Ухвала суду № 84994484, 15.10.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16596/19

Провадження № 2-а/643/374/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2019 р. Суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т.М., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить суд поновити йому строк на звернення до суду з адміністративним позовом, визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення штрафу на користь стягувача від 07.02.2019 року винесену старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Чорним А.В. в виконавчому провадженні №18524399, якою з ОСОБА_1 стягнуто штраф на користь ОСОБА_2 в розмірі 55494,99грн.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями частини першої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штраф у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Так, предметом спору є прийнята відповідачем відповідно до статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про накладення штрафу на позивача у розмірі 55494,99грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Верховний Суд в постанові від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц зазначив, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Так, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених ч.1 ст. 20 КАС України, якою визначено підсудність справ місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Оскільки, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах про стягнення аліментів, за приписами ч. 1 ст. 20 КАС України, не підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, тому пред`явлений позов підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Відповідно до ч.5 ст. 171 КАС України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність направлення справи за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду, оскільки позов поданий до Московського районного суду м. Харкова з порушенням правил предметної підсудності.

Керуючись ст.ст.19, 20, 29, 258-261, 295 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Передати адміністративну справу № 643/16596/19 за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови до Харківського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили, після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

Суддя Довготько Т.М.