Рішення № 84983089, 10.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 жовтня 2019 р. справа № 520/6310/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання – Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Чубаренко О.О.,

представника відповідача – Гончаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАСТЕЛС» (код ЄДРПОУ 38001131, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними та скасування наказу, припису, постанови та визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІГМАСТЕЛС» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держпраці у Харківській області про проведення заходів державного контролю ТОВ «Сігмастелс» від 21.01.2019 року №01.01-07/151;

- визнати проведення інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Харківській області ТОВ «Сігмастелс» за адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 3; м. Харків, пр. Перемоги, 61-Ж; м. Харків, вул. Плеханівська, 18 з 24.01.2019 року по 07.03.2019 року протиправним;

- визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П від 15.03.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П від 15.03.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 24.01.2019 року о 10 год. 30 хв. до ТОВ «Сігмастелс» за адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 3, з метою проведення інспекційного відвідування прибули інспектори праці ГУ Держпраці у Харківській області. Позивач зазначив, що зазначений захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування щодо ТОВ «Сігмастелс», проведений посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області з порушенням вимог чинного законодавства, висновки зазначені в складених: вимогах про надання/поновлення документів №ХК4486/657 ПД від 30.01.2019, №ХК4486/657/2ПД від 13.02.2019, №ХК448б/657/ЗПД від 22.02.2019, актах про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування №ХК4486/657/НД від 30.01.2019 року, №ХК4486/657/2НД від 13.02.2019 року, №ХК4486/657/ЗНД від 22.02.2019 року, акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ХК4486/657/НД/2НД/ЗНД/АВ від 07.03.2019 не відповідають фактичним обставинам здійснення господарської діяльності підприємством, порядок складення вказаних документів не відповідає чинному законодавству, визначення посадовими особами порушень не ґрунтується на нормах матеріального права. На думку позивача, посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області порушено норми чинного законодавства під час складання припису про усунення виявлених порушень №ХК4486/657/НД/2НД/АІЗ/П від 15.03.2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4486/657/НД/2НД/ЗНД/АВ П/ТД-ФС від 29.03.2019 року, висновки посадових осіб щодо визначення певних обставин порушеннями законодавства не ґрунтується на жодних нормах закону. Наказ від 21.01.2019 року №01.01-07/151 про проведення заходів державного контролю ТОВ «Сігмастелс» винесено з порушенням вимог чинного законодавства, без відповідних правових підстав, визначених п.5 Порядку. Від так, вважається, що дії посадових осіб ГУ Держпраці у Харківській області при проведенні інспекційного відвідування ТОВ «Сігмастелс» за адресами: м. Харків, вул. Плеханівська, 18, м. Харків, пр. Перемоги, 61- Ж, м. Харкіів, проїзд Рогатинський, 3 підлягають визнанню протиправними, наказ від 21.01.2019 року №01.01-07/151 про проведення заходів державного контролю ТОВ «Сігмастелс», припис про усунення виявлених порушень №ХК4486/657/НД/2НД/АВ/П від 15.03.2019 року та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4486/657/НД/2НД/ЗНД/АВ/П/ТД-ФС від 29.03.2019 року підлягають визнанню протиправними та скасуванню. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Через канцелярію суду 19.07.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти позову та вважає його безпідставним. Представник відповідача вказав, що інспекційне відвідування було проведено на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятими за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел не заборонених законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2, 4-7 цього пункту та наказу 01.01-07/151 від 21.01.2019 року. На момент звернення ТОВ «СІГМАСТЕЛС» до адміністративного суду, оскаржуваний Наказ №01.01-07/151 від 01.01.2019 року – є таким, що реалізований, а інспекційне відвідування проведено. Також представник відповідача зазначив, що направлення №01.01-94/02.03/310 від 21.01.2019 року було вручене під особистий підпис належному представнику ОСОБА_1 .. Під час інспекційного відвідування було виявлено порушення законодавства про працю, а саме частини 3 статті 24 КЗпП України - 54 працівника фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За результатами інспекційного відвідування інспекторами праці було складено Акт інспекційного відвідування № ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ від 07.03.2019 та Припис про усунення виявлених порушень № ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П від 15.03.2019. Окрім цього, представник відповідача вважає, що відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П/ТД-ФС від 29.03.2019 року на підставі ст.265 КЗпП України. З огляду на викладене, відповідач вважає, що при вчиненні дій під час проведення інспекційного відвідування та під час складання оскаржуваних рішень, відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Через канцелярію суду 09.09.2019 року від представника позивача надійшла відповідь позивача на відзив, в якому позивач підтримав позицію, викладену у адміністративному позові, та вказує, що відзив відповідача є необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи.

