Рішення № 85011984, 08.10.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2019 Справа № 908/2242/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2242/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-англійського підприємства з іноземними інвестиціями “Соломія” (вул. Берковецька, буд. 6А, м. Київ, 04128, ідентифікаційний код 25586053)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (бульвар Слави, буд. 45, м. Дніпро, 49126; вул. Добролюбова, буд. 25, кімн. 207, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 34604386)

про стягнення 1664926,59 грн.

За участю представників:

від позивача: Киселевич Ю.А., адвокат, ордер серія КВ № 017382 від 16.09.2019, посвідчення № 6593/10 від 26.04.2018

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями “Соломія” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” про стягнення основного боргу в сумі 1664926,59 грн. за договором поставки № 21/2017 від 10.11.2017.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 29.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1644/19 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/153/19. Підготовче судове засідання призначено на 18.09.2019.

11.09.2019 на адресу суду від ТОВ “Український Рітейл” надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення поставки товару. У зв`язку з цим вважає, що у відповідача наявні підстави для відстрочення оплати товару відповідно до п. 3.8 договору. Також відповідачем надано суду витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого місцезнаходження юридичної особи: 49126, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, бульвар Слави, буд. 45).

Ухвалою суду від 18.09.2019 закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті 18.09.2019 та оголошено перерву до 08.10.2019.

19.09.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, вважає їх безпідставними та такими, що не підтверджуються жодними доказами.

07.10.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява від 01.10.2019 № 344/1 про розподіл судових витрат, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 15 719,74 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 08.10.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутнього у судовому засіданні учасника процесу.

Учасник процесу оголосили про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 21/2017 від 10.11.2017, внаслідок чого сума основного боргу за поставлений товар становить 1 664 926,59 грн. Просить суд позов задовольнити. Також позивач підтримав заяву від 01.10.2019 № 344/1 про розподіл судових витрат

Відповідач в судове засідання не прибув, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 08.10.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями “Соломія” (постачальник) укладений договір поставки № 21/2017 з додатковою угодою, додатками та протоколом розбіжностей, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Згідно п. 1.2 договору, найменування, асортимент та ціна товару, що постачається зазначається у додатку № 1 до даного договору “Специфікація”, який є невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, у кількості та на дату, вказану у замовленні, власними транспортними засобами та за власний рахунок. У випадку підписання сторонами графіку поставок (додаток № 5), строк поставки визначається відповідно додатку № 5.

Замовлення передаються покупцем по електронному зв`язку. При використанні сторонами засобу передачі замовлення шляхом електронного повідомлення (EDI-документа) через платформу електронної комерції сторони підписують додаток № 2. Замовлення повинно містити інформацію, вказану у додатку № 3 (п. 2.2 договору).

У пункті 6.1 договору сторони визначили, що ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами специфікації та може бути змінена виключно по передньому узгодженню з покупцем не більш одного разу у квартал та не більш ніж на 5 % поточної ціни.

Відповідно до п. 3 Додатку № 6 до Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 70 календарних днів з дати поставки товару.

Договір поставки № 21/2017 від 10.09.2017 підписано уповноваженими особами сторін та скріплено печатками підприємств.

Сторони не надали суду доказів припинення дії договору. Отже, умови договору є чинними на момент розгляду даної справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період з грудня 2017 року по червень 2019 року поставлено ТОВ “Український Рітейл” товар на загальну суму 4 396 755,67 грн., що підтверджується видатковими долученими до матеріалів справи.

Згідно п. 2.6 договору поставки, зобов`язання з поставки товару вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцю відповідно до умов даного Договору та чинного законодавства України.

Поставлений товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить також печатка відповідача на видаткових накладних. Зазначена в них дата є датою поставки.

Отже, позивачем умови договору виконані належним чином, жодних претензій відповідачем не заявлялось.

Таким чином, з дня поставки товару у відповідача виникли зобов`язання згідно з умовами Договору поставки та нормами чинного законодавства сплатити отриманий товар протягом 60 календарних днів.

Проте, оплата товару у строк, визначений договором, у повному обсязі здійснена не була. Відповідачем оплачено товар частково в сумі 2 703 829,10 грн., у тому числі: перераховано на поточний рахунок позивача 2 290 343,56 грн; повернуто товару на суму 1 030,28 грн та здійснено взаємозалік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 412 455,26 грн. Таким чином сума основного боргу за поставлений товар становить 1 692 926,57 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2017 по 11.07.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 692 926,57 грн.

Враховуючи порядок розрахунків, визначений у додатку № 6 до договору, відповідач розраховується за поставлений товар протягом 70 календарних днів, термін оплати за товар, поставлений 17.06.2017 в сумі 27 999,98 грн ще не настав, внаслідок чого сума основного боргу становить 1 664 926,59 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з позовом, за яким було відкрито провадження по даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Правовідносини між сторонами урегульовані договором поставки.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами з підстав того, що видаткові накладні містять підпис та печатку ТОВ "Український Рітейл ", проте не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис. Також відповідач вказує, що позивачем не додано ТТН, які б підтверджували, поставки товару за договором поставки № 21/2017 від 10.09.2017.

