Ухвала суду № 85004536, 07.10.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

07.10.2019 Справа №607/16806/19

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицай К.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з матір`ю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з матір`ю.

Встановлено, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Із поданої позовної заяви та доданих доказів вбачається, що малолітні діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проживають разом з позивачем в м. Тернополі за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_5 з 2015 року по березень 2018 року проживав у місці постійного проживання дітей в Україні у м. Тернополі.

Таким чином, позов подано до відповідача громадянина Бельгії Даміра ОСОБА_6 до суду за місцем реєстрації та проживання позивача ОСОБА_1 та малолітніх дітей.

Статтями 75, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі. Суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, перелік яких наведений в ч.1 ст. 76 зазначеного Закону та не є вичерпним.

Відповідно до статті 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 12 частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Відповідно до статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україна є учасницею Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року (далі - Гаазька конвенція 1980 року) на підставі Закону України про приєднання до конвенції від 11 січня 2016 року № 3303-IV та Гаазької конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року на підставі Закону України про приєднання до конвенції від 14 вересня 2006 року № 136-V (далі - Гаазька конвенція про батьківську відповідальність 1996 року).

Метою Гаазької конвенції 1980 року є забезпечення негайного повернення дітей, незаконно переміщених до будь-якої з Договірних держав або утримуваних у будь-якій із Договірних держав, та забезпечення того, щоб права на опіку і на доступ, передбачені законодавством однієї Договірної держави, ефективно дотримувалися в інших Договірних державах.

Питання набуття, здійснення, припинення чи обмеження батьківської відповідальності, а також її делегування, права опіки, в тому числі права стосовно піклування про особу дитини та, зокрема, право визначати місце проживання дитини, а також права на спілкування, у тому числі право брати дитину на обмежений період у місце інше, ніж звичайне місце проживання дитини, охоплюються предметною сферою застосування Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 року.

Відповідно до статті 5 Гаазької конвенції юрисдикція щодо застосування заходів, які спрямовані на захист дитини, належить судовим або адміністративним органам Договірної Держави звичайного місця проживання дитини; з урахуванням статті 7, у разі зміни звичайного місця проживання дитини на іншу Договірну Державу, юрисдикцію мають органи Держави нового звичайного місця проживання.

До звернення за позовом про визначення місця проживання дитини, малолітні діти понад рік проживали разом із матір`ю в Україні.

Частина перша статті 15 Гаазької конвенції визначає, що під час здійснення своєї юрисдикції органи Договірних Держав застосовують своє національне право.

Керуючись висновками щодо застосування відповідних норм права, викладеними в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 752/25543/17-ц, суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження в справі за місцем реєстрації та проживання позивача, оскільки малолітні діти проживають разом з позивачем в м. Тернополі за адресою АДРЕСА_1 і дане помешкання є звичайним місцем проживання дітей.

Таким чином, підстав для відмови у відкритті провадження у справі або для повернення позовної заяви з наданих суду матеріалів не вбачається.

Даний спір підсудний суду, а тому слід відкрити провадження у цивільній справі.

Частиною 3 статті 53 ЦПК України передбачено, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справіабо при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В силу 6 ст. 56 ЦПК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Враховуючи, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки органу опіки і піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, що виливають із виконання своїх повноважень,їх необхідно залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи складність справи та обставини, передбачені ч. 3 ст. 274 ЦПК України, справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. 187 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визначення місця проживання дітей з матір`ю.

Залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки і піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль), Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради (місцезнаходження: бульв. Шевченка, 1, м. Тернопіль), Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль).

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначити справу до підготовчого судового засідання на 05 листопада 2019 року о 15 годині 30 хвилин в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Котляревського, 34, м. Тернопіль, Тернопільська область (1 поверх, зал судових засідань №11).

Викликати у судове засідання учасників справи.

Позивачу необхідно направити третій особі копії позовної заяви з додатками, не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, а докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи по суті.

Відповідач вправі подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана одночасно з надсиланням відзиву до суду. Документи, які підтверджують надіслання відзиву іншим учасникам справи, додаються до відзиву.

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Третя особа вправі подати письмові пояснення у 10-денний строк, до яких застосовуються правила для подання відзиву, встановлені ч. 3-6 ЦПК України.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзивуабо письмових пояснень третьої особи.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи. Одночасно відповідачу направити копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається - tem.te.court.gov.ua.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині недотримання правил підсудності шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення. Якщо ухвала суду не була вручена у день складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяК. М. Грицай