Ухвала суду № 84994511, 17.10.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14495/19

Провадження № 1-кп/643/1327/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2019 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Терещенко В.В., прокурора Зашупіної Ю.В., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Стрельникова Д.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220470004438 року від 12.08.2019 року, № 12019220470004553 від 18.08.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який не одружений, не працює, раніше засуджений 18.12.2018 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, 26.07.2019 року звільнений у зв`язку з відбуттям строку покарання з Харківського ДУ УВП № 27, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Московського районного суду м. Харкова надійшли обвинувальні акти у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Згідно вказаних обвинувальних актів ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, яке мало місце 11.08.2019 року, 26.08.2019 року, 28.08.2019 року, а також у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, яке мало місце 17.08.2019 року.

В кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019220470004438 від 12.08.2019 року, відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 вчинив умисний злочин середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, ніде не працює, законних джерел отримання заробітку не має, не володіє міцними соціальними зв`язками, що негативно впливає на його репутацію та свідчить про стійку асоціальну схильність до вчинення злочинів. На теперішній час продовжують мати місце ризики, які мали місце і на момент обрання даного запобіжного заходу, у зв`язку з чим є необхідність у продовженні даного запобіжного заходу, оскільки зазначені ризики не зменшились. У зв`язку із вчиненням ОСОБА_1 злочину, за вчинення якого санкцією статті КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що у підозрюваного ОСОБА_1 можуть виникнути передбачені ст.177 КПК України спроби: переховуватись від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що він раніше судимий за корисливі злочини, за які засуджений судом до реальної міри покарання, не має стійких соціальних зв`язків та розуміє, що за вчинений злочин може бути у разі визнання вини засуджений судом до покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше вже вчиняв корисливі злочини, однак на шлях виправлення не став і знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, законних джерел заробітку не має, окрім злочинної діяльності. Таким чином, вищенаведені факти доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявив усне клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування посилався на наявність у нього захворювання на гепатит С та відсутність в умовах СІЗО можливості отримати необхідне медичне обстеження та лікування.

Захисник обвинуваченого адвокат Стрельников Д.В. в судовому засіданні заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав заявлене обвинуваченим клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на домашній арешт.

Представник потерпілого ТОВ «Стормак» в підготовче судове засідання 17.10.2019 року не з`явився.

Представник потерпілого ФО-П «Ковальов Ю.О.» в підготовче судове засідання 17.10.2019 року не з`явився.

Частиною третьою ст. 315 КПК України, в редакції згідно Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з структури розділу IV КПК України, судове провадження у першій інстанції в якості однієї із стадій включає підготовче провадження.

Таким чином, застосування запобіжних заходів під час підготовчого провадження, в тому числі вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою на стадії підготовчого провадження, здійснюється згідно з положеннями розділу ІІ КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання, суд керується таким.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 28.08.2019 року щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26.10.2019 року. Обираючи вказаний запобіжний захід, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_1 не одружений, не працює, раніше засуджений 18.12.2018 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, звільнений по відбуттю строку покарання з Харківського ДУ УВП № 27. Слідчим суддею під час розгляду відповідного клопотання прокурора на підставі наданих доказів встановлено наявність обґрунтованої підозри. Також слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що раніше судимий за корисливі злочини, за які засуджений судом до реальної міри покарання, не має стійких соціальних зв`язків та розуміє, що за вчинений злочин може бути у разі визнання вини засуджений судом до покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше вже вчиняв корисливі злочини, однак на шлях виправлення не став і знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, законних джерел заробітку не має, окрім злочинної діяльності.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років. Судом встановлено, що ОСОБА_1 дітей не має, не одружений, не працює.

ОСОБА_1 раніше судимий згідно вироку Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2018 року, який залишений без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.07.2019 року, за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, звільнений 26.07.2019 року у зв`язку з відбуттям строку покарання з Харківського ДУ УВП № 27.

Таким чином, чотири злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 обвинувачується в даному кримінальному провадженні, вчинені протягом місяця з моменту звільнення ОСОБА_1 з місць позбавлення волі у зв`язку з відбуттям покарання за вироком суду від 18.12.2018 року. Крім того, з матеріалів справи, а також показань ОСОБА_1 вбачається, що відносно нього в даний час на розгляді Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд кримінального провадження судом не розпочатий, докази судом не досліджувались, свідки не допитувались.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.

За таких обставин суд не може визнати обґрунтованими доводи обвинуваченого та його захисника щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, зокрема на домішаній арешт.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на строк до 24:00 годин 13 грудня 2019 року.

Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності на даній стадії судового провадженні підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого, на більш м`який запобіжний захід, на необхідність чого посилалась сторона захисту.

Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно суд роз`яснює обвинуваченому ОСОБА_1 , що згідно Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо незадовільного стану здоров`я та відсутності належної медичної допомоги в умовах СІЗО, суд керується таким.

Згідно показань ОСОБА_1 , останній хворіє на гепатит С та в умовах СІЗО позбавлений можливості отримати необхідне медичне обстеження та лікування.

На уточнююче запитання суду ОСОБА_1 пояснив, що в нього на даний час відсутня відповідна медична документація, яка підтверджує вказаний діагноз, оскільки вона знаходиться у його рідних, а в умовах СІЗО відповідне медичне обстеження йому не проводять.

Незважаючи на відсутність у суду доказів, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 вказаного захворювання, суд вважає його доводи такими, що потребують відповідного реагування з боку суду з метою забезпечення додержання прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є в тому числі охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, до яких в тому числі відноситься обвинувачений.

Статтею 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 206 КПК України, яка має назву «Загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини», кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов`язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України» зазначено, що стаття 3 Конвенції покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я осіб, позбавлених волі. Суд допускає, що медична допомога, яка доступна в установах системи виконання покарань, не завжди може бути на тому ж рівні, що й в найкращих громадських медичних закладах. Проте держава має забезпечити належний захист здоров`я ув`язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (див. рішення у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland) [GC], N 30210/96, п. 94, ECHR 2000-XI); див. також "Хуртадо проти Швейцарії" (Hurtado v. Switzerland), рішення від 28 січня 1994 року, Серія A, N 280- ОСОБА_2 ).

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище та керуючись принципом верховенства права і практикою Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_1 на отримання медичної допомоги, суд вважає за необхідне доручити медичній частині № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально – виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях провести медичне обстеження ОСОБА_1 з метою визначення стану здоров`я останнього та необхідності його лікування.

Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , захисника Стрельникова Дмитра Володимировича про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 Зашупіної Ю.В. про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на строк до 24:00 годин 13 грудня 2019 року.

Зобов`язати медичну частину № 27 Центру охорони здоров`я Державної кримінально – виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях (м. Харків, вул. Нетіченська, буд. 14) провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_1 , який тримається під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 99), з метою визначення стану здоров`я ОСОБА_1 , зокрема наявності у нього захворювання на гепатит С, та вирішення питання щодо його лікування у встановленому законодавством України порядку.

Ухвала в частині продовження тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_1 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя Крівцов Д.А.