Рішення № 84984118, 17.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року справа № 580/2877/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

17.09.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати йому пенсії за віком за березень-вересень 2018 року;

стягнення з відповідача на його користь пенсії за віком за березень-вересень 2018 року в сумі 9797,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач безпідставно не виплачував позивачу нараховану пенсію за віком за вищевказані періоди, як внутрішньо-переміщеній особі. Позивач стверджує, що пенсія є соціальною гарантією держави, що не пов`язана з місцем проживання чи перебування особи. Тому, посилаючись на практику ЄСПЛ, просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 18.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву. Згідно з даними розписки вказану ухвалу відповідач отримав 25.09.2019.

08.10.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що з 30.05.2018 позивач перебуває на обліку у відповідача як внутрішньо-переміщена особа. 03.05.2018 відповідачу надійшла його пенсійна справа, згідно з якою виплату пенсії проведено до 28.02.2018. Відновлення пенсії за новим його місцепроживанням відбулося згідно з рішенням комісії з питань призначення соціальних допомог при Черкаській райдержадміністрації Черкаської області від 07.06.2018 №6 за період 01.03.2018 до 31.07.2018. Підставою для подальшого призупинення її нарахування стало надходження рекомендації Міністерства фінансів України. 30.08.2018 отримано протокол №16 від 16.08.2018 рішення зазначеної комісії про відмову позивачу у поновленні виплат пенсії. За заявою позивача від 19.09.2018 прийняте рішення щодо її відновлення з жовтня 2018року. Виплата нарахованої пенсії за березень-вересень 2018 року в сумі 9797,00 грн. буде здійснена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Також відповідач зауважив, що позивач пропустив шестимісячний строк для звернення в суд з цим позовом, оскільки про порушення своїх прав дізнався з березня 2018року..

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що позивач є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ) та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення від 30.05.2018 №565 позивача взято на облік, як внутрішньо переміщену особу, з фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 .

На підставі розпорядження відповідача від 03.07.2018 №89 позивачу призначено виплату пенсії в ГУ ПФУ в Черкаській області.

Згідно з протоколом від 22.08.2018 позивачу нараховано за березень-квітень 2018 року пенсію на суму 2746,00 грн. Докази її виплати позивачу відсутні.

На підставі протоколу нарахування пенсій за період травень-вересень 2018 року позивачу нараховано 7051,00 грн., але докази її виплати відсутні.

На звернення позивача щодо виплати йому пенсії відповідач листом від 11.12.2018 №800/04-15 повідомив, що виплата нарахованих сум за березень-вересень 2018 року в сумі 9797,00 грн. буде здійснена після надходження окремого порядку проведення виплат за минулий час.

Не отримавши вказані кошти позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частини 1, 2 ст.5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст.47 Закону № 1058-IV. Частиною першою цієї статті визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення п.2 ч.1 ст.49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009);

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Зі змісту наведеної норми законодавства вбачається, що "інші випадки" для припинення виплати пенсії повинні також бути передбачені саме законом. Ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.

Отже, жодним підзаконними нормативно-правовим актом не може бути обмежено право особи в отримані пенсійних виплат.

У листі від 11.12.2018 №800/04-15 відповідач зазначає, що виплата нарахованої позивачу пенсії за березень-вересень 2018 року в сумі 9797,00 грн. буде здійснена умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Так, п.15 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Строків, зі спливом яких у особи втрачається право отримати суму коштів пенсії, що нараховані, чинне законодавство не передбачає.

Крім того, як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Оцінивши обставини спору, суд дійшов висновку, що з часу отримання позивачем згаданого вище листа відповідача від 11.12.2018 щодо відновлення виплати йому пенсії за березень-вересень 2018 року, позивач мав законні сподівання на дотримання державою в особі її установ і державних органів взятих соціальних зобов`язань щодо виплати нарахованої пенсії. Оскільки обгрунтованість тривалого проміжку часу від дати відновлення та нарахування за такий період пенсії до часу звернення позивача в суд відповідачем не доведена, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відбулося втручання у право позивача на мирне володіння його майном.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду не є обгрунтованими, оскільки такий строк у спорах пенсійного забезпечення передбачений щодо оспорення прав на відповідні суми. Натомість у цій справі спір щодо права на пенсію за визначений період відсутній, відповідач його визнає. Строки для стягнення пенсіонерами нарахованих сум пенсій чинне законодавство не передбачає.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на вимогах Закону.

Судова практика Європейського суду з прав людини застосовує підхід щодо розуміння правової визначеності, як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі “Брумареску проти Румунії” зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (п. 61). Також у рішенні від 13.12.2001 у справі “Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови” Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109).

Європейський Суд з прав людини у власній прецедентній практиці характеризує якість закону як правове положення, що може витримати перевірку його на якість, якщо це положення є достатньо чітким у переважній більшості справ, що їх розглядали національні органи. Чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні. Якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права (справа “Ґавенда проти Польщі” від 14.03.2002).

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушене.

Посилання відповідача на відсутність встановленого порядку виплати пенсії за минулий час не може позбавляти права пенсіонера на отримання соціальної виплати за відсутності інших встановлених на те підстав.

Тому суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вимог закону не виплачував нараховану пенсію за березень-вересень 2018 року в сумі 9797,00 грн. і така бездіяльність є протиправною.

Згідно з ч.1 ст.46 Закону № 1058-IV частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Враховуючи, що вищевказані суми пенсії 9797,00 грн. за березень-вересень 2018 року нараховані позивачу, але не виплачені без наявності законних підстав, суд дійшов висновку, що позовна вимоги про стягнення вказаної суми на користь позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки суд звільнив позивача від сплати судового збору та відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за віком за березень-вересень 2018 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану пенсію за віком за березень-вересень 2018 року в сумі 9797,00 грн. (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто сім гривень нуль копійок).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 17.10.2019.