Рішення № 84984057, 08.10.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1719/19

РІШЕННЯ

іменем України

08 жовтня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Василевської К.В. представника позивача Діденко Т.В. представника відповідача Головного управління ДФС у Хмельницькій області Пятковського А.М. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області , Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" звернулось в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області, в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" (код ЄДРПОУ 37484193) бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 931 881,66 грн. (дев`ятсот тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят одна гривня шістдесят шість копійок).

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачами норм Податкового кодексу України.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що контролюючим органом, на підставі поданих ТОВ "Венус Україна" уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень, грудень 2014 року, травень 2015 року та податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, липень, серпень 2015 року, було проведено документальні позапланові перевірки позивача щодо правомірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені до відшкодування на рахунок платника податку у банку за зазначені місяці. На підставі актів перевірок Городоцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення форми "В1", а саме: від 04.03.2015 року №0000452200, від 06.05.2015 року №0000192200, від 28.07.2015 року №0000442200, від 27.01.2016 року № 0000072200, які за результатами судових оскаржень, визнано протиправними та скасовано.

Позивач зазначає, що висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету податковим органом не було подано до органу казначейства та в подальшому, у зв`язку із зміною з 01.01.2017 року порядку здійснення бюджетного відшкодування, не внесено відомості по невідшкодованих ТОВ "Венус Україна" сумах податку на додану вартість до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Станом на 31.05.2019 року ТОВ "Венус Україна" бюджетне відшкодування податку на додану вартість за жовтень, грудень 2014 року, січень, травень, липень, серпень 2015 року в загальній сумі 931 881,66 грн. так і не отримано.

Вважає, що заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за зазначені місяці в сумі 931 881,66 грн. утворилась внаслідок протиправної бездіяльності контролюючого органу, тому звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області про стягнення заборгованості, залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року закрито підготовче провадження у даній справі, та призначено її до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та надала суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.

Представник Головного управління ДФС у Хмельницькій області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення згідно поданого відзиву на даний адміністративний позов.

В обгрунтування відзиву зазначив, що контролюючим органом проведено документальні позапланові перевірки позивача з питань правомірності декларування сум бюджетного відшкодування на рахунок платника податку за жовтень, грудень 2014 року, січень, травень, липень, серпень 2015 року. В ході проведення зазначених перевірок, з метою встановлення факту підтвердження/непідтвердження здійснених взаємовідносин з питань поставок товарів (робіт, послуг), було направлено запити до органів фіскальної служби за місцем податкового обліку контрагентів ТОВ "Венус Україна" та складено довідки "АЗ" про перебування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у стані зустрічних звірок (перевірок).

Законом України від 21.12.2016 року №1797-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набув чинності 01.01.2017 року, запроваджено єдиний реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України ( у редакції, що діяла до 01.01.2017 року) та тимчасовий реєстр заяв, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у єдиному реєстрі заяв та тимчасовому реєстрі заяв, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області, з метою внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку не відшкодовані з бюджету, в тому числі і заяви про повернення бюджетного відшкодування ТОВ "Венус Україна" за жовтень та грудень 2014 року, січень, травень, липень та серпень 2015 року, направлено до ДФС України листи.

Представник також зазначив, що з огляду на відсутність механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та структури такого реєстру, ГУ ДФС у Хмельницькій області вживалися заходи в межах наданих повноважень щодо забезпечення отримання платником бюджетного відшкодування.

Крім того, представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строки звернення до суду визначені нормами частини 2 статті 122 КАС України та статтею 102 Податкового кодексу України.

Вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Представник відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області в судове засідання не прибув, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, правом на подання відзиву відповідно норм Кодексу адміністративного судочинства України не скористався та відзив на позов не подав.

Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" заявлено бюджетні відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, відображені у податкових деклараціях з ПДВ поданих позивачем, за наступні податкові періоди, а саме: за жовтень 2014 року - 1099221, 00 грн.; за грудень 2014 року - 1321665,00 грн.; за січень 2015 року - 570591,00 грн.; за травень 2015 року - 730465,00 грн.; за липень 2015 року – 2235544,00 грн.; за серпень 2015 року - 440768,00 грн.

