Постанова № 84987917, 17.10.2019, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/1184/19

Номер провадження 3/292/628/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2019 року смт.Пулини

Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Рябенька Т.С., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ягодинка Червоноармійського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого водієм Пулинського району електричних мереж, одруженого, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, несудимого, до адміністративної відповідальності не притягувався, ідентифікаційний номер платника податків – НОМЕР_1 за ч.1 ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А :

01 вересня 2019 року о 00 годині 50 хвилин на 177 км+800 м автодороги Київ-Чоп ОСОБА_1 керував транспортним засобом VIPER ZS125-J, д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп"яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager, 6810 в присутності двох свідків, проба позитивна 1,83 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України. В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні даного правопорушення та пояснив, що дійсно 01 вересня 2019 року на автодорозі Київ-Чоп керував мопедом в стані алкогольного сп`яніння. Щиро розкаявся у вчиненні даного правопорушення, запевнив, що усвідомив значення своїх дій та зробив відповідні висновки. Наміру ухилитись від відповідальності не має, просить суд суворо його не карати та при накладенні адміністративного стягнення не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки він працює водієм в Пулинському РЕМ, вказана робота є його єдиним джерелом доходу, має на утриманні четверо малолітніх дітей, дружина на даний час не працює, перебуває у декретній відпустці, фактично він є одним годувальником в родині. Крім того, сплачує грошові кошти за договором іпотеки, укладеним для реконструкції житлового будинку, в якому на даний час проживає його сім"я. Пояснив, що вперше притягується до адміністративної відповідальності. Позбавлення права керування позбавить його можливості нормального існування та заробітку для утримання його багатодітної сім"ї. Просив при накладенні стягнення обмежитись лише штрафом.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного правопорушення, обставини вчиненого ним підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №185662 від 01.09.2019 року, актом огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатами тестування на алкоголь, а також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , письмовим зобов"язанням ОСОБА_1 не керувати транспортними засобами до повного витверезення, оскільки перебуває в стані алкогольного сп"яніння, рапортом поліцейського роти №4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Курінної О. від 01.09.2019 року. Обставинами, що пом"якшують відповідальність ОСОБА_1 , є щире розкаяння. Обставин, що обтяжують його відповідальність, в ході розгляду справи не встановлено. Водночас, при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя зазначає наступне. Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. У відповідності до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність. Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Системний аналіз положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше. У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м"якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м"якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.

Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винного суддя, вмотивувавши своє рішення, може призначити стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. При прийнятті постанови суддя враховує вказані ОСОБА_1 обставини та надані ним письмові докази. Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не має наміру ухилитись від відповідальності, просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки він є єдиним годувальником у сім`ї, має на утриманні четверо малолітніх дітей, його сім"я має статус багатодітної, сплачує кошти за договором іпотеки, дружина не працює, так як знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, робота водія, за яку він отримує дохід, безпосередньо пов"язана з керуванням транспортним засобом. Вказані обставини підтверджуються наданими письмовими доказами. Так, на думку суду, позбавлення останнього права керування транспортним засобом позбавить його єдиного джерела доходу та, як наслідок, можливості забезпечувати нормальні умови проживання його багатодітної сім"ї, що буде сприяти лише погіршенню матеріального становища та може поставити під загрозу їх подальше існування. Також суддя враховує, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його дії не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам. Крім того, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, в ході розгляду справи не встановлено. Враховуючи вищевикладені обставини, визнання ОСОБА_1 своєї вини, його щире розкаяння, особу правопорушника, робота якого залежить від керування транспортними засобами, наявність пом"якшуючої відповідальність обставини та відсутність обтяжуючих обставин, а також той факт, що тяжких наслідків від правопорушення не настало, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 статті 130 КУпАП без позбавлення права керування. На думку судді, саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, а саме - виховного впливу та запобіганню вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню. Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст.40-1, ст.ст.23, 33, 34, ч.1 ст.130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в прибуток держави без позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.С.Рябенька