Рішення № 84983996, 16.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р. № 520/8311/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача - Рижкова І.П.,

представника відповідача - Мельник Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алі-Автотранс» (м. Харків, пр. Героїв Сталінграда, 25, корпус, 1, АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (м. Харків, вул. Алчевських, 40) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алі-Автотранс» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Харківській області про накладення штрафу уповноваженими особами № ХК6087/296/НП/АВ/П/ТД-ФС від 11.06.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що до Головного управління Держпраці у Харківській області надійшло звернення гр. ОСОБА_1 (вх. від 25.03.2019 №Ш-346) щодо можливого порушення законодавства про працю адміністрацією ТОВ «Алі-Автотранс» (код ЄДРПОУ 37576776), в частині фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

03.05.2019 для проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування відповідачем було видано наказ №825.

На підставі наказу було оформлено направлення №02.03-03/1458 від 03.05.2019.

Направлення на проведення інспекційного відвідування ТОВ «АЛІ- АВТОТРАНС» направлено на юридичну адресу позивача засобами поштового зв`язку 08 травня 2019 року, номер поштового направлення 6100225644914.

Під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування 08.05.2019, за фактичним місцем здійснення діяльності перевізника маршрутів ТОВ «Алі-Автотранс» при виконанні робіт були опитані гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; гр. ОСОБА_4 ; гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; гр. ОСОБА_7 , які на час проведення інспекційного відвідування виконували роботу водіїв маршрутів, та пояснили, шо були допущені до роботи адміністрацією ТОВ «Алі-Автотранс» та виконували роботи.

08 травня 2019 року у зв`язку з ненаданням інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК6089/296/НП від 08.05.2019, який направлено разом із вимогою про надання документів №ХК6089/296/НД 51 08.05.2019 на юридичну адресу ТОВ «Алі-Автотранс».

Вимогою про надання документів № ХК6089/296/НД від 08.05.2019 позивача зобов`язано у строк до 10-00 години 22 травня 2019 року надати документи (перелік зазначений у вимозі), необхідні для проведення інспекційного відвідування. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 22.05.2019.

На виконання вимоги від 08.05.2019 № ХК6089/296/НД, ТОВ «Алі-Автотранс» запитані відповідачем документи надані не були, вимогу не виконано.

22.05.2019 уповноваженими особами відповідача було складено акт інспекційного відвідування та встановлено, в якому зазначено, що в порушення вимог ч. 1,3 ст 24 КЗпП України має місце факт використання працівників без оформлення належним чином трудових відносин.

На підставі акту інспекційного відвідування № ХК 6087/7296/НП\АВ від 22.05.2019 Головним управлінням Держпраці у Харківській області було винесено постанову про накладення штрафу на позивача № ХК6087/296/НП/АВ/П/ТД-ФС від 11.06.2019 на суму 751140 грн.

Не погоджуючись із вказано, постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пп.16 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною першою статті 259 КЗпП встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані «Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З матеріалів справи судом встановлено, що в порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України шість працівників було допущено до роботи позивачем без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Опис виявлених в ході інспекційного відвідування порушень ТОВ «Алі-Автотранс» трудового законодавства України закріплено у акті інспекційного відвідування № ХК 6087/7296/НП\АВ від 22.05.2019.

Таким чином, посилання позивача на те, що позапланова перевірка відповідачем не проводилась спростовується вказаною вище копією акту перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від № ХК 6087/7296/НП\АВ від 22.05.2019, яка наявна в матеріалах справи.

Позивачем в ході проведення інспекційного відвідування ТОВ «Алі-Автотранс» не було надано доказів на підтвердження факту трудових відносин з громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 Таких доказів не надано і під час судового розгляду справи.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Приписами пункту 8 Порядку № 590 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу від 27.05.2019 №0715 було направлено на адресу позивача рекомендованим листом (6102228149275).

На підставі акту інспекційного відвідування №ХК6087/296/НП\АВ від 22.05.2019, яким встановлено порушення законодавства про працю, контролюючим органом було винесено постанову про накладення штрафу № ХК6087/296/НП/АВ/П/ТД-ФС від 11.06.2019 на суму 751140 грн.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності чи відсутності трудових відносин між позивачем та гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; гр. ОСОБА_4 ; гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; гр. ОСОБА_7

Слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як встановлено судовим розглядом, інспекційне відвідування позивача було проведено на підставі звернення гр. ОСОБА_1 щодо можливого порушення законодавства про працю ТОВ «Алі-Автотранс» в частині фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальна страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому КМУ.

Відповідачем за підсумками перевірки ТОВ «Алі-Автотранс» в акті перевірки зафіксовано допущення позивачем до роботи 6 працівників без оформлення трудового договору.

При цьому матеріалами проведеної перевірки підтверджується, що фактично ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; гр. ОСОБА_4 ; гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; гр. ОСОБА_7 працюють на посаді водія ТОВ «Алі-Автотранс».

Вищевказані особи виконували не індивідуально визначену роботу, передбачену угодою. Функції, які виконували такі особи за вказаними договорами, не є самостійними, а здійснювались з систематичним виконанням цих функцій, у встановлений робочий час з отриманням заробітної плати.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а метою цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що виконувані роботи вищезазначеними особами на посадах водія були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.

За таких обставин, позивачем в порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України було допущено 6 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до частин першої та другої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, наявні у справі докази, свідчать про доведеність виконання трудових обов`язків без укладення трудового договору, що вказує на порушення вимог законодавства про працю, зокрема статті 24 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України, відтак на позивача було накладено штраф у розмірі 751140 грн. грн., оскільки 6 працівників було допущено до роботи без укладання трудового договору.

Зважаючи на встановлене порушення позивачем, суд дійшов висновку, що при проведенні перевірки та накладенню вищевказаного штрафу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алі-Автотранс» (м. Харків, АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (м. Харків, вул. Алчевських, 40) про скасування постанови – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.10.2019.

Суддя В.В. Єгупенко