
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2019 Провадження №2-а/425/126/19
Справа №425/3019/19
місто Рубіжне, Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого - судді Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Окрошко О.О.,
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 2 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Ярошенка Кирила Олеговича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
29 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до поліцейського взводу № 2 роти № 2 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Ярошенка Кирила Олеговича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 25.08.2019 відповідачем було складено постанову серії НК № 524020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
В постанові зазначено, що 21 серпня 2019 року об 11 год. 40 хв. в місті Рубіжне на вулиці Залізнична, водій керуючи транспортним засобом перевозив вантаж (пісок), який був не надійно закріплений, чим порушив пункт 2.3 (а), 2.3 (б), 22.2 ПДР України та ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вважає, що постанова про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам справи з наступних підстав.
21 серпня 2019 року приблизно об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 загрузив в належний йому транспортний засіб Камаз 5511, номерний знак НОМЕР_1 , пісок та попрямував у місто Рубіжне. При загрузці піску в кузов автомашини, пісок було утрамбовано ковшем екскаватора. Позивач особисто перевірив надійність розташування піску у кузові. Кузов ТЗ спеціально обладнаний заводом виробником таким чином, що задня нижня частина кузова знаходиться під великим кутом, задраним вверх, який не дає можливості висипатися піску з задньої частини. Крім того, кузов був зайнятий піском на 2/3 частини об`єму та не підіймався за борти ТЗ. Позивач вважає, що виконав всі вимоги ПДР, оскільки пісок в кузові був надійно розташований. Під час руху він контролював перевезення піску, пісок не висипався, не падав, не створював будь які перешкоди іншим учасникам руху. Незважаючи на це позивач був зупинений інспектором поліції, який звинуватив його у порушення правил дорожнього руху, а саме, що він перевозив вантаж, який був не надійно закріплений та склав постанову про адміністративне правопорушення, яка не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню.
Просить визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову серії НК № 524020 від 25.08.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (а.с. 2-3).
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 29.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 2 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Ярошенка Кирила Олеговича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 11-12).
09 вересня 2019 року до Рубіжанського міського суду Луганської області від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи диску з відеозаписом з місця події від 21.08.2019 (а.с. 21, 22).
Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення повідомлялися належним чином, позивач надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просить суд розглянути справу без його участі та без участі його представника (а.с. 34).
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями № 9301000393897 та № 9301000408711, причин неявки в судове засідання суду не повідомив, відзиву на позовну заяву у визначений судом строк не надав (а.с. 16, 23).
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступного.
Судом встановлено, що 25 серпня 2019 року поліцейським взводу № 2 роти № 2 Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП рядовим поліції Ярошенко К.О. було винесено постанову серії НК № 524020 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (копія постанови - а.с. 4).
З метою всебічного та об`єктивного дослідження обставин у справі судом переглянуто відеозапис подій, зроблений 21.08.2019 за допомогою службової нагрудної відеокамери на одязі поліцейських, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи і записаний на dvd-диску (а.с. 22).
За результатами перегляду відеозапису судом встановлено, що 21 серпня 2019 року позивач керував автомобілем Камаз 5511, номерний знак НОМЕР_1 , у місті Рубіжне по вулиці Залізнична та був зупинений працівниками поліції. Після зупинки, поліцейський повідомив позивача, що причиною зупинки є порушення ним ПДР України, а саме, що він перевозив вантаж (пісок), який був не надійно закріплений, чим порушив пункт 2.3 (а), 2.3 (б), 22.2 ПДР України та ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач не погодився з даним правопорушенням та пояснив, що пісок у кузові надійно розташований, не висипається, не падає і не створює будь якої перешкоди іншим учасникам руху.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно пункту 2.3 Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 22.2 ПДР України передбачає, що водій перед початком руху зобов`язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху — контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.
Відповідно до вимог п. 22.3 ПДР України, перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; не обмежує водієві оглядовості; не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою; не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
Згідно ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів має право: відмовлятися від прийняття для перевезення вантажу, який не відповідає встановленим вимогам або вимогам щодо пломбування вантажу, якщо відтиск пломби нечіткий або пломбу пошкоджено; вимагати від вантажовласника (уповноваженої ним особи) належного закріплення вантажу на транспортному засобі відповідно до встановлених законодавством вимог та очищення його кузова від залишків вантажу. Водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Встановлено, що доказом в справі згідно ст. 251 КУпАП є відеозапис порушення з нагрудних відеокамер на одязі поліцейських.
Так, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису, який надано відповідачем та додано до матеріалів справи, вбачається, що позивач дійсно перевозив пісок, але на ньому не зафіксовано факт забруднення піском дороги та навколишнього середовища.
Отже, працівник поліції дійшов висновку про порушення позивачем ПДР України виключно з факту відсутності на кузові тенту, але п. 22 ПДР України та ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» взагалі не передбачений обов`язок тентування транспортного засобу, який перевозить пісок.
За таких обставин, відповідачем не доведено, що у діях позивача 21 серпня 2019 року був наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами те, що позивач вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення, письмовий відзив на позов відповідачем не подано, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення; у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю.
Як вбачається з матеріалів справи позивач в своєму позові ставить питання щодо визнання незаконними дій поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП рядового поліції Ярошенка К.О.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, нормами КАС України у даному випадку не передбачено право суду на визнання або не визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними (незаконними).
Крім того, суд зазначає, що не дії відповідача, а його рішення у формі постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності породжує для позивача певні правові наслідки і має обов`язковий характер.
У даному випадку поліцейським взводу № 2 роти № 2 УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Ярошенко К.О. за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесено оскаржувану постанову, якою і притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
Тому, дії відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності самі по собі не містять владно-управлінських ознак, оскільки юридичні наслідки для особи у даному випадку має лише рішення у формі постанови, яким останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині визнання незаконними дій відповідача необґрунтованими, оскільки, як зазначено вище, не діями відповідача, а його рішенням (оскаржуваною постановою), позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
На підставі ст. 139 КАС України у зв`язку із частковим задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, суд приходить до висновку, що судові витрати у справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 5, 139, 229, 257-263, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 2 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Ярошенка Кирила Олеговича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити частково, постанову серії НК № 524020 від 25.08.2019 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255,00 гривень – скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дії поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП рядового поліції Ярошенка Кирила Олеговича – відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення апеляційною інстанцією.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: поліцейський взводу № 2 роти № 2 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Ярошенко Кирило Олегович, адреса місцезнаходження: 93100, вулиця Штейгерська, 8, місто Лисичанськ, Луганської області, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя: В.В. Москаленко
Судове рішення № 84990722, Рубіжанський міський суд Луганської області було прийнято 17.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 425/3019/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: