Рішення № 84985712, 17.10.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/137/15-ц

Провадження № 2/0182/841/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.10.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Багрової А.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Представник позивача – Жовтяк Ольга Василівна за довіреністю № 4591-К-О від 26.10.2019 року (а.с.118).

Обставини справи:

09.01.2015 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 29 849,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № KRXRRX08840291 від 13.03.2007 року відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 3271,20 грн. на строк з 13.03.2007 року по 13.03.2008 року включно в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків та інших платежів у встановлені договором строки. При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 15,17 % на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.

Позичальник свої зобов`язання за договором від 13.03.2007 року належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася прострочена заборгованість, яка станом на 09.12.2014 року складає 3271,20 грн. За змістом п.п.5.5 Умов надання споживчого кредиту сторони дійшли згоди, що терміни позовної давності по вимогам щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів встановлюється у 5 років. За період з 09.12.2009 року по 09.12.2014 року строк прострочення становить 1825 днів, розмір простроченої заборгованості складає 3271,20 грн., розмір % ставки в день дорівнює 0,5 %, тобто сума заборгованості по відсоткам проведена за формулою: сума простроченої заборгованості по кредиту х розмір % ставки в день х кількість днів прострочення / 100 = 29 849,70 грн.

Враховуючи те, що відповідач протиправно, всупереч умов надання кредиту, не повертає позивачу кредитні кошти та пов`язані із кредитом платежі, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати (а.с.1-2).

Разом із позовною заявою представник позивача подавав заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с.15).

Ухвалою суду від 06.02.2015 року провадження по справі було відкрито суддею Тихомировим І.В. (а.с.17).

10.03.2015 року представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій позовні вимоги підтримав та проти заочного розгляду справи не заперечив (а.с.18). 25.06.2015 року до канцелярії суду надійшла аналогічна заява представника Банку – Жовтяк О ОСОБА_3 В. (а.с.31).

Заочним рішенням від 24.06.2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено (а.с.34-35).

23.07.2015 року відповідач подав заяву про перегляд та скасування даного заочного рішення (а.с.38-40).

Ухвалою суду від 23.09.2015 року заочне рішення від 24.06.2015 року скасовано, призначено справу до нового розгляду (а.с.45).

16.02.2016 року відповідач подав клопотання про зупинення провадження по справі – до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016040340000402 за заявою ОСОБА_1 щодо втрати паспорту та укладення договору з ПАТ КБ «ПриватБанк» невідомою особою (а.с.51). Того ж дня клопотання відповідача було задоволено, провадження по справі зупинено (а.с.54).

Провадження по справі відновлено 05.10.2017 року (а.с.57).

Ухвалою суду від 05.12.2017 року витребувано в ПАТ КБ «ПриватБанк» оригінал заяви позичальника № KRXRRX08840291 від 13.03.2007 року (а.с.61).

03.04.2018 року відповідач подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с.68).

21.09.2018 року провадження по справі зупинено у зв`язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи (а.с.77-78).

Провадження по справі поновлено 26.02.2019 року, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін (а.с.116).

28.02.2019 року від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

11.04.2019 року відповідач подав клопотання про стягнення з позивача понесених ним судових витрат на оплату судової почеркознавчої експертизи у розмірі 5491,20 грн. (а.с.120).

Ухвалою суду від 27.08.2019 року справу було прийнято до свого провадження суддею Багровою А.Г. – у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 у відставку (а.с.123).

Інших заяв та клопотань учасниками справи не подавалось.

Судом встановлено:

Відповідно до анкети позичальника № KRXRRX08840291 від 13.03.2007 року, яка міститься матеріалах справи, ОСОБА_1 згідно паспорту громадянина України Серії НОМЕР_1 , отримав у ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», строковий кредит у сумі 3271,20 грн. на строк 12 місяців, з 13.03.2007 року по 13.03.2008 року включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту і щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 545,20 грн., в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначеній в заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки (а.с.4).

Позичальник свої зобов`язання щодо повернення коштів та сплаті інших передбачених Заявою платежів не виконував, у зв`язку з чим Банк вимушений був звернутися до суду.

Відповідач ОСОБА_1 у судових засіданнях позовні вимоги не визнавав та зазначав, що він не укладав кредитного договору № KRXRRX08840291 від 13 березня 2007 року та жодних кредитних коштів не отримував, оскільки 26 січня 2007 року втратив свій паспорт.

Відповідно до ч. 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладення цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до довідки № 10434 від 10.10.2007 року, виданої Нікопольським РВУ МВС України у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 26.01.2007 року заявив у ВГІРФО Нікопольського РВ УМВС України у Дніпропетровській області про втрату паспорта серії НОМЕР_1 , який був виданий 27.10.2000 року, і 01.02.2007 року отримав замість втраченого паспорта – паспорт серії НОМЕР_2 (а.с.22).

Як вбачається з висновку експерта № 5562-18, складеного судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Соломахою Ю.В. 07.02.2019 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі № 182/137/15-ц, підпис від імені ОСОБА_1 в графі «підпис» заяви позичальника № KRXRRX08840291 від 13.03.2007 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.89).

ОСОБА_1 заперечує підписання ним договору з Банком 13.03.2007 року, з приводу чого 04.02.2016 року звертався до Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с.52). Крім того, як вбачається із анкети позичальника, у якості документу, який посвідчує особу, позичальником 13.03.2007 року було надано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.4). Однак, згідно довідки Нікопольського РВ УМВС України у Дніпропетровській області № 10434 від 10.10.2007 року, ОСОБА_1 26.01.2007 року заявив про його втрату та 01.02.2007 року отримав замість нього паспорт серії НОМЕР_2 (а.с.22). Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи, з яким представник позивача ознайомився та жодних зауважень не надав, заява позичальника 13.03.2007 року підписана не ОСОБА_1 (а.с.89).

Згідно положень ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б давали підстави для права вимоги з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № KRXRRX08840291 від 13.03.2007 року.

З огляду на зазначене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, спростовуються матеріалами справи, а тому позов задоволенню не підлягає – у зв`язку з його недоведеністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступного.

За змістом ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до рахунку № 972 від 30.10.2018 року, вартість оплати висновку судової почеркознавчої експертизи № 5562-18 по цивільній справі № 182/137/15-ц, складеного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом складає 5491,20 грн. (а.с.83) і саме ця сума була оплачена відповідачем, що підтверджується квитанцією (а.с.120а) та актом здачі-приймання висновку судового експерту № 5562-18 (а.с.92).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та відмовляє у задоволенні позову, судові витрати відповідача підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,12,13,18,62,64,76,81,89,110,115,133,139,141,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 11,202,207 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

У позові Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу – відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судової почеркознавчої експертизи у сумі 5491 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 20 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його повного складення.

Повний текст рішення складено 17.10.2019 року.

Дані про учасників справи:

позивач – Акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

відповідач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А. Г. Багрова