Ухвала суду № 85001702, 09.10.2019, Бориславський міський суд Львівської області

Справа №438/890/19

Номер провадження №6/438/25/2019

У Х В А Л А

09 жовтня 2019 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Слиша А.Т.

при секретарі Наминанік О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «ВіЕсБанк», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі у справі №2/1301/154/2012 за позовом ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представником АТ «ТАСКОМБАНК» Подановським Т.Р. направлено до Бориславського міського суду заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, з тих підстав, що Бориславським міським судом Львівської області принято рішення у справі №2/1301/154/2012, яким в позові ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідмовлено. 05.02.2013 року Апеляційним судом Львівської області зазначене вище рішення скасовано та ухвалено рішення в частині позовних вимог: стягнуто з ОСОБА_1 в межах вартості майна одержаного в спадщину, на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість за кредитним договором №KF35242 від 29 червня 2005 року в розмірі 6392,09 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 50981,40грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» 509,82 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

29.07.2013 Бориславським міським судом Львівської області по справі №2/1301/154/2012 видано виконавчий лист. На примусове виконання вищевказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження ВП №48035370, що перебуває на примусовому виконанні у Галицькому відділі ДВС ГТУЮ у Львівській області. Стягувачем по зазначеному виконавчому провадженні є Публічне акціонерне товариство «ФОЛЬКСБАНК».

Згідно статуту АТ «ТАСКОМБАНК», ПАТ «ВіЕс Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Фольксбанк», який є правонаступником всіх прав та зобов`язань ВАТ «Електрон Банк».

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» з 16.10.2018 року стало правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк".

У зв`язку з чим виникла необхідність у заміні сторони виконавчого провадження. Заявник просить здійснювати розгляд заяви у відсутності представника, заяву підтримує в повному обсязі, про що зазначає у своїй заяві.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Заінтересованою особою ОСОБА_1 подано до суду клопотання від 07.10.2019 в якому просить суд перенести розгляд заяви у зв`язку з відсутністю адвоката.

Згідно до ст. 442 ЦПК України, неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд зазначає, що заінтересована особа ОСОБА_1 , будучи повідомлена належним чином про день та час розгляду справи, неодноразово без поважних причин не з`являлася у судове засідання, при цьому тричі подавала до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Тому, суд враховуючи вимоги ст.442 ЦПК України вважає можливим розглянути заяву у відсутність сторін, а клопотання ОСОБА_1 розцінюються судом як свідоме затягування боржником розгляду справи, що в свою чергу призводить до порушення судом норм чинного законодавства України щодо розгляду справи в розумні строки.

Окрім цього, у відповідності дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали заяви, справу №2-652/11, провадження №2/1301/154/2012, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Бориславським міським судом Львівської області 26.04.2012 ухвалено рішення у справі №2/652/11, провадження №2/1301/154/2012, яким у задоволенні позову ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, про визнання ОСОБА_1 спадкоємцем нерухомого майна переданого в іпотеку, наданні права публічного акціонерного товариства “Фольксбанк” отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, здійснення державної реєстрації права на спадщину, отриманні дублікатів правовстановлюючих документів на нерухоме майно переданого в іпотеку – відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 05.02.2013 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Фольксбанк” задоволено частково; рішення Бориславського міського суду Львівської області від 26.04.2012 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ “Фольксбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалено нове рішення в цій частині позовних вимог: стягнуто з ОСОБА_1 в межах вартості майна одержаного в спадщину, на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість за кредитним договором №KF35242 від 29 червня 2005 року в розмірі 6392,09 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 50981,40грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» 509,82 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 31.05.2013 касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено; рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 05.02.2013 залишено без змін.

У даній справі 29.07.2013 Бориславським міським судом Львівської області видано виконавчий лист Стягувачем по зазначеному виконавчому листі є Публічне акціонерне товариство «ФОЛЬКСБАНК» (а.с.5). Матеріали справи не містять даних про виконання рішення суду.

Згідно п.11 статуту АТ «ТАСКОМБАНК», ПАТ «ВіЕс Банк» є правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях ПАТ «Фольксбанк», який є правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях ВАТ «Електрон Банк» (а.с.7-8)

16.10.2018 року загальними зборами акціонерів ПАТ «ВіЕс Банк» та АТ «ТАСКОМБАНК» затверджено Передавальний акт на 12 жовтня 2018 року . Пунктом 3 Передавального акту від 12.10.2018 встановлено, що правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків банку, що приєднується, виникає в банку-правонаступника з дати затвердження загальними зборами банку, що приєднується, та банку-правонаступника передавального акта.

30.10.2018року Національним банком України прийняте рішення №728-рш про відкликання у ПАТ “ВіЕс Банк’’ банківської ліцензії та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у зв`язку з його реорганізацією шляхом приєднання до АТ “ТАСКОМБАНК” за спрощеною процедурою. Згідно цього рішення, 16 жовтня 2018 року у АТ “ТАСКОМБАНК” виникло правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків ПАТ «ВіЕс Банк» (а.с.16).

Згідно з ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно вимог ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно стаття 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

В даному випадку підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття стягувача (кредитора) внаслідок його правонаступництва.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п.11 узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою б вони були обов`язкові для сторони, яку правонаступник замінив.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом в постанові від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки рішення суду у справі №2-652/11 на даний час залишається не виконаним, а внаслідок правонаступництва відбулась заміна кредитора, тому заява АТ «ТАСКОМБАНК» про заміну стягувача у виконавчому провадженні підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514 ЦК України, ч.2 ст.247, 253, 442 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про заміну сторони у виконавчому листі у справі №2/1301/154/2012.

Замінити стягувача у виконавчому листі №2/1301/154/2012, виданому Бориславським міським судом Львівської області від 29.07.2013, з публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», ідентифікаційний код 19358632 на його правонаступника акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», ідентифікаційний код 09806443.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Головуючий суддя А.Т.Слиш