Рішення № 84988337, 17.10.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/428/16-ц

Провадження № 2/344/1108/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Татарінової О.А.,

секретаря Мельницької Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення судових витрат.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно кредитного договору № KF021748 від 12.11.2013 року відповідач ОСОБА_3 отримала в позивача в кредит грошові кошти в сумі 90 000 гривень з терміном погашення до 11.05.2019 року зі сплатою 22% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та зобов`язалася виконати кредитні зобов`язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів за ОСОБА_3 наявна заборгованість за кредитними зобов`язаннями в розмірі 88528 грн. 94 коп. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки. Положеннями договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань, а також в інших випадках, передбачених цим договором, задовольнити забезпечену вимогу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , а тому у зв`язку із зверненням стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки, він підлягає виселенню.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15.10.2019 року залучено до участі у справі за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення судових витрат в якості правонаступника AT «ТАСКОМБАНК».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`являлася, про дату, час та місце судових засідань повідомлялася належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, оскільки заборгованість за вказаним кредитним договором сплачена повністю.

Копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 підтверджує, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2 а.с. 50).

Повідомлення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В. від 09.07.2019 року підтверджує, що відповідно до матеріалів спадкової справи № 10/2019 заведеної 23.04.2019 року після смерті ОСОБА_3 , із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , станом на 09.07.2019 року спадок за померлою прийнятий, але не оформлений (том 2 а.с. 123).

Оскільки спадкоємцями ОСОБА_3 є двоє інших відповідачів по справі, а тому спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора АТ «ТАСКОМБАНК».

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, забезпеченого іпотекою, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

12 листопада 2013 року між публічним акціонерним товариством «Фольксбанк», найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № KF021748 (том 1 а.с.6-14), за яким банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 90 000 грн. на умовах визначених даним кредитним договором із сплатою 22% річних з терміном користування кредитними коштами до 11 травня 2019 року.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов`язання ОСОБА_3 належно їх не виконувала, у зв`язку із чим виникла заборгованість в розмірі 88 528 грн. 94 коп., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 68 794 грн. 68 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 11 066 грн. 14 коп., пеня 8 668 грн. 12 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов`язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № KF021748 від 12.11.2013 року між позивачем та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 14 листопада 2013 року посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Басай Л.І., зареєстрований в реєстрі № 1229, згідно якого відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надали в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,3 кв.м. (том 1 а.с.15-21).

Відповідно до положень ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також витрат, повязаних з предявленням вимоги за основним зобовязанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки, збитків, завданих внаслідок порушення умов цього Договору та умов Кредитного договору, витрати на здійснення оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності, які поніс Іпотекодержатель.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як слідує з п.3.1 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право вищого пріоритету на задоволення своїх вимог за рахунок Предмета іпотеки та одержання відшкодування з вартості Предмета іпотеки, у випадкуневиконання чи неналежного виконання умов Договору основного зобов"язання або цього Договору.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2016 року задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № KF021748 від 12.11.2013 року в розмірі 79 551 грн. 14 коп., яке в разі набрання ним законної сили підлягає примусовому виконанню на всій території України (том 1 а.с.72-74).

Копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.09.2019 року ВП № 52386945 підтверджує, що виконавчий документ № 344/15812/2015 виданий 04.04.2016 Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕс банк» заборгованості в сумі 79551,14 грн. виконано в повному обсязі, виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа закінчено.

За таких обставин та наявності тих доказів, які надано суду, суд приходить до висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості з відповідачів за кредитним договором № KF021748 від 12.11.2013 року, яке набрало законної сили, про стягнення з відповідачів кредитної заборгованості, виконано повністю.

На підставі наведеного, ст.ст. 20, 526, 527, 546, 548, 612, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 263-265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення судових витрат відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Татарінова О.А.