Рішення № 85012907, 08.10.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/122/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2019 Справа № 908/1628/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1628/19

за позовом: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз” (пр. Металургів, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50051, ідентифікаційний код 03341397)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (вул. Перемоги, буд. 97А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 13490997)

про стягнення 66704,96 грн.

за участю представників:

від позивача: Жейнова А.І., адвокат, довіреність № 007.1Др.-180-0819 від 16.08.2019

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” про стягнення страхового відшкодування в сумі 59 998,65 грн., пені в сумі 5126,95 грн., трьох процентів річних у сумі 434,00 грн. та інфляційних втрат у сумі 1145,36 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 08.07.2019 позовну заяву Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз” залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 29.07.2019 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз” до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1628/19 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/122/19, підготовче судове засідання призначено на 19.08.2019.

Ухвалою суду від 19.08.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2019.

В судовому засіданні 05.09.2019 оголошено перерву до 01.10.2019, про що судом винесено ухвалу.

Ухвалою суду від 01.10.2019, в порядку п. 5 ст. 216 ГПК України, розпочато розгляд справи по суті спочатку та оголошено перерву в судовому засіданні до 08.10.2019.

07.10.2019 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” надійшов відзив від 24.09.2019 № 196/15 на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, надає власний розрахунок суми позову, а саме зазначає, що вартість матеріальних збитків завданих позивачеві становить - 9298,08 грн., розмір пені – 794,53 грн., трьох процентів річних – 67,00 грн., інфляційних втрат – 243,83 грн.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 08.10.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не відшкодував шкоду завдану дорожньо-транспортною пригодою, що застрахована у ПрАТ «УАСК «АСКА» на підставі полісу № АМ 3534580 від 12.05.2018, у зв`язку з чим загальна суму завданої шкоди становить 59 998,65 грн. За прострочення виплати страхового відшкодування відповідачу нараховано 5 126,95 грн пені, 434,00 грн 3% річних та 1 145,36 грн інфляції. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 08.10.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.12.2018 у справі №216/6947/18 встановлено, що 03.12.2018 об 11 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом МАN, напівпричіп KOTSCHENREUTHER, номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , рухаючись біля буд. 107 по вулиці Кобилянського в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, не був уважний, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, своєчасно не застосував заходів для зменшення швидкості, допустив занос, виїхав за межі проїзної частини та здійснив зіткнення з електроопорою та електричним щитом ПАТ «Криворіжгаз» інв. № 301067. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, напівпричів, електоопора та електричний щит отримали механічні пошкодження, в результаті чого була спричинена матеріальна шкода. Вказаними діями ОСОБА_2 ОСОБА_3 порушив п. п. 2.3 б, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху. ОСОБА_2 ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі та підтвердив обставини вчинення вищевказаного правопорушення.

У результаті ДТП позивачу була завдана майнова шкода, що складається з вартості обладнання типу КСС-3.0 у розмірі 5297,45 грн. та вартості реконструкції станції катодного захисту (СКЗ) від електрохімічної корозії підземних газопроводів низького тиску м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського (сілький військкомат), інв. №301067/3 у розмірі 54 701,20 грн., що підтверджується локальним кошторисом АТ «Криворіжгаз».

Загальна сума завданої шкоди становить 59 998,65 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу МАN державний номер НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «УАСК АСКА» № полісу НОМЕР_3 від 12.05.2018р.

ПАТ «Криворіжгаз» звернувся з вимогами про стягнення страхового відшкодування саме до страхової компанії - ПрАТ «УАСК АСКА», надавши 18.12.2018 повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду потерпілої особи вх. №376, заяву на виплату страхового відшкодування вх. № 376/1 та інші документи необхідні для отримання страхового відшкодування.

Згідно ст. 36 п. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника,або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

12.03.2019 через Криворізьку дирекцію відповідача АТ «Криворіжгаз» подано лист вих. № 501007.1-Сл-6057-0319 з вимогою надати відповідь стосовно розгляду заяви на виплату страхового відшкодування та здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідач не виплатив позивачу страхового відшкодування та не прийняв мотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в Україні здійснюються такі види обов`язкового страхування, як, зокрема страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов`язкове страхування) - ч. 2 ст. 352 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 355 Господарського кодексу України передбачено, що об`єкти страхування, види обов`язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу положень ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з абз. 3 ч.1 ст. 988 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як зазначалось вище, позивач звертався до відповідача з вимогою відшкодувати матеріальні збитки, надати рішення про виплату страхового відшкодування.

Проте, виплата страхового відшкодуванню ПрАТ "УАСК "АСКА" здійснена не була.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 59 998,65 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами оскільки вважає, що вартість завданої шкоди є завищеною. На підтвердження розміру матеріального збитку, завданого позивачу відповідачем надано суду Висновок № 83/824-1 про розмір матеріального збитку від 15 серпня 2019 року та Звіт № 83/824 про незалежну оцінку від 15 серпня 2019 року, згідно яких розмір матеріального збитку, завданого позивачу, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 103 становить 9 298,08 грн.

Судом не приймаються до уваги надані відповідачем Висновок № 83/824-1 та Звіт № 83/824, якими останній підтверджує розмір матеріального збитку, оскільки ДТП, внаслідок якої позивачу завдана майнова шкода, сталася 03.12.2018, тоді як Звіт складено 15.08.2019. У процесі роботи оцінювачем використано документи, надані Замовником (Звіт про результати огляду майна від 18.06.2019; фотовізуальна характеристика пошкоджених елементів).

Відповідно до ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не довів належними доказами, що вартість матеріального збитку завданого позивачу становить 9 298,08 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 59 998,65 грн.

За прострочення виплати страхового відшкодування позивачем нараховано пеня у розмірі 5 126,95 грн. за період з 18.03.2019 по 14.06.2019, 434,00 грн 3% річних та 1 145,36 грн інфляції.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема із факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, оскільки інфляційні втрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань.

Розрахунок інфляції в сумі 1 145,36 грн та 3 % річних у розмірі 434,00 грн. за період з 18.03.2019 по 14.06.2019 виконаний з дотриманням норм законодавства, а тому вимога в цій частині судом задовольняються.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

У вищевказаній нормі чітко йдеться про обов`язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.

Згідно зі ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 5 126,95 грн., оскільки це не суперечить діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 1 921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Криворіжгаз” (пр. Металургів, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50051, ідентифікаційний код 03341397) – 59 998 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 65 коп. страхового відшкодування, 5 126 (п`ять тисяч сто двадцять шість) грн 95 коп. пені, 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 00коп. 3% річних, 1 145 (одна тисяча сто сорок п`ять) грн 36 коп. інфляції та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.10.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян