Ухвала суду № 85003151, 17.10.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 480/1402/19

Провадження 1-кс/480/110/19

Ухвала

Іменем України

17 жовтня 2019 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Войнарівський М.М., за участю секретаря судового засідання Бойко В.Д., прокурора Митрофанова М.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , судді Терентьєва Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві заяву судді Миколаївського районного суду Миколаївської області Терентьєва Г.В. про самовідвід під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.240, ст.254, ч.2 ст.364-1 КК України,-

встановив:

На адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.240, ст.254, ч.2 ст.364-1 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.08.2019 судова справа розподілена та передана головуючому судді Терентьєву Г.В.

07.08.2019 року суддя Терентьєв Г.В. заявив про самовідвід у зв`язку з тим, що у його провадженні перебуває цивільна справа (№480/1345/18, провадження № 2/480/174/19) за позовом ПП “Кряж”, треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача Кир`яківська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, Державна служба геології та надр України до Миколоаївської РДА, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . По вказаній справі проведені всі підготовчі дії, сторонами надані відповідні докази, у зв`язку із чим у суду склалася відповідна думка. Події, про які йдеться в кожному із проваджень відбувалися в одному й тому ж місці, в один і той же час, за участю одного й того ж кола осіб, тобто, відбувалися як одна подія. Вказана обставина згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України є підставою для заявленого суддею Терентьєвим Г.В. самовідводу.

Cуддя Терентьєв Г.В. у судовому засіданні заяву про самовідвід підтримав.

Прокурор не заперечував щодо задоволення заяви судді Терентьєва Г.В. про самовідвід.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважав, що вказана заява підлягає задоволенню, оскільки та обставина, що суддя Терентьєв Г.В. є головуючим у цивільній справі (№480/1345/18, провадження № 2/480/174/19) за позовом ПП “Кряж”, треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача Кир`яківська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, Державна служба геології та надр України до Миколоаївської РДА, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 викликає сумнів у неупередженості судді.

Розглянувши заяву про самовідвід, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того, згідно з приписами ст.76 КПК України не допускається повторна участь судді у кримінальному провадженні.

Отже, кримінальним процесуальним законом визначений вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Розглядаючи заяву про відвід судді з підстав передбачених п. 4 ч.1 ст.75 КПК України слід враховувати, що до "інших обставин", які викликають сумнів у неупередженості судді, можливо віднести такі, як: 1) суддя є дальнім родичем, або близькою людиною для слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або членів їх сімей; 2) у результатах судового розгляду зацікавлені близькі родичі судді або члени його родини; 3) суддя перебуває в дружніх або неприязних стосунках з кимось із учасників кримінального провадження; 4) суддя перебуває в матеріальній, службовій або іншій залежності від когось із учасників кримінального провадження; 5) суддя публічно, усно або письмово, у тому числі в засобах масової інформації, наперед висловив свою думку щодо винуватості або невинуватості обвинуваченого, або з інших питань ще не закінченого відповідним судовим рішенням кримінального провадження.

Так, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з`ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість висунутого проти нього будь-якого кримінального обвинувачення.

Виходячи із положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б, виходячи з розумної оцінки ситуації, якимось чином вплинути на хід цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи щодо певної особи чи питання (п. 2.4).

Судом встановлено, що у провадженні судді Терентьєва Г.В. перебуває цивільна справа за позовом ПП “Кряж” до Миколаївської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні надрами шляхом визнання незаконними розпорядження райдержадміністрації в часті, недійсними державних актів на землю, визнання недійсними та скасування свідоцтва про право на спадщину, треті особи: Кир`яківська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, Державна служба геології та надр України. Керівником ПП “Кряж” є обвинувачений ОСОБА_1 . По вказаній справі проведений ряд процесуальних дій, а сторонами надані відповідні докази. Отже, можна зробити висновок що у судді Терентьєва Г.В. у вказаній справі склалася відповідна думка. Події, про які йдеться в кожному із проваджень відбувалися в одному й тому ж місці, в один і той же час, за участю одного й того ж кола осіб, тобто, відбувалися як одна подія.

Зазначені обставини викликають сумніви у неупередженості прийняти за результатами розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.240, ст.254, ч.2 ст.364-1 КК України рішення суддею Терентьєвим Г. ОСОБА_8 .

За таких обставин, заява судді Миколаївського районного суду Миколаївської області Терентьєва Г.В. про самовідвід є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд,-

постановив:

Заяву судді Миколаївського районного суду Миколаївської області Терентьєва Г.В. про самовідвід під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.240, ст.254, ч.2 ст.364-1 КК України — задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Войнарівський

17.10.2019