Рішення № 85012195, 17.10.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 жовтня 2019 р. Справа № 903/667/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши справу

за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Вакулінської Тетяни Василівни

про стягнення 8269грн. 45коп.

за відсутності сторін

встановив: позивач - ПВТП "Світязь" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ФОП Вакулінської Тетяни Василівни 8269грн. 45коп., з яких: 5300грн. - заборгованості за поставлений товар, 2650грн. штрафу, 319грн. 45коп. 20% річних. Також просить стягнути з відповідача 1921грн. витрат по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору поставки №154/19 від 09.04.2019р. та видаткових накладних щодо оплати поставленого товару. У зв`язку з порушенням умов договору відповідачу були нараховані штрафні санкції.

Ухвалою суду від 30.08.2019р. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 24.09.2019р.

24.09.2019р. розгляд справи не відбувся у зв`язку з тимчасовою неправцездатністю судді Слободян О.Г., про що сторони були повідомлені.

Ухвалою суду від 07.10.2019р. призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2019р.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи у суді, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Отже, суд виконав свій обов`язок щодо повідомлення сторін про вчинення процесуальних дій.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Відповідно до ч.9 ст.195 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи закінчення строків розгляду справи по суті та ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

09.04.2019р. між ПВТП «Світязь» (Продавець) та ФОП Вакулінською Т.В. (Покупець) укладено договір поставки № 154/19.

Договір підписаний сторонами, в судовому порядку недійсним не визнавався та є чинним.

У відповідності до п. 1.1. договору Продавець зобов`язаний продавати продукцію, а Покупець зобов`язується оплачувати цю продукцію та своєчасно приймати її на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.3. договору поставки Покупець проводить розрахунки за отриману продукцію на протязі 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання ним товару.

Пунктом 1.7 договору встановлено, що договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2019р.

На виконання умов договору поставки за період 09.04.2019 року по 23.04.2019 року ПВТП «Світязь» поставило відповідачу товар на загальну суму 9299,52грн., що підтверджується видатковими накладними №Б0030005708 від 09.04.2019 року, №Б0030006608 від 23.04.2019 року та №Б0030006609 від 23.04.2019 року.

Про отримання товару відповідачем свідчить підпис ФОП Вакулінської Т.В. на видатковій накладній в графі "Прийняв".

Позивач вказує, що відповідач договірні зобов`язання виконав не належним чином, частково оплативши отриманий товар.

Отриманий товар відповідачем був оплачений всього на загальну суму 3999,52грн., про що свідчать прибуткові касові ордери №5782 від 24.04.2019р., №406 від 02.05.2019р., №2151 від 08.05.2019р., №5737 від 22.05.2019р. та №1184 від 06.06.2019р.

З метою добровільного врегулювання спору, позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про сплату заборгованості. Вимога була отримана відповідачем 03.07.2019р., проте залишена останнім без задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем та відсутність заперечень, що підтверджується підписами на видаткових накладних та здійсненою частковою оплатою за отриманий товар відповідачем, є підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Враховуючи подані позивачем докази, на день розгляду спору заборгованість ФОП Вакулінської Т.В. за отриманий товар становить 5300грн., не погашена, не оспорена, є підставною та підлягає до стягнення в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п.5.2. договору поставки Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен сплатити на користь Продавця за час прострочення 20 відсотків річних з простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за прострочення понад 30 календарних днів Покупець сплачує штраф в розмірі 50% від суми боргу.

У зв`язку з простроченням відповідачем оплати отриманого товару, відповідачу нараховано 2650грн. штрафу у розмірі 50% від суми боргу та 319,45грн. - 20% річних за період з 03.05.2019р. по 20.08.2019р.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, встановив, що нараховані 2650грн. штрафу та 319,45грн. - 20% річних за період з 03.05.2019р. по 20.08.2019р. є підставними та підлягають до стягнення.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 126, 129, 202, ст.ст. 233, 236-240 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вакулінської Тетяни Василівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь" (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул.Офіцерська, 20А, код ЄДРПОУ 13364650) 8269грн. 45коп. (в тому числі 5300грн. заборгованості, 2650грн. штрафу та 319,45грн. річних), а також 1921грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 18.10.2019р.

Суддя О. Г. Слободян