Через канцелярію суду 16.09.2019 року від представника відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач посилається на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі інформації, що містилась в листі Територіального управління ДБР у місті Полтава від 14.01.2019 №485/02-2, уповноважена посадова особа Головного управління Держпраці у Харківській області прийняла рішення про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, рішення було виражено шляхом видання наказу №01.01-07/151 від 21.01.2019 року.

Інспекційне відвідування було проведено на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятими за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел не заборонених законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2, 4-7 цього пункту та наказу 01.01-07/151 від 21.01.2019 року.

Відповідно до наказу №01.01-07/151 від 21.01.2019 року інспекторам праці, визначеним у наказі, доручено провести захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ об`єктом відвідування.

На підставі наказу було оформлено направлення №01.01-94/02.03/310 від 21.01.2019 року, яке було вручене під особистий підпис належному представнику ОСОБА_1 , про що міститься відмітка.

З наявних матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування інспекторами праці Управління Держпраці було розпочато за фактичними адресами здійснення діяльності ТОВ «СІГМАСТЕЛС» а саме: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 61Ж та м. Харків, проїзд Рогатинський, 3, 6.

Судом встановлено, що 24.01.2019 року інспектори праці були допущені ТОВ «СІГМАСТЕЛС» до проведення інспекційного відвідування, пред`явили службові посвідчення, вручили вищезазначене направлення та на виконання п. 14 Порядку №295 зробили записи у «Журналі реєстрації перевірок ТОВ «СІГМАСТЕЛС»».

Під час проведення інспекційного відвідування 24.01.2019 року о 10:00 год. за адресою здійснення діяльності ТОВ «Сігмастелс» за об`єктами: в приміщенні супермаркету «РОСТ» за адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 3, при виконанні певних робіт було опитано 74 особи; в приміщенні супермаркету «РОСТ» за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 61 Ж, при виконанні певних робіт було опитано 56 осіб.

У зв`язку з неможливістю надати документи для проведення заходу державного контролю було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 30.01.2019 №ХК4486/657/НД та вимога про надання документів від 30.01.2019 № ХК4486/657/ПД у строк до 10 години 00 хвилин 11.02.2019 р., інспекційне відвідування було призупинено на дванадцять днів. 11.02.2019 року до Головного управління Держпраці у Харківській області надано документи необхідні для проведення заходу державного контролю.

Для надання повного обсягу документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 13.02.2019 №ХК4486/657/НД/2НД та вимога про надання документів від 13.02.2019 № ХК4486/657/ПД/2ПД у строк до 10 години 00 хвилин 22.02.2019 р., інспекційне відвідування було призупинено на дев`ять днів. 21.02.2019 року до Головного управління Держпраці у Харківській області надано документи необхідні для проведення заходу державного контролю.

У зв`язку з необхідністю уточнення інформації про трудові відносини ТОВ «Сігмастелс» з особами, які перебували на території ТОВ «Сігмастелс» під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування 24.01.2019 року та виконували певні роботи, притаманні основному виду діяльності ТОВ «Сігмастелс», а саме продавців, касирів, вантажників, технологів тощо, було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 22.02.2019 №ХК4486/657/3НД та вимога про надання документів від 22.02.2019 № ХК4486/657/3ПД у строк до 10 години 00 хвилин 07.03.2019 р., інспекційне відвідування було призупинено на 13 календарних днів.

Під час інспекційного відвідування було виявлено порушення законодавства про працю, а саме частини 3 статті 24 КЗпП України - 54 працівника фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За результатами інспекційного відвідування інспекторами праці було складено Акт інспекційного відвідування № ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ від 07.03.2019 та Припис про усунення виявлених порушень № ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П від 15.03.2019.

На виконання норм Порядку № 509, Управлінням Держпраці було направлено позивачу Повідомлення про розгляд справи про накладання штрафу від 15.03.2019 №0593 та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П/ТД-ФС від 29.03.2019 року, при цьому у вказаній постанові міститься відмітка про відмову від отримання постанови представником позивача з датою 29.03.2019 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84 у редакції чинній на момент інспекційного відвідування (далі – Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України від 05 квітня 2007 р. № 877-IV «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-IV «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» та Законом України від 08.09.2004 № 1986 «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві».

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону № 877 такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Так, Закон №877 містить вичерпний перелік норм дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Правова позиція, щодо розмежування дії норм Закону №877 та Порядку №295, знайшла своє відображення в рішенні Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 22.03.2018 по справі № 697/2073/17.

Відносно позовних вимог визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держпраці у Харківській області про проведення заходів державного контролю ТОВ «Сігмастелс» від 21.01.2019 року №01.01-07/151, визнати проведення інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Харківській області ТОВ «Сігмастелс» за адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 3; м. Харків, пр. Перемоги, 61-Ж; м. Харків, вул. Плеханівська, 18 з 24.01.2019 року по 07.03.2019 року протиправним, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень пп