Вирок № 84985638, 09.10.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

09.10.2019 Єдиний унікальний номер 205/5642/19

Єд.унік.№205/5642/19

Провадження №1кп/205/909/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року Ленінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді Нощенка І.С.

при секретарі: Безгіновій І.А.

за участю: прокурора Гоцик В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12019040690001716 від 25 травня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, раніше засудженого:

- 18.05.2009 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки;

- 25.07.2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 14.02.2014 року умовно-достроково на 11 місяців 19 днів, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 , будучи раніше судимим за ст.185 КК України та вчиняючи злочин повторно, 24 травня 2019 року, близько 20 години, проходив повз територію КЗО «ЗСШ» ДМР №132, яка розташована за адресою: м. Дніпро, пров.Парусний 14, де на футбольному майданчику побачив телефонний колодязь, після чого у нього раптово виник умисел, спрямований на викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції, яка належить ПАТ «Укртелеком». Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_2 , 25 травня 2019 року, близько 03 години, з метою вчинення крадіжки, повернувся на територію КЗО «ЗСШ» ДМР №132 за вищевказаною адресою, де переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, за допомогою заздалегідь заготовлених інструментів, шляхом розкопування ям приблизним розміром 1х1 метра, добрався до кабельної продукції та шляхом розрізання, демонтував і викрав кабель типу ТПП 100х2х0,4 довжиною 94 м., який належить ПАТ «Укртелеком», вартістю 10726 грн. 07 коп., після чого з місця злочину зник, завдавши ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на зазначену суму.

Допитаний в якості обвинуваченого, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся за вчинене та підтвердив суду, що дійсно він, при вказаних у цьому вироку обставинах, у вказаних місці та час, таємно викрав майно, що належить потерпілому ПАТ «Укртелеком» на суму 10726 грн.07 коп.

Представник потерпілого ПАТ «Укртелеком» - Зінченко В.В. в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит свідків в судовому засіданні, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором і кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово засуджений, характеризується задовільно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі, оскільки більш м`які види покарання не зможуть забезпечити досягнення його мети, а виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З огляду на зазначене, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , щирого каяття останнього та позиції прокурора, який орієнтував суд на застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.

На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 628 грн. 04 коп. та 1884 грн.12 коп.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 – не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні:

- судової товарознавчої експертизи №19/12.1/829 від 26 червня 2019 року в розмірі 628 гривень 04 копійки;

- судової трасологічної експертизи №9/4.2/351 від 21 червня 2019 року в розмірі 1884 гривень 12 копійок.

Речові докази по справі:

-експертний пакет №2657932 із секатором з чорними ручками, ножем розкладним з рукояткою із полімерного матеріалу зеленого кольору, лезом ножа крюкоподібної форми, канцелярським ножем з пластиковою рукояткою чорного кольору та експертний пакет №0302989 із зрізами фрагментів кабелю, які зберігаються в камері схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

-5 фрагментів кабельної продукції, штикову лопату з дерев`яним держаком довжиною один метр, ручну тачку зеленого кольору, а також поліетиленовий мішок білого кольору із фрагментами кабельної продукції, які зберігаються в камері схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: І.С. Нощенко