Рішення № 84983593, 07.10.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2019 р. справа № 480/3322/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

представника позивача - Кравченка П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/3322/19

за позовом ОСОБА_1

до Сумської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.08.2019 №UА805180/2019/000220/2. Свої вимоги мотивує тим, що 20.08.2019 декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію стосовно придбаного ним у нерезидента автомобіля марки BMW модель 320і, 2003 року випуску, вартість якого було визначено декларантом за ціною договору в розмірі 1000 Євро. Проте, 20.08.2019 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості автомобіля та надано картку відмови у митному оформленні, згідно з якими вартість автомобіля, що визначена декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) в розмірі 3439 Євро. Підставами коригування митної вартості стала інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. На думку позивача, декларантом було подано всі необхідні документи, які належним чином були оформлені та містили необхідну інформацію про вартість товару.

Сумська митниця ДФС, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що під час митного оформлення автомобіля марки BMW модель 320і, придбаного позивачем, встановлено порушення вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме: до митниці не було надано документів, що підтверджують оплату за імпортований транспортний засіб, та документів, що підтверджують договірну вартість автомобіля. Оскільки встановлено наявні недоліки поданих документів та ненадані додаткові документи, беручи до уваги сформовану автоматизованою системою митного оформлення цінову інформацію по даному транспортному засобу по конкретному ідентифікаційному номеру (VIN), відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою суду від 28.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з викликом сторін на 23.09.2019 та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

У зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання, ухвалою від 23.09.2019 суд відклав розгляд справи на 07.10.2019.

Представник позивача Кравченко П.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.55).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 16.08.2019 ОСОБА_1 придбав у Литовській Республіці у UAB "ONTE" згідно договору купівлі-продажу №005262 за 1000 Євро уживаний автомобіль марки BMW модель 320і, 2003 року випуску.

17 серпня 2019 року вказаний автомобіль ввезено в Україну та доставлено в Сумську митницю ДФС для митного оформлення.

20 серпня 2019 року декларантом ОСОБА_1 подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) № UA805180/2019/023128, згідно якої вартість автомобіля визначено декларантом за ціною угоди на підставі примірника даної угоди, що відповідало реальній ціні даного правочину.

Крім самої МД до митного оформлення були подані також інші документи, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД, а саме:

- договір купівлі-продажу від 16.08.2019 №005262;

-квитанція, що підтверджує вартість товару та його оплату 304398661 від 16.08.2019;

- акт про проведення огляду транспортного засобу UA205010/2019/442320 від 17.08.2019;

- митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності від 17.08.2019;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 10.02.2016;

- копія митної декларації країни відправлення 19LTVC0100ЕК276244 від 16.08.2019;

- квитанція про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу від 16.08.2019.

За результатами розгляду поданих декларантом документів та проведення сформованих автоматизованою системою митного оформлення митних формальностей, інспектором митниці за допомогою електронних засобів зв`язку, був направлений лист про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

На вказаний запит, брокер ФОП ОСОБА_2 повідомив відповідача про надання всіх необхідних документів та відсутність будь-яких інших (а.с. 42).

За результатом проведеного митного контролю митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 20.08.2019 №UА805180/2019/000220/2 та була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2019/00490.

Підставою коригування митної вартості в рішенні відповідачем вказано:

“Спрацювання профілю ризику 105-2 “Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2 , валюта-EUR, вартість-3439,00”. Рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу прийнято органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками за інформацією спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Орган доходів і зборів повідомив особі, яка декларує транспортний засіб, про можливість доведення достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу шляхом подання інформації із спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, або висновку про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством. Відсутні будь-які документи, які підтверджують фактичну сплату за товар. Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту направлено запит на надання додаткових документів. Декларантом не надано додаткові документи. Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Основний метод не застосовувався тому що використані декларантом відомості не є достатньо підтвердженими документально. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом ДФС; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу, в розмірі, визначеному органом ДФС відповідно до частини сьомої цієї статті. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду” (а.с. 20).

Не погоджуючись з вказаним рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, частина 3 вказаної статті встановлює, що у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (пункт 2 частини 5 статті 54).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування (частина 3 статті 54).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 6 статті 54).

Згідно з ст. 55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини 2, 3 статті 57).

В той же час, в рішенні Сумської митниці ДФС взагалі не вказано за яким методом визначена митна вартість автомобіля, а також не зазначено в чому полягає необ`єктивність та недостатність поданих позивачем документів.

У відзиві на позов відповідач посилається на визначення ним митної вартості за ціною ідентичних товарів (а.с.35).

При цьому відповідачем не дотримані вимоги Митного кодексу України, щодо застосування саме цього методу.

Так, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів врегульований статтею 59 Митного кодексу України, якою встановлено наступне: 1. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. 2. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.

При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. 3. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. 4. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. 5. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. 6. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. 7. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Проте, Сумською митницею ДФС в порушення вимог статті 59 Митного кодексу України, не визначено яка операція з ідентичними товарами була взята відповідачем за основу при визначенні митної вартості автомобіля у розмірі 3439,00 Євро.

Тобто, при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, митна вартість була визначена митним органом не в порядку передбаченим статтею 59 Митного кодексу України.

Посилання відповідача на відсутність документів, які підтверджують фактичну сплату за товар, є безпідставні, оскільки декларантом позивача, до митної декларації була додана квитанція (касовий чек) 304398661 від16.08.2019, який підтверджує вартість автомобіля та його оплату.

Враховуючи викладене, суд вважає, що декларант позивача одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав до митниці документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, тоді як митниця не довела, що подані декларантом позивача документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Сумська митниця ДФС, як суб`єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів. Тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20.08.2019 №UА805180/2019/000220/2. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн. Що стосується судових витрат на правову допомогу, суд зазначає слідуюче. Відповідно до положень ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України). Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України). На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано угоду про надання правової допомоги від 21.08.2019, квитанцію від 21.08.2019 № ПН9076, детальний опис робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат (а.с.23-25, 50-51).

Враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, а також представництво інтересів у судових засіданнях, заявлена сума винагороди 4000 грн. є співмірною. Тому заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20.08.2019 №UА805180/2019/000220/2.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (40020, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24, код ЄДРПОУ 39420037) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.), а також витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн. (чотири тисячі грн.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення складений 15.10.2019.