Рішення № 84997049, 16.10.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1298/19

Справа № 235/3395/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

при секретарі Полуянчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Будьонівської районної у місті Донецьку ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території, а саме в м. Донецьку. Після смерті ОСОБА_2 через скрутне матеріальне становище, незадовільний стан здоров`я та небезпеку для здоров`я при перетині лінії розмежування, яка утворилася між тимчасово окупованими територіями Луганської та Донецької областей та підконтрольними українському уряду територіями України, він не зміг своєчасно отримати свідоцтво про смерть тітки державного зразку та відповідно своєчасно звернутись до органу нотаріату із заявою про прийняття спадщини.

Лише 18 лютого 2019 року рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області встановлено факт смерті ОСОБА_2 та 5 березня 2019 року Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було оформлено та видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Після смерті його тітки відкрилася спадщина, яка складається з недоотриманої пенсії померлої.

Станом на день смерті ОСОБА_2 її чоловік, ОСОБА_3 та його матір ОСОБА_4 вже померли.

Після отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 він звернувся до Першої Слов`янської державної нотаріального контори з питанням оформлення спадщини, яка залишилась після померлої, але отримав усну консультацію про те, що через пропуск строку прийняття спадщини в нього не може бути прийнята заява про прийняття спадщини, і йому потрібно звертатися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

На підставі наведеного просив встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці.

Позивач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, його представник в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, у встановлений строк відзив не подав.

Згідно ст.281 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про смерть (повторно запис поновлено), виданого 5 березня 2019 року Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 06, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 91 років (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді недоотриманої пенсії (а.с.35).

Позивач є племінником померлої ОСОБА_2 , тобто є спадкоємцем п`ятої черги спадкування за законом (а.с.6-8,10-12).

Строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 19 червня 2018 року.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За процедурою, що міститься в ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно повідомлення державного нотаріуса Першої Слов`янської державної нотаріального контори Алперіної О.Ю. від 07.06.2019р. № 1263/01-16 спадкова справа/заповіт після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня (а.с.27).

Згідно роз`яснень Верховного Суду України, що містяться у п.24 постанові Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.23 постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В матеріалах справи відсутня обґрунтована постанова нотаріуса про відмову позивачу у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його тітки ОСОБА_2 , отже суд приходить до висновку, що він звернувся до суду передчасно і на даний час його права відповідачем не порушено, а тому не підлягають судовому захисту.

На підставі наведеного, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст. ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 81, 141, 263-265, 281 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Будьонівської районної у місті Донецьку ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Будьонівська районна у місті Донецьку рада, м. Краматорськ Донецької області, вулиця Транспортна, будинок 2, ЄДРПОУ 33577273.

Суддя Г.В. Назаренко