Рішення № 84995075, 17.10.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1324/19

номер провадження 2/695/863/19

17 жовтня 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

Сторони по справі мають спільного повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Оскільки останній досяг повноліття, продовжує навчання і в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, бо навчається на денній формі навчання та потребує коштів на придбання одягу, взуття та їжі, а батько матеріально нічим не допомагає, а тому ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи, що відповідно до ухвали суду розгляд справи призначений у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, і сторони проти такого порядку не заперечують, а у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини позивача та відповідача, суд розглядає справу за відсутності сторін по матеріалах справи.

Суд, вивчивши матеріали справи та враховуючи відсутність відзиву на позов, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.,ст. 199, 200 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжує навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином та з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина.

Як вбачається із свідоцтва про народження (серії НОМЕР_1 від 06.06.2001 року) ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Згідно із свідоцтвом про розірвання шлюбу (серії НОМЕР_2 від 15.07.2004 року) ОСОБА_4 в результаті розірвання шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки Черкаського художньо-технічного коледжу за вих. № 328 від 22.03.2019 року ОСОБА_3 навчається у Черкаському художньо-технічному коледжі, денна форма навчання, державне замовлення, термін навчання з 01.09.2016 року по 30.06.2020 року.

За твердженням позивача, яке не оспорюється відповідачем, син перебуває на утриманні позивача.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином відповідача по справі, досяг повноліття та навчається у вищому навчальному закладі І-ІІ рівня акредитації за денною формою навчання.

Із норм СК України вбачається, що утримання дітей, надання їм необхідного матеріального забезпечення, в тому числі і в період навчання у навчальному закладі покладається на обох батьків та не може бути покладено на одного із них.

Положеннями ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, кожній дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, що повинні забезпечувати обоє батьків.

Відповідно до п. 20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, за загальними принципами норм чинного законодавства, суд при визначені розміру аліментів має враховувати матеріальний стан обох батьків, наявність у них інших утриманців та інші обставини, які так чи інакше впливають на матеріальний стан сторін та визначають реальну можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Як вбачається з довідки, виданої головою квартального комітету № 22 м. Золотоноші від 09.04.2019 року повнолітній син ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю (позивачем по справі) та перебуває на її утриманні.

Докази щодо утриманців відповідача у справі відсутні.

Отже, при вирішенні вказаної справи суд враховує, що відповідач на своєму утриманні не має непрацездатних осіб.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку є, на думку суду, справедливими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Суд вважає, що аліменти на утримання сина підлягають стягненню з відповідача у частці від заробітку (доходу), виходячи з принципів розумності та справедливості, та враховуючи можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, суд стягує аліменти на утримання сина, що продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення.

Суд також приходить до висновку про стягнення з відповідача відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України судових витрат.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 141, 199, 200 СК України та

ст., ст. 12, 81, 141, 206, 224, 263-268,

ст. 280 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, яка продовжує навчання, – задовольнитиу повному обсязі.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН невідомий, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання, починаючи стягнення з 14.05.2019 року до 30.06.2020 року, але не більше ніж до досягнення сином 23-річного віку.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. у дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Середа Л.В.