За результатами поданих декларацій контролюючим органом проведено перевірки щодо правомірності декларування суми бюджетного вішкодування податку на додану вартість, а саме:

- у період з 16.01.2015 року по 21.01.2015 року, відповідно до наказу Городоцької ОДП1 №29 від 15.01.2015 року, проведено документальну позапланову перевірку податкової звітності позивача за жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт №26/22/37484193 від 28.01.2015 року та підтверджено правомірність декларування бюджетного відшкодування в сумі 967 053,00 грн.

За результатами вказаної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми “В1” від 04.03.2015 року №0000452200 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 132 168,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у сумі 33 042,00 грн.;

- у період з 18.03.2015 року по 26.03.2015 року, відповідно до наказу Городоцької ОДПІ №178 від 15.01.2015 року, проведено документальну позапланову перевірку податкової звітності позивача за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт №170/22/37484193 від 02.04.2015 року та підтверджено правомірність декларування бюджетного відшкодування в сумі 799171,00 грн.

За результатами вказаної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми “В1” від 06.05.2015 pоку №0000192200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 522 494,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 261 247,00 грн.;

- у період з 12.05.2015 року по 20.05.2015 року, відповідно до наказу Городоцької ОДПІ №72 від 08.05.2015 року, проведено документальну позапланову перевірку податкової звітності позивача за січень 2015 року, за результатами якої складено акт №96/22/37484193 від 27.05.2015 року та підтверджено правомірність декларування бюджетного відшкодування в сумі 494046,00 грн.

За результатами вказаної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми “В1” від 28.07.2015 року №0000442200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 76 545,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 38 272,50 грн.;

- у період з 01.09.2015 року по 09.09.2015 року, відповідно до наказу Городоцької ОДПІ №209 від 31.08.2015 року, проведено документальну позапланову перевірку податкової звітності позивача за травень 2015 pоку, за результатами якої складено акт №413/22/37484193 від 16.09.2015 року та підтверджено правомірність декларування до бюджетного відшкодування в сумі 669 305,00 грн.

У висновках акту перевірки зазначено, що неможливо підтвердити правомірність формування суми податкового кредиту та відповідного від`ємного значення травня 2015 року в розмірі 61 160 грн. внаслідок дослідження ланцюга постачання по ТОВ “Інтервудтрейд”.

Податкове повідомлення-рішення за результатами акта перевірки контролюючим органом не приймалося;

- у період з 02.12.2015 року по 10.12.2015 року, відповідно до наказу Городоцької ОДПІ №337 від 01.12.2015 року, проведено документальну позапланову перевірку податкової звітності позивача за липень 2015 pоку, за результатами якої складено акт №586/22/37484193 від 14.12.2015 року та підтверджено правомірність декларування до бюджетного відшкодування в сумі 1630056,00 грн.

У висновках акту перевірки зазначено, що на дату складення акту неможливо підтвердити правомірність формування суми податкового кредиту липня 2015 року в розмірі 605 488 грн. внаслідок дослідження ланцюга постачання по ТОВ “Козацька долина-2006”.

Податкове повідомлення-рішення за результатами акта перевірки контролюючим органом не приймалося;

- у період з 21.12.2015 року по 25.12.2015 року, відповідно до наказу Городоцької ОДПІ №355 від 18.12.2016 року, проведено документальну позапланову перевірку податкової звітності позивача за серпень 2015 року, за результатами якої складено акт №616/22/37484193 від 31.12.2015 року та підтверджено правомірність декларування до бюджетного відшкодування в сумі 415 174,00 грн.

За результатами вказаної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми “В1” від 27.01.2016 року №0000072200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25 594,00 грн. та донарахування штрафних санкцій в сумі 12 797,00 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 04.03.2015 року №0000452200, від 06.05.2015 pоку №000019220, від 28.07.2015 року №0000442200 та від 27.01.2016 року №0000072200 позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі №822/930/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015 року, задоволено позов ТОВ "Венус Україна", а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення форми "В1" від 04.03.2015 року № 0000452200 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 132 168 (сто тридцять дві тисячі сто шістдесят вісім ) гривень та донарахування штрафних санкцій у сумі 33 042 (тридцять три тисячі сорок дві) гривні.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.08.2015 року по справі №822/2943/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 року, задоволено позов ТОВ "Венус Україна", визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В1" Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0000192200 від 06.05.2015 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2016 року по справі №822/102/16 задоволено позов ТОВ "Венус Україна", визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 28.07.2015 року № 0000442200. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 року повернуто апеляційну скаргу Городоцькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року по справі №822/1283/16, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 року, задоволено позов ТОВ "Венус Україна", скасовано податкове повідомлення - рішення №0000072200 від 27.01.2016 року та визнано його протиправним.

