Ухвала суду № 84997001, 16.10.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/604/16-ц

Провадження № 2-п/234/67/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.,

за участю: секретаря – Пагуліч Д.Г.,

заявника (відповідача) – ОСОБА_1 .,

представника заінтересованої особи (позивача) – Сезоненко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краматорська Донецької області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15.04.2016р по цивільній справі №234/604/16-ц, провадження №2/234/1167/16,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15 квітня 2016 року, ухваленому у цивільній справі №234/604/16-ц, провадження №2/234/1167/16, за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк“ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вимоги позивача задоволені і з останньої на користь Банку стягнута заборгованість за Кредитним договором №б/н від 31.08.2006р, яка склалась станом на 30.11.2015р у загальному розмірі 16 977,60грн, і у рахунок повернення судового збору в сумі 1 378грн.

11 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення, в якій зазначила, що копію зазначеного вище судового рішення вона отримала 27.08.2019р в канцелярії Краматорського міського суду Донецької області. Вказує, що зазначеним рішенням суду з неї ( ОСОБА_1 ) на користь ПАТ КБ «Приват Банк» станом на 30.11.2015р стягнуто суму заборгованості за кредитним договором б/н від 31.08.2006р, станом на 31.10.2017р у загальному розмірі 16977,60грн, яка складається з наступного: 5979,97грн -заборгованість за кредитом; 8818,98грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 900грн - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи: 500грн - штраф (фіксована частина), 784,65грн - штраф (процентна складова). З посиланням на ст.ст.549 ч.ч.1, 2, 611 ч.1 ЦК України, та на пункти 2.1.1.7.6. Розділу 2.1.1.7, та 2.1.1.12.6.1 Розділу 2.1.1.12. «Відповідальність сторін» Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, вважає, що задовольнивши вимоги позивача, суд ухвалив рішення упереджено на підставі недоведених та недостовірних обставин, шо мають суттєве значення для справи, а саме, нараховуючи штрафні санкції (штрафи та пені), Банк не врахував, що у квітні 2014 року на Донбасі почалася справжня війна. Тому, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р №1669-УІ1, який набрав чинності 15.10.2014р, згідно до ст.2 вказаного Закону Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Крім того, з метою забезпечення реалізації ст.2 цього Закону, Національний банк України листом від 05.11.2014р №18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договором кредиту під час АТО» повідомив усі банки про необхідність неухильно дотриматися вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та про відповідальність керівників банків за їх невиконання. Враховуючи, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на території якого здійснювалася АТО, вважає, що у задоволенні вимог Банку про стягнення з неї пені та штрафу слід відмовити. Крім того, наданий позивачем до суду розрахунок заборгованості не відповідає дійсним обставинам справи, має явні ознаки фальсифікації та ѓрунтується виключно на припущеннях, не є первинним бухгалтерським документом, а ніяких бухгалтерських документів позивач до суду не надав, тому, суми стягнуті з неї судовим рішенням на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» є не обѓрунтованими. Також, зазначила, що заочне рішення ухвалене у її відсутність, не відповідає дійсності, оскільки, жодної судової повістки, позовної заяви з додатками, та самого рішення суду вона не отримувала. Просить скасувати заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15.04.2016р у справі №234/604/16-ц, провадження №2/234/1167/16.

Заявник ОСОБА_2 . ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала вимоги своєї заяви, просила її задовольнити та надала суду пояснення, зазначені в заяві.

ОСОБА_4 , представник позивача ПАТ КБ „ПриватБанк“, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 , надавши суду відзив на заяву про скасування заочного рішення, згідно до якого вказала, що дійсно, відповідно до укладеного договору №б/н від 31.08.2006р ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1000.00грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Звертає увагу, що в заяві про скасування заочного рішення обов`язково повинні бути зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення (поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення їх суду) та матеріальні обставини для скасування (посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення). Згідно зі ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно. Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань Відповідач належним чином повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Також, звертає увагу, що Відповідачу надано ряд прав та обов`язків, зокрема (ст.ст.43, 44 ЦПК України): після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. Сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. З огляду на вищевикладене, суд за наявності правових підстав та вимог ЦПК України, з урахуванням Листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» та умов проведення заочного розгляду справ, а саме, врахував: неявку відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, а тому суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення яке є законним, справедливим та обѓрунтованим. Щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення, зазначає, що відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача, які повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи. З посиланням на ч.2 ст.281 ЦПК України вважає, що не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи. В той же час, в ЦПК України чітко врегульовано порядок подачі доказів. Так, згідно зі ст.43 зазначеного Кодексу сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням даної вимоги, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Враховуючи сказане, можна зробити висновок, що відповідач, посилаючись на докази, якими обґрунтовуються заперечення, повинен вказати не тільки на нові докази, але й навести поважні причини, чому такі докази не були подані до початку розгляду справи по суті. Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що заочне рішення може бути переглянуте в загальному та спеціальному порядках. Якщо в загальному (апеляційному) порядку досліджується законність та обґрунтованість заочного рішення, то при Спеціальному порядку досліджуються тільки вказані відповідачем нові докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин.

Щодо ознайомлення Позичальника з умовами кредитування вказує, що Банком надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 31.08.2006р, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна” та особистим підписом засвідчила (в), що “Я згоден (на) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (лась) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...”. З матеріалів позовної заяви вбачається, що Відповідачу було надано кредитку “Універсальна, 30 днів пільгового періоду” та встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3% (36% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Приймаючи до уваги те, що за ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те. що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Вважає, що Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Надавши в судовому засіданні виписку з карткового рахунку, вказує, що в цьому рахунку чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача — баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Вважає, що оскільки Банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між Банком і Відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Звертає увагу, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу, тому надавши суду виписку по рахунку, зазначає, що банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12р №578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Звертає увагу, що із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, Відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо заперечення Відповідача стосовно несписання відсотків та штрафів за кредитним договором, зазначає, що Банком на виконання вимог ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» здійснено перерахунок заборгованості та повернено нараховані відсотки, штрафні санкції та пеню, для підтвердження чого надана виписка з карткового рахунку, в якій зазначені операції з повернення нарахованих процентів, пені та штрафних санкцій на час дії особливого періоду, тому, повернення нарахованих процентів, пені та штрафних санкцій врахована в розрахунку заборгованості, решта заборгованості нарахована правомірно та підлягає сплаті. Також, зауважує, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Просить суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Вислухавши відповідача та представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, заяви та додані до неї документи, відзив на заяву про скасування заочного рішення та додатків до відзову, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, заочне рішення у цивільній справі №234/604/16-ц, провадження №2/234/1167/16 від 15.04.2016р винесено у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 , яка про слухання справи повідомлена належним чином, повторно не з`явилася в судове засідання призначене на 15.04.2016р за невідомим суду причинам.

З тексту заяви ОСОБА_1 вбачається, що остання отримала копію спірного заочного рішення від 15.04.2016р в канцелярії суду 27 серпня 2019 року. Із заяви ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи №234/604/16-ц (провадження №2/234/1167/16) встановлено, що заявниця 04 вересня 2019 року ознайомилася з матеріалами даної цивільної справи та зробила фото копії.

Заяву про перегляд спірного заочного рішення відповідачка подала до суду 11 вересня 2019 року, тобто в строк, передбачений ч.2 ст.284 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав заперечення на позовну заяву з поважних причин, оскільки жодного разу не отримав судові повістки про виклик, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, що дає суду підставу для скасування вищевказаного заочного рішення від 15.04.2016р та призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст.284-288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15.04.2016р по цивільній справі №234/604/16-ц, провадження №2/234/1167/16 - задовольнити.

Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 квітня 2016 року по цивільній справі №234/604/16-ц, провадження №2/234/1167/16, за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк“ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – скасувати, і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 11 грудня 2019 року, на 13:00 годин.

Зобов`язати Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повернути до Краматорського міського суду Донецької області без виконання виконавчий лист, виданий Краматорським міським судом Донецької області згідно заочного рішення від 15 квітня 2016 року по цивільній справі №234/604/16-ц, провадження №2/234/1167/16, за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк“ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №б/н від 31.08.2006р, яка склалась станом на 30.11.2015р у загальному розмірі 16 977,60грн, і у рахунок повернення судового збору в сумі 1 378грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М.Лутай