При цьому відповідач зазначає, що надання таких документів є порушенням п.3.6. Договору поставки, а отже на підставі п.3.8 Договору поставки відповідач може відстрочити платежі за поставки, поки позивачем не будуть надані належні документи на супроводження товарів.

Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з такого.

Умовами договору № 21/2017 сторони визначили порядок приймання товару.

Як зазначалося вище, згідно п. 2.6 договору поставки, зобов`язання з поставки товару вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцю відповідно до умов даного Договору та чинного законодавства України.

Згідно з п. 3.2 Договору поставки прийом товарів по кількості та якості здійснюється Покупцем у місті поставки товару у момент отримання товарів від Постачальника на підставі супровідних документів.

Відповідно до п. 3.7. Договору поставки, разом з товаром Постачальник зобов`язаний надати наступні супровідні документи: товарно-транспортну накладну; видаткову накладну; посвідчення якості товару; інші документи на товар, передбачені чинним законодавством України;

Згідно п. 3.5. Договору поставки, якщо при отриманні товару виявиться невідповідність супровідних документів щодо поставленого товару, умовам договору або вимогам законодавства (кількість, ціна, інші обов`язкові реквізити первинних документів). Покупець вправі відмовитися від прийомки товару або відстрочити дату розрахунків з Постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів. Покупець вправі відмовитись від прийняття товару, склавши акт розбіжностей в порядку п. 3.6, або відстрочити дату розрахунку на строк затримки оформлення необхідних документів.

Пунктом 3.6 договору визначено, що у випадках, передбачених п. 3.5 договору, складається акт розбіжностей за участі покупця та особи, яка безпосередньо доставила (передала) товар, в якому зазначаються виявлені при прийманні розбіжності.

Статтею 666 ЦК України, встановлено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару. Також у матеріалах справи відсутнє листування з боку відповідача стосовно виправлення будь-яких невідповідностей у супровідних документах, відсутності супровідних документів на товар, тощо.

Враховуючи відсутність будь-яких звернень відповідача до позивача з приводу відсутності або неналежного оформлення супровідних документів на товар, суд визнав безпідставним посилання відповідача на відстрочку дати розрахунків.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд враховує, що на усіх видаткових накладних міститься відбиток круглої печатки юридичної особи – відповідача. Неістотні недоліки у видаткових накладних, про які зазначив відповідач, не роблять дані накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Суд також враховує, що відповідачем здійснювалася часткова оплата поставленого товару.

Стосовно товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, визначено, що єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Із зазначеного слідує, що товарно-транспортна накладна складається та використовується у роботі учасниками транспортних відносин і містить в собі відомості, важливі для їх взаємодії, а також для обліку та звітності перевізника. Відповідач з позивачем не мають транспортних відносин між собою, оскільки позивач здійснював поставку товару власними силами в склад відповідача. Отже, у правовідносинах, що склались між позивачем та відповідачем, товарно-транспортна накладна не повинна надаватись відповідачу.

Доказів у спростування того факту, що товар не отримано або не отримано його разом із пакетом документів, визначеним договором відповідач не надав.

Стосовно акту звірки суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не довів, що з боку позивача були порушені умови договору щодо поставки товару або надання не належних товаросупровідних документів на товар.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір основного боргу в сумі 1 664 926,59 грн. Сума боргу підтверджується двостороннім актом звіряння розрахунків.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості у повному обсязі за договором поставки № 21/2017 від 10.11.2017.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення основного боргу за поставлений товар у розмірі 1 664 926,59 грн.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача суму витрат на оплату послуг адвоката (професійну правничу допомогу) у розмірі 15 719,74 грн.

В обґрунтування клопотання щодо стягнення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 15 719,74 грн. позивач посилається на договір № 10/А/01.18 про надання правової допомоги від 03.01.2018, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «В.І.П. ПАТТНЕРЗ», відповідно до додаткової угоди № 2 якої сума оплати за надання правової допомоги складає 15 719,74 грн.

Позивачем перераховано 15 719,74 грн. оплати за правову допомогу, про що свідчить платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

Також 02.2019 та 20.09.2019 складено акти надання послуг, з яких вбачається що правова допомога надана у повному обсязі.

Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги критерії розумності та об`єктивності з урахуванням характеру та складності спору між сторонами, обсяг наданих послух, суд покладає на відповідача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 15 719,74 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 24 973,91 грн.

Керуючись ст. ст. 123, ,129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (бульвар Слави, буд. 45, м. Дніпро, 49126, код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-англійського підприємства з іноземними інвестиціями “Соломія” (вул. Берковецька, буд. 6А, м. Київ, 04128, ідентифікаційний код 25586053) 1 664 926 (однин мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять шість) грн. 59 коп. основного боргу, 15 719 (п`ятнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн. 74 коп. витрат на правову допомогу та 24 973 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят три) грн. 91 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.10.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян