Рішення № 84995564, 02.10.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5943/19

Справа №754/8085/19

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Галась І.А.

за участю секретаря - Ленської Т.,

у відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» - (далі по тесту позивач, АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 03.08.2012 року, згідно якої отримав кредит в розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3. та п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безпосередньою згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає Договір між Банком та відповідачем.

ОСОБА_1 у порушення умов договору свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 10.05.2019 року становить 20182,51 грн. та складається з наступного:

-0,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

-261,38 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

-0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

-14877,34 грн. - нарахована пеня за прострочення зобов`язання;

-3606,53 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.,

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

-937,26 грн. - штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак, відповідно до поданого позову у разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення по справі.

Відповідач - ОСОБА_1 в судові засідання не з`являвся причини неявки суду не повідомляв, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, шляхом направлення процесуальних документів за вказаною позивачем адресою, яка є місцем його реєстрації, при цьому поштова кореспонденція була повернута без вручення з поштовою відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо адреси сторони судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно ч. 10 ст. 130 ЦПК України, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями частини 4 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладені вище обставини та думку представника позивача, Деснянським районним судом м. Києва 02.10.2019 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України, без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, ретельно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 03.08.2012 року, згідно якої отримав кредит в розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач АТ КБ «Приватбанк» виконав свій обов`язок за договором і надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором про надання банківських послуг в межах встановленого кредитного ліміту.

В той же час, відповідач ОСОБА_1 не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Згідно з розрахунком, наданим АТ КБ «Приватбанк», заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 10.05.2019 року становить 20182,51 грн. та складається з наступного:

-0,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

-261,38 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

-0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

-14877,34 грн. - нарахована пеня за прострочення зобов`язання;

-3606,53 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.,

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

-937,26 грн. - штраф (процентна складова).

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановлено його часткову невідповідність вимогам чинного законодавства України та умовам кредитного договору, а саме: в частині нарахування пені (неустойки).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 перед позивачем заборгованість по договору № б/н від 03.08.2012 року в повному обсязі не погашена. Протягом тривалого часу належних розрахунків відповідач не веде, тобто, ухиляється від виконання зобов`язань, взятих на себе згідно з договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

При непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн. у відповідності до п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Враховуючи вищевказану умову договору, станом на 10.05.2019 року Банком нарахована пеня в сумі 3606,53 грн.

Крім того, Банком нарахована пеня в сумі 14877,34 грн. за прострочення зобов`язання.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14, ч. 3 ст. 551 ЦК України, з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 5 ст. 12 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти учасникам справи у реалізації ними прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені з 14877,34 грн. до розміру заборгованості за простроченим тілом кредиту, що становить 261,38 грн.

При зменшенні розміру пені судом враховано: ступінь виконання зобов`язань боржником; відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання; значне перевищення розміру неустойки.

Представник позивача не надав суду належних доказів спричинення значних збитків позивачу у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язків за кредитним договором.

Суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Суд вважає, що ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

А тому, суд приходить до висновку про можливість та необхідність захисту прав позивача шляхом стягнення з відповідача на його користь заборгованості станом на 10.05.2019 року в розмірі 5566,55 грн., з яких:

-0,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

-261,38 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

-0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

-261,38 грн. - нарахована пеня за прострочення зобов`язання;

-3606,53 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.,

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

-937,26 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України а також ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.08.2012 року в розмірі 5566,55 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Сторони по справі:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО №305299;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.А. Галась