Станом на день звернення позивача до суду бюджетна заборгованість в розмірі 931 881,66 грн. згідно поданих декларацій погашена не була. Відповідно не здійснено виплату бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за жовтень 2014 року у сумі 117 128,66 грн., грудень 2014 року у сумі 45966,00 грн., січень 2015 року у сумі 76545,00 грн., травень 2015 року у сумі 61160,00 грн., за липень 2015 року у сумі 605488,00 грн., за серпень 2015 року в сумі 25594,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України.

Відповідно пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із пунктом 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Пунктами 200.10, 200.11 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно із пунктом 200.12 статті 200 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно із пунктом 200.14 статі 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Орган Державного казначейства України, протягом п`яти операційних днів після отримання зазначеного висновку, повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 60.5 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З аналізу зазначених норм вбачається, що закінчення процедури судового оскарження законодавець пов`язує саме з моментом набрання законної сили рішенням суду. У день набрання законної сили рішенням суду про скасування податкового повідомлення-рішення, складеного за результатами камеральної перевірки, виникає зобов`язання з бюджетного відшкодування, та відповідно, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом.

Оскільки позивач скористався своїм правом на судове оскарження та в судовому порядку було скасовано і визнано протиправними податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами проведених перевірок щодо правомірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, право позивача на отримання бюджетного відшкодування виникло з моменту набрання судовими рішеннями в адміністративних справах №822/930/15, №822/2943/15, №822/102/16, №822/1283/16 законної сили.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 року.

Відповідно до пункту 6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно пункту 7 Порядку №39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 8 Порядку №39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

З аналізу зазначених норм слідує, що на час виникнення спірних правовідносин нормами ПК України був закріплений обов`язок контролюючого органу щодо подання висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21.12.2016 № 1797-VIII (набрав чинності з 01 січня 2017 року) змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України встановлено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно із підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Згідно із пунктом 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 52 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797) визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом N 1797) до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Отже заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість подані до 01.02.2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що зміна порядку здійснення бюджетного відшкодування не звільняє контролюючий орган від виконання обов`язку щодо повернення позивачу узгодженої суми податку на додану вартість.

Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68 (який втратив чинність з 01.04.2017 року, у зв`язку з набранням чинності Порядком № 26) передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятими територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку №68 було встановлено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

Зазначеною постановою регламентовано, що до набрання чинності відповідним Порядком, бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Пунктами 5 - 7 Порядку №26 встановлено, що заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру. Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до пункту 12 Порядку №26 узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

У разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01 квітня 2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

З 01 квітня 2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, податковий орган до 01.04.2017 року повинен був скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

В ході розгляду справи представником ГУ ДФС у Хмельницькій області не надано суду доказів на підтвердження складання висновків про бюджетне відшкодування за звітні періоди.

Після 01 квітня 2017 року (дата набрання чинності Порядком №26), ГУ ДФС у Хмельницькій області повинно було внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Хмельницькій області, з метою внесення до Тимчасового реєстру заяв ТОВ "Венус Україна" про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету направлено до ДФС України листи.

Крім того, в ході судового розгляду справи, судом також встановлено, що за зазначені періоди позивачу було частково відшкодовано податок на додану вартість, а саме:

- за жовтень 2014 року позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування 1099221, 00 грн. Контролюючим органом відшкодовано податку на додану вартість у сумі 982 092,34 грн. Заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2014 року становить 117 128,66 грн.;

- за грудень 2014 року позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування 1321665,00 грн. Контролюючим органом відшкодовано податку на додану вартість у сумі 1275699,00 грн. Заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року становить 45966.00 грн.;

- за січень 2015 року позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування 570591,00 грн. Контролюючим органом відшкодовано податку на додану вартість у сумі 494 046,00 грн. Заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року становить 76 545,00 грн.;

- за травень 2015 року позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування 730465,00 грн. Контролюючим органом відшкодовано податку на додану вартість у сумі 669305,00 грн. Заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2015 року становить 61 160,00 грн.;

- за липень 2015 року позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування 2235544,00 грн. Контролюючим органом відшкодовано податку на додану вартість у сумі 1630056,00 грн. Заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року становить 605 488,00 грн.;

- за серпень 2015 року позивачем задекларовано до бюджетного відшкодування 440768,00 грн. Контролюючим органом відшкодовано податку на додану вартість у сумі 415174,00 грн. Заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2015 року становить 12 797,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості бюджетного відшкодування податку на додану вартість становить 931 881,66 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

При вирішення даної справи, суд враховує рішення Європейського суду у справі "ІНТЕРСПЛАВ проти УКРАЇНИ" від 09 січня 2007 року, відповідно до якого суд вказує, що втручання у право власності заявника повинно бути пропорційним. Постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною у рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 вересня 2014 року, за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя.

Принцип верховенства права у рішеннях ЄСПЛ щодо України стосується вимог "якості" закону та юридичної визначеності. У рішенні по справі Yvonne van Duyn v Home Office, Європейський Суд з прав людини вказує, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі "Михайлюк та Петров проти України" (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі "Полторацький проти України".

У Рішенні ЄСПЛ у справі "Салов проти України" наголошується, що та чи інша норма не може вважатися "законом", якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія.

З огляду на вказані обставин справи та положення законодавства, суд приходить до висновку, що відсутність достатньої чіткості у національному законодавстві на предмет умов за яких платник вправі отримати бюджетне відшкодування порушує принцип верховенства права стосовно "якості" закону та юридичної визначеності.

Водночас, зазначене порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права позивача на мирне володіння майном, що є підставою для вжиття заходів стосовно повного та належного юридичного захисту прав позивача на належне володіння майном на яке він має право в силу вимог національного законодавства та обумовлених вище рішень суду винесених у справах за позовом даного платника.

Згідно пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Отже, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті не вчинення контролюючими органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року N 2456-VI при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно із частиною 4 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Відповідно до норм пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, суд приходить до висновку, що позивач у даній справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 931 881,66 грн, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15, дійшла висновку про те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків. Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податків, є стягнення з Державного бюджету України на користь суб`єкта господарювання заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" (код ЄДРПОУ 37484193) бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за жовтень, грудень 2014 року, січень, травень, липень, серпень 2015 року в сумі 931 881,66 грн. (дев`ятсот тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят одна гривня шістдесят шість копійок).

Щодо твердження відповідача про пропущення строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася чи повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Сукупний аналіз положень пункту 43.3 статті 43, пункту 102.5 статті 102, пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України свідчить про те, що строк звернення до адміністративного суду з позовом встановлюється на рівні 1095 днів від дня виникнення права на бюджетне відшкодування або від дня коли особа дізналась чи повинна була дізнатись про порушення цього права.

При цьому ПК України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду із вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку із несвоєчасним відшкодуванням податку на додану вартість.

На думку суду у даному випадку правопорушення щодо невідшкодування сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість має триваючий характер, яке в межах спірних відносин не припинилось на момент звернення із позовом. Тому до спірних правовідносин не може бути застосовано положення частини другої статті 122 КАС України, якими встановлено шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у справі №820/3537/17 від 24.04.2018.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки контролюючим органом не вчинено передбачених законодавством дій щодо реалізації позивачем свого права на отримання суми бюджетного відшкодування, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" (код ЄДРПОУ 37484193) бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за жовтень, грудень 2014 року, січень, травень, липень, серпень 2015 року в сумі 931 881,66 грн., (дев`ятсот тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят одна гривня шістдесят шість копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" судовий збір в сумі 6989, 11 грн., (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень одинадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" судовий збір в сумі 6989, 11 грн., (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень одинадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 жовтня 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" (вул. Центральна, 88,Новий Світ,Городоцький район, Хмельницька область,32025 , код ЄДРПОУ - 37484193) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області (вул. Грушевського, 49,Городок,Городоцький район, Хмельницька область,32000 , код ЄДРПОУ - 37804204)

Головуючий суддя В.К. Блонський