Ухвала суду № 84986469, 17.10.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6048/19

1-кс/215/1656/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Махоні Н.Ю.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 - Наумчик О.О.,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області - Яворського Є.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Яворського Є.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, з середньо-спеціальною освітою, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуваючого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

ВСТАНОВИЛА:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.10.2019 приблизно о 18.30 годині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийшли за адресою: АДРЕСА_2 до свого знайомого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та лягли спати у ліжко спальної кімнати вказаної квартири.

Приблизно о 20.30 годині 11.10.2019 за вищевказаною адресою з метою встановлення місцезнаходження своєї дружини ОСОБА_2 прийшов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До приміщення вказаної квартири ОСОБА_1 зайшов з дозволу ОСОБА_4 та прослідував у спальну кімнату.

У спальній кімнаті на ліжку ОСОБА_1 побачив сплячих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після чого почав висловлюватися нецензурною лайкою на адресу останніх.

В результаті раніше виниклих неприязних відносин та ґрунті ревнощів ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , у ОСОБА_1 виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , знаходячись в спальній кімнаті квартири АДРЕСА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно, зі значною силою, наніс не менше 5 ударів кулаками правої та лівої рук в область голови ОСОБА_3 ..

Після цього, ОСОБА_1 вважаючи свої дії достатніми для спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, не переслідуючи за мету спричинити йому смерть, припинив наносити йому удари, за допомогою фізичної сили обох рук зіштовхнув ОСОБА_3 з ліжка на підлогу та пішов з приміщення вищевказаної квартири, залишивши останнього лежати на правому боці на підлозі спальної кімнати.

Таким чином, ОСОБА_1 в результаті протиправних дій потерпілому ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, забій головного мозку 3 ступеню субараїдальний крововилив ліворуч, кома 2 ступеню.

ІНФОРМАЦІЯ_5 потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходячись в приміщенні реанімаційного відділення КЗ «Клінічна лікарня № 2 м. Кривого Рогу» розташованій за адресою м. Кривий Ріг, майдан 30-річчя Перемоги, 2 в Саксаганському районі, помер. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 1833 від 16.10.2019, виданим КЗ «Криворізький міжрайонний відділ бюро СМЕ`ДОР» причиною смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є набряк головного мозку, крововиливи під оболонки та у речовину головного мозку, напад із використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення тілесних ушкоджень.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, у вчиненні якого йому пред`явлено підозру, об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

У зв`язку з цим 17.10.2019 р. йому повідомлено про підозру відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, у зв`язку з чим є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 не працює та не має постійного джерела доходу, у зв`язку з чим є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою здобуття грошових коштів для проживання. ОСОБА_1 неповнолітніх дітей на утриманні не має, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання. Враховуючи вказані обставини є всі підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 п.п. 1, 3, 4 КПК України, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав повністю, але заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Тобто із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може бути застосовано попереднє ув`язнення. Але воно не повинно бути очікуванням обвинувального вироку, а при його обранні суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і тільки, за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений законом, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

В даному випадку особа підозрюється у скоєнні тяжкого злочину проти життя і здоров`я особи, що спричинило загибель людини, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ.

Зокрема, слідчим суддею встановлено, що існують обґрунтовані ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме з метою уникнення відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує тяжкість покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, що у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; вагомість наявних доказів про вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, що підозрюваний ОСОБА_1 усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання у вигляді позбавлення волі та бажаючи його уникнути, може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому суду, чим допустити настання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи, що на теперішній час триває досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії з метою встановлення обставин події, є необхідність у проведенні ряду експертиз, слідчих експериментів, у зв`язку з чим існує ризик незаконного впливу підозрюваного та експертів та свідків.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя враховує наявність у підозрюваного місця реєстрації та проживання, який одружений, однак вважає, що заявлені ризики дійсно об`єктивно існують і застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе їм запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він може: - незаконно впливати на свідків та експерта у цьому ж кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування даного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та з урахуванням наявності суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Виходячи з викладеного, в інтересах забезпечення ефективності кримінального провадження слідчий суддя може констатувати сукупність підстав для обрання відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконана, що тільки такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

Оскільки інкримінований підозрюваному злочин за ч. 2 статті 121 КК України спричинив загибель людини, слідчий суддя у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України вважає за можливе не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи його з 17.10.2019 року по 15 грудня 2019 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя