Рішення № 84996135, 15.10.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10291/19

Провадження № 2-о/219/1455/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.,

при секретареві Волохіній Г.С.,

за участі заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення фактів родинних відносин та смерті особи на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить: встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Горлівка Донецької області, громадянка України, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівка Микитівського району Донецької області, Україна; встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати у віці 76 років померла у м. Горлівка Микитівського району Донецької області. Для отримання свідоцтва про смерть встановленого зразку він звернувся до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про смерть та надано письмові роз`яснення. Крім того, при написанні прізвища у паспорті матері працівниками Микитівського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області було допущено помилку та замість вірного « ОСОБА_3 » було помилково зазначено – « ОСОБА_4 ». Оскільки він не має іншої можливості підтвердити юридичний факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його матір`ю, то вважає, що є всі підстави для встановлення вказаного факту у судовому порядку. Встановлення фактів родинних відносин та смерті особи на тимчасово окупованій території України йому необхідно для отримання свідоцтва про смерть, яке, у свою чергу, є підставою для виникнення певних цивільних прав та обов`язків, а також отримання спадщини, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду із зазначеною заявою.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 на вимогах заяви наполягав та просив їх задовольнити.

Заінтересована особа – Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, будучи повідомленим належним чином, свого представника до суду не направив, надавши суду заяву про розгляд справи без участі представника. Проти задоволення заяви не заперечує. Просить ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства України.

Заінтересована особа – Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, будучи повідомленим належним чином, свого представника до суду не направив, надавши суду заяву про розгляд справи без участі представника. Проти задоволення заяви не заперечує. Просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка заявник ОСОБА_1 суду пояснив, що його мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у Микитівському районі м. Горлівка Донецької області. Також підтвердив той факт, що у його документах та документах його померлої матері існують розбіжності у написанні їхнього прізвища. Так, у паспорті заявника його прізвище українською мовою зазначене як « ОСОБА_5 », а у паспорті його матері – « ОСОБА_4 ».

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона є рідною тіткою заявника ОСОБА_1 , оскільки він є сином її рідного брата – ОСОБА_7 , який помер раніше. Потім померла дружина її рідного брата та мати заявника – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у Микитівському районі м. Горлівка Донецької області. Їй відомо, що у їхніх прізвищах існують розбіжності, і у паспорті племінника його прізвище зазначене як « ОСОБА_5 », а у паспорті його померлої матері – « ОСОБА_4 ».

Заслухавши пояснення заявника, врахувавши думку заінтересованих осіб, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що встановлення фактів, яких вимагає заявник, породжує правові наслідки. Встановити такі факти іншим шляхом неможливо.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження заявника від 01 лютого 1964 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Горлівка Донецької області. У графі «Батьки» батьком зазначений російською мовою « ОСОБА_8 », а матір`ю – російською мовою « ОСОБА_9 » (а.с. 8).

З копії паспорту серії НОМЕР_1 від 13 грудня 1999 року видно, що паспорт виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Горлівка Донецької області (а.с. 4-6).

В свою чергу, у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому Микитівським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області 05 липня 2000 року, прізвище матері заявника українською мовою зазначено як « ОСОБА_10 (а.с. 9-10).

Також у судовому засіданні встановлено, що мати заявника ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у Микитівському районі м. Горлівка Донецької області внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, атеросклеротичного коронарокардіосклерозу, на підтвердження чого заявником додано до заяви копію лікарського свідоцтва про смерть № 1689 від 15 липня 2019 року та довідки про причину смерті № 1689 від 15 липня 2019 року, виданих Горлівським відділенням Республіканського бюро судово-медичної експертизи (а.с. 12-13), а також копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 недержавного зразка серії НОМЕР_3 від 16 липня 2019 року, виданого у м. Горлівка Донецької області (а.с. 14).

Дослідженими у судовому засіданні фотознімками з місця поховання суд знаходить підтвердженим факт поховання ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15).

Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується частиною 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v. Turkev», «Cyprusv.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Відповідно до п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

В матеріалах справи є відмова у проведенні державної реєстрації смерті Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 16-14-151-415 від 10 вересня 2019 року, якою заявнику відмовлено у державній реєстрації смерті, оскільки ним пред`явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 16).

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розкриває зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії, при цьому факти, що мають юридичний характер – це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Крім того, згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 7 вказаної постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадського стану.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Для встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.

Як видно зі змісту наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», відділам державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Донецької області, зокрема, міста Горлівка, тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Таким чином, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, враховуючи, що встановлення вказаних фактів має для заявника юридичне значення, суд приходить до висновку про повну обґрунтованість і доведеність заяви про встановлення юридичних фактів, у зв`язку з чим дані юридичні факти підлягають встановленню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню.

Також суд вважає за доцільне роз`яснити заявнику положення частини 2 статті 319 ЦПК України, згідно з якою рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10,259, 265, 315, 317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення фактів родинних відносин та смерті особи на тимчасово окупованій території України – задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у Микитівському районі м. Горлівка Донецької області, Україна.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст.ст. 317 ч. 4, 430 ч. 1 п. 8 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню в частині встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Місце реєстрації заявника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Місцезнаходження заінтересованої особи – Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області: Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 62; код ЄДРПОУ 22034637.

Місцезнаходження заінтересованої особи – Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35; код ЄДРПОУ 42172734.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Донецького апеляційного суду, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Медінцева