші права та обов`язки, що імперативно встановлені чинними нормативно-правовими актами.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України (п.6.1 Договору).

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2.1 Договору).

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де:

Vф - обсяг фактично поставленого газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;

Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за Договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта Споживача, у результаті чого Постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах Споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу Споживачу, або коли Споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу Постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).

В пункті 9.1 Договору сторони визначили, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін та відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 1 січня 2019 і діє в частині постачання газу до 31 грудня 2019, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Договір та додаткова угода №1 до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2019 за вхід.№1150213 відповідачем було отримано направлене позивачем повідомлення №58 від 20.02.2019 (№ 54710-КП-2151-0219) про припинення (обмеження) газопостачання (а.с.40), в якому постачальник, у зв`язку з відсутністю замовлених обсягів природного газу на лютий 2019 року, пропонував споживачу у термін до 10:00 год 25.02.2019 самостійно відключитись від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання. Також, позивачем у повідомленні було зазначено про те, що у разі невиконання цієї вимоги транспортування газу споживачу буде припинено (обмежено) в примусовому порядку.

Позивачем зазначається, а відповідачем не спростовано, що останній у термін до 25.02.2019 самостійно не здійснив припинення газопостачання.

В лютому 2019 відповідачем було спожито 19,14 тис.куб.м природного газу на суму 229156,33 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання передачі-природного газу за №МКЗ89002275 від 28.02.2019 (а.с.19).

В порушення умов Договору, на дату подання позову, заборгованість за спожитий природний газ у лютому 2019 в сумі 229156,33 грн відповідачем не оплачена, що зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості та нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат, а також штрафу за перевищення обсягу постачання газу в лютому 2019.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч.1 ст.662, ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, – відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Водночас, згідно пункту 12 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач в порушення умов Договору та приписів чинного законодавства, у визначені договором терміни, за спожитий у лютому 2019 природний газ повністю не розрахувався, наявність заборгованості у сумі 229156,33 грн не спростував та не надав суду доказів погашення боргу перед позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 229156,33 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суд приходить до наступних висновків.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.2.1 Договору сторони встановили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Тобто сторонами в Договорі обумовлено міру та обсяг відповідальності споживача за порушення строків оплати спожитого природного газу у вигляді пені.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статей 230-231 Господарського кодексу України закріплено наступне:

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу (ст.230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

З розрахунку позовних вимог (а.с.14) вбачається, що позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 26272,09 грн, а саме: за період з 11.02.2019 по 17.02.2019 включно в розмірі 1372,53 грн нараховану від суми простроченого платежу 198798,34 грн по зобов`язанням за січень 2019, а також за період з 11.03.2019 по 30.06.2019 включно в розмірі 24899,56 грн нараховану від суми простроченого платежу 229156,33 грн по зобов`язанням за лютий 2019.

Перевіривши розрахунок нарахування пені, суд вважає його методологічно та арифметично вірним.

Натомість, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували споживання відповідачем у січні 2019 природного газу на суму 198798,34 грн (акту приймання передачі-природного газу) та доказів, які б підтверджували здійснення відповідачем несвоєчасної оплати спожитого в січні 2019 природного газу (платіжні доручення, банківські виписки тощо).

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог в частині стягнення 1372,53 грн пені нарахованої від суми простроченого платежу 198798,34 грн по зобов`язанням за січень 2019, - позивачу слід відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24899,56 грн пені.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в загальному розмірі 2223,87 грн, а саме: за період з 11.02.2019 по 17.02.2019 включно в розмірі 114,38 грн нарахованих від суми простроченого платежу 198798,34 грн по зобов`язанням за січень 2019 року, а також за період з 11.03.2019 по 30.06.2019 включно в розмірі 2109,49 грн нарахованих від суми простроченого платежу 229156,33 грн по зобов`язанням за лютий 2019 року.

Перевіривши розрахунок нарахування 3% річних, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначалось вище, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували споживання відповідачем у січні 2019 року природного газу на суму 198798,34 грн (акту приймання передачі-природного газу) та доказів, які б підтверджували здійснення відповідачем несвоєчасної оплати спожитого в січні 2019 року природного газу (платіжні доручення, банківські виписки тощо), а тому в задоволені позовних вимог в частині стягнення 114,38 грн - 3% річних нарахованих на суму простроченого платежу 198798,34 грн по зобов`язанням за січень 2019 року, - позивачу також слід відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2109,49 грн - 3% річних.

До того ж, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 5958,06 грн інфляційних втрат за період з березня 2019 року по травень 2019 року включно нарахованих від суми простроченого платежу 229156,33 грн по зобов`язанням за лютий 2019.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Перевіривши розрахунок нарахування інфляційних втрат, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 6009,31 грн, проте, суд, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі заявленій позивачем 5958,06 грн.

Щодо стягнення 229156,33 грн штрафу за перевищення обсягу постачання газу в лютому 2019, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем замовлено планові обсяги постачання газу по місяцях лише на січень 2019 в кількості 15,9 тис.куб.м (п.1.3 Договору).

Позивач вказує, а відповідачем не спростовано, що останній, визначаючи в Додатковій угоді №1 до Договору з 01.02.2019 ціну на природний газ в розмірі 11972,64 грн за 1000 м.куб, не замовляв планові обсяги постачання газу на лютий 2019 та на протязі лютого 2019 (до 25.02.2019) не здійснював коригування обсягу природного газу.

Умовами Договору передбачено, що коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 25 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою Споживача Постачальником у разі, якщо Споживач повідомив Постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 25 числа розрахункового місяця (п.2.6 Договору).

Сторони пунктом 5.1 Договору підтвердили, що ознайомленні з правами та обов`язками для Постачальника та Споживача, визначеними Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2493; Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2494; Правила постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2496 та гарантують їх безумовне дотримання.

Відповідно до абз.1 п.10 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.06.2015 №2496, споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2019 за вхід.№1150213 відповідачем було отримано направлене позивачем повідомлення №58 від 20.02.2019 (№ 54710-КП-2151-0219) про припинення (обмеження) газопостачання (а.с.40), в якому постачальник, у зв`язку з відсутністю замовлених обсягів природного газу на лютий 2019, пропонував споживачу у термін до 10:00 год 25.02.2019 самостійно відключитись від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання. Також, позивачем у повідомленні було зазначено про те, що у разі невиконання цієї вимоги транспортування газу споживачу буде припинено (обмежено) в примусовому порядку.

Позивачем зазначається, а відповідачем не спростовано, що останній у термін до 25.02.2019 самостійно не здійснив припинення газопостачання.

Споживач має право, зокрема: отримувати природний газ в обсягах та на умовах, визначених цим Договором (пп.5.4.1 Договору); самостійно припиняти (обмежувати) відбір природного газу для власних потреб з дотриманням вимог чинного законодавства (пп.5.4.2 Договору).

Споживач зобов`язується, зокрема: дотримуватись дисципліни споживання газу, визначеної Розділом ІІ Договору, а також Правилами постачання природного газу (пп.5.5.1 Договору); оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначених Договором (пп.5.5.2 Договору).

У відповідності до п.5.6 Договору сторони мають також інші права та обов`язки, що імперативно встановлені чинними нормативно-правовими актами.

Натомість, в лютому 2019 відповідачем було спожито 19,14 тис.куб.м природного газу на суму 229156,33 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання передачі-природного газу за №МКЗ89002275 від 28.02.2019 (а.с.19).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України (п.6.1 Договору).

Відповідно до п.6.2.2 Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де:

Vф - обсяг фактично поставленого газу Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;

Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;

Ц - вартість газу за Договором;

К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта Споживача, у результаті чого Постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах Споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу Споживачу, або коли Споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу Постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).

Тобто сторонами в Договорі обумовлено міру та обсяг відповідальності споживача за за перевищення обсягу постачання газу у вигляді штрафу.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статей 230-231 Господарського кодексу України закріплено наступне: штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу (ст.230 ГК України).

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що відповідач укладаючи Договір не замовив на лютий 2019 планові обсяги постачання газу та не скористався до 25.02.2019 своїм правом на коригування місячних обсягів, як це передбачено п.2.6 Договору, та після отримання 20.02.2019 повідомлення про припинення газопостачання в зв`язку з відсутністю замовлених обсягів природного газу самостійно не припинив газопостачання, а тому, суд вважає, що у позивача є правові підстави для стягнення з відповідача штрафу за перевищення обсягу постачання природного газу в лютому 2019 з застосуванням коефіцієнту - 1.

Доказів сплати на користь постачальника обумовленого договором штрафу станом на час прийняття рішення судом, відповідачем не надано, розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми штрафу не спростовано.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок штрафу, суд вважає, що заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу за перевищення обсягу постачання природного газу у розмірі 229156,33 грн є такою, що відповідає змісту п.6.2.2 Договору, а тому є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 226, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Новобузької міської ради (55600, Миколаївська обл., м.Новий Буг, Площа Свободи, буд.42; ідент.код 04056598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” (54000, м.Миколаїв, вул.7 Слобідська, буд.70В/1; ідент.код 39589483) 229156,33 грн основного боргу, 24899,56 грн пені, 5958,06 грн інфляційних втрат, 2109,49 грн - 3% річних, 229156,33 грн штрафу за перевищення обсягу постачання газу та 7319,50 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 15.10.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва