Рішення № 85013040, 09.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/5711/19

Провадження № 2/520/2976/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 20.03.2019 року звернувся ОСОБА_2 із позовом про втрату ОСОБА_3 права на спільне майно, а після уточнення 04.06.2019 року позову просить здійснити розподіл спільного майна подружжя – квартири АДРЕСА_1 , між ним та колишньою дружиною згідно чинного законодавства з урахуванням позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на тому що фактично необхідно встановити факт належності кожному з подружжя в рівних частках спірної квартири, посилання на необхідність застосування строку позовної давності є помилковим та відсутній спір.

Відповідач до судового засідання не з`явилась, заяв та клопотань не надавала. Повідомлялась за місцем реєстрації про час і місце розгляду справи.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Частинами першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Сімейним кодексом України ( далі СК ) врегульовано право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Так ч.2 ст. 69 СК визначає, що дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Таким чином суд розглядає у порядку позовного провадження вимоги про розв`язання спору щодо розподілу спільного майна подружжя, та вирішує питання про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

В даному випадку у судовому засіданні не доведено наявність спору між подружжям про поділ спільного сумісного майна.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав ( ч.1 ст. 293 ЦПК України).

Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 року по справі №760/9462/16а визначено, що Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином відсутність спору між подружжям виключає можливість позовного провадження про розподіл спільного майна подружжя, та є підставою для укладення сторонами договору про поділ квартири або встановлення факту, що має юридичне значення, у порядку окремого провадження, є неефективним способом захисту права а тому у задоволенні таких вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) про розподіл спільного майна подружжя – квартири АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.

Повне судове рішення складено 18.10.2019 року