Ухвала суду № 84983968, 17.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

Іменем України

про залишення позову без розгляду

17 жовтня 2019 р. Справа № 520/8972/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без розгляду ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02.05.2019 року №435 про накладання дисциплінарного стягнення на старшого сержанта поліції Печерського ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , поліцейського-водія відділення №2 взводу №3 роти №1 батальйон конвойної служби ГУНП в Харківській області; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.05.2019 року №136 о/с, про звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції Печерського О.О., поліцейського-водія відділення №2 взводу №3 роти №1 батальйон конвойної служби ГУНП в Харківській області; поновити, ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді поліцейського-водія відділення №2 взводу №3 роти .№1 батальйон конвойної служби ГУНП в Харківській області з 14.05.2019 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.05.2019 по дату ухвалення рішення судом за позовом.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Так, згідно положень ст. 179 КАС України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч.1 ст. 179 КАС України).

Відповідно до п.10 ч.2 ст.180 КАС України, у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У свою чергу, ч.4 ст. 122 КАС України визначено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Дисциплінарного Статуту ОВС, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.

Згідно ч.1 ст. 20 Дисциплінарного Статуту ОВС особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.

Так, за змістом ч.3 та 4 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд зазначає, що вагомим аспектом при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності з боку позивача факту пропуску строку звернення до суду є специфіка даних спірних правовідносин - щодо проходження публічної служби, встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

У свою чергу, аналіз зазначеного у спірних правовідносинах, повинен бути здійсненим з урахуванням приписів Дисциплінарного статуту ОВС та норм ч.4 та 5 ст. 122 КАС України.

Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» визначено, що громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видач: трудової книжки.

Таким чином, у разі, коли особа рядового та начальницького складу ОВС при оскарженні рішень, що стосуються проходження її публічної служби, бажає скористатись правом, передбаченим Дисциплінарним Статутом ОВС задля розповсюдження на неї строків, унормованих ч.4 ст. 122 КАС України, відповідні дії повинні бути нею вчинені до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України.

В іншому ж разі, оскарження таких рішень, що передбачено Дисциплінарним Статутом ОВС, до суду, повинно бути здійснено із додержанням строків, встановлених ч.5 ст.122 КАС України.

Так, судом встановлено, що наказом начальника ГУ Національної поліції в Харківській області від 02.05.2019 року №435 на старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія відділення №2 взводу №3 роти №1 батальйон конвойної служби ГУНП в Харківській області

було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Вказане дисциплінарне стягнення було накладено за результатами проведеного службового розслідування внаслідок того, що 17.04.2019 р. о 17 год. 50 хв., інспектором 2 батальйону 1 роти УПП в Харківській області лейтенанта поліції Телятником В.М. винесено постанову серії ЕАВ №1076152 від 17.04.2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Як вбачається із зазначеної постанови, позивач 17.04.2019 р., керуючи автомобілем FORDFT-M2, державний номер НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 Правил дорожнього руху України. Крім того, ОСОБА_1 17 квітня 2019 року керував службовим конвойним автомобілем FORDFT-M2, державний номер НОМЕР_1 , який належить ГУ НП України в Харківській області, з ввімкнутими проблисковими маячками в напрямку Харківського слідчого ізолятора №27, перевозив осіб, які засуджені до довічного позбавлення волі. Також, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, що 14 квітня 2019 року по вул. Полтавський шлях, 99 м. Харкові водій ОСОБА_1 керував автомобілем FORD FT-M2, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, почервоніння обличчя, сповільнена хода. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

Наказ від 02.05.2019 року №435 був реалізований шляхом видання наказу від 14.05.2019 року №136 о/с, про звільнення позивача зі служби в поліції.

З наказом від 14.05.2019 року №136 о/с позивач ознайомлений 14.05.2019 року (а.с.50).

В матеріалах справи відсутні докази того, коли саме позивача ознайомлено з наказом від 02.05.2019 року №435.

Однак, враховуючи, що наказ від 02.05.2019 року №435 став підставою для видання наказу від 14.05.2019 року №136 о/с , з яким позивач ознайомлений 14.05.2019 року, суд вказує, що початком відліку строку звернення до суду за оскарженням вказаних наказів є, враховуючи ст.120 КАС України, 15.05.2019 року.

Позивач не скористався правом, передбаченим ч.1 ст. 20 Дисциплінарного Статуту ОВС, відтак, до вказаних правовідносин розповсюджуються саме приписи ч.5 ст.122 КАС України.

Отже, до суду з вказаним позовом позивач повинен був звернутись до 14.06.2019 року, а звернувся 03.09.2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.5 ст. 122 КАС України.

Суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При вирішенні справи судом враховано, що початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позивач вказував, що зміг звернутись до суду лише у вересні 2019 року за оскарженням спірних наказів, оскільки раніше був позбавлений такої можливості через тривалий розгляд відповідним місцевим судом справ про адміністративні правопорушення, за наявності яких його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та, в подальшому, звільнено з лав поліції.

Так, 17 липня 2019 року Жовтневий районний суд м.Харкова ухвалив рішення по справі № 639/2537/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 1 роти УПП в Харківській області лейтенанта поліції Телятника В.М. про скасування постанови серії ЕАВ №1076152 від 17.04.2019 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Суд вирішив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 1076152 від 17.04.2019, прийняту інспектором 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Телятником Віктором Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Крім того, 15 серпня 2019 року Жовтневий районний суд м.Харкова прийняв постанову у справі № 639/2669/19 за наслідками розгляду адміністративного матеріалу у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, старшого сержанта поліції батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд постановив: закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Вказані рішення позивач отримав наприкінці серпня 2019 року, ними обґрунтовував незаконність спірних наказів та звернувся до Харківського окружного адміністративного суду.

Аналізуючи встановлені судом обставини, суд вказує, що незгода позивача з постановою про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та протоколом за ч.1 ст.130 КУпАП, як передумовами винесення спірних наказів, ніяким чином не заважала позивачу звернутись вчасно до суду за їх оскарженням у строк, встановлений ч.5 ст.122 КАС України.

Крім того, вказана незгода позивача не позбавляла його в рамках відповідної справи заявити клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішеннями Жовтневого районного суду м. Харкова.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані і рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява N 28090/95, пункт 45).

Реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Підсумовуючи вищевказане, суд, враховуючи, що клопотання про залишення позову без розгляду подане представником відповідача у строк, встановлений ч.2 ст. 240 КАС України, беручи до уваги, що розглядом справи встановлено факт пропуску позивачем строків звернення до суду та, зазначаючи що, в силу п.1 ч.2 ст. 183 КАС України передбачено постановлення за результатами підготовчого провадження ухвали про залишення позову без розгляду, приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256, 294,295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача - задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Заічко О.В.