Ухвала суду № 84983727, 17.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2019 року м. Київ № 640/19428/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс» до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс» з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просить скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17.07.2019 №UA100000/2019/000217/2.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень.

У контексті вказаної норми ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача.

Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб`єктів права, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.

Рішення суб`єкта владних повноважень, яким визначено грошове зобов`язання, а саме, суму адміністративно-господарських, штрафних санкцій, коригування митної вартості, тощо, та на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи, а відтак, вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення носить майновий характер.

Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано документ про сплату судового збору у розмірі 2007,00 грн.

Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2019 №UA100000/2019/000217/2, відповідно до якого, митна вартість товару позивача визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів. Тобто, у вказаному рішенні зазначена різниця між митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною Митницею внаслідок коригування, та згідно з приписами статті 279 Митного кодексу України становить базу оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, а отже не є загальною сумою майнових вимог позивача.

Тому, із рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2019 №UA100000/2019/000217/2 суд не може встановити розмір мита, який необхідно доплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс» для випуску товарів у вільний обіг, а така сума є загальною сумою майнових вимог позивача, тобто ціною позову, з якої необхідно сплатити судовий збір.

Таким чином, з метою виконання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, позивачу необхідно надати суду документ, що свідчить про розмір мита, який необхідно доплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс» для випуску товарів у вільний обіг, та з якого суд зможе встановити загальну суму майнових вимог позивача.

Суд також звертає увагу на інші недоліки позовної заяви, які полягають у наступному.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

У частині 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Виходячи із обставин справи та характеру спірних правовідносин тощо суд може обрати інший спосіб захисту порушених прав, за умови, що він не суперечить закону і забезпечить ефективний захист прав позивача.

З урахуванням наведеного, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви, необхідно оформити позовні вимоги відповідно до положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- документу, що свідчить про розмір мита, який необхідно доплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс» для випуску товарів у вільний обіг:

- уточненої позовної заяви, у якій оформити позовні вимоги відповідно до положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, у кількості, що відповідає кількості учасників справи;

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Сервіс» до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення, - залишити без руху.

2. Позивачеві у п`ятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.П. Балась