Рішення № 84998576, 04.10.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/3523/19

Провадження№ 2/266/801/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

04 жовтня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді- Федотової В.М.,

за участі секретаря судового засідання – Шишханової К.Р.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Маріупольського гарнізону, в інтересах Військової частини 1472 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої державі,

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Маріупольського гарнізону Домніцький Ю.В., який діє в інтересах держави, в особі Маріупольського гарнізону, в інтересах Військової частини 1472 звернувся до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначив, що в ході вивчення ефективності представницької діяльності щодо захисту інтересів держави у сфері використання бюджетних коштів для потреб оборони виявлено матеріальну шкоду державі в особі військової частини 1472 на загальну суму 13051,32 гривень. Також зазначив, що відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині 1472 в період часу з 22.08.2017 року по 05.05.2018 року та за цей період його було забезпечено предметами речового майна, на які ще не закінчився строк носіння (зносу) та сума за які не була утримана з ОСОБА_1 В добровільному порядку сума вартості, яка становить 4558,92 гривень відповідачем повернута також не була, а тому на вказану суму тим самим була заподіяна матеріальна шкода державі. До того ж, ОСОБА_1 при звільненні з війскової служби не відшкодував розмір грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після його звільнення на загальну суму 8492,40 грн, яка також підлягає стягненню з відповідача. З метою захисту прав держави, прокурор просив суд стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави в особі військової частини 1472 суму заподіяної школи у розмірі 13051,32 гривень, судові витрати просив покласти на відповідача.

03.10.2019 року представник позивача надав до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог до 6701,32 гривень, зазначивши, що 12.08.2019 року відповідачем ОСОБА_1 на рахунок військової частини 1472 було внесено кошти у сумі 6350,00 грн., сплачені ним за надмірно виплачені кошти з грошового забезпечення за 2018 рік. Просив стягнути з відповідача суму заподівяної матеріальної шкоди державі в сумі 6701,32 грн.

Прокурор військової прокуратури Маріупольського гарнізону Веремчук Р.В. надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу у його відсутність.

Представник позивача - військова частина 1472 ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності, надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу у його відсутності. Проти ухвалення заочного розгляду справи у разі неявки відповідача не заперечував.

ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату та часу розгляду справи, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав та про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд, керуючись ч. 4 ст. 223 , ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи та вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди завданої державі підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині 1472 в період часу з 22.08.2017 по 05.05.2018 року, що підтверджується витягом з наказу № 201-ос від 22.08.2017 року про прийняття на військову службу на контрактом, зарахування до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, а також витягом з наказу № 118-ос від 05.05.2018 року про припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби за контрактом. (а.с.22, 24)

Відповідно до довідки-розрахунку №3 від 24.04.2019 року, встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 при звільненні з військової служби не було відшкодовано розмір грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилась після звільнення в загальній сумі 8492,40 грн. (а.с.30).

З довідки-розрахунок № 129 від 26.04.2019 року слід, що при звільненні з військової служби військовослужбовцем ОСОБА_1 не було відшкодовано вартість виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчились у розмірі 4558,92 грн. (а.с.35-37)

Відповідно до пунктів 2 «Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» затвердженого постановою Верховної Ради України 23.06.1995 р. N 243/95-ВР, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Згідно з п.15 Розділу ІІ «Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період» У разі звільнення військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, через службову невідповідність, систематичне невиконання умов контракту, обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили, яким військовослужбовцю призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов`язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», чи позбавлення права займати певні посади вартість виданих йому предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився, утримується з нього з урахуванням зносу.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, з урахування того, шо відповідачем на рахунок військової частини 1472 було внесено кошти у сумі 6350,00 грн., сплачені ним за надмірно виплачені кошти з грошового забезпечення за 2018 р., решта суми заподіяної шкоди в добровільному порядку не відшкодована, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6071,32 гривень.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за подання позову майнового характеру в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 81, 200,223, 235, 258, 259, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 22,1166 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника військового прокурора Маріупольського гарнізону, в інтересах Військової частини 1472 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої державі - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі військової частини 1472, код ЄДРПОУ 14321541, місцезнаходження: м. Маріуполь, Приморський бульвар, 24, суму заподіяної матеріальної шкоди державі у розмірі 6701 гривня 32 копійки.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1921,00 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Федотова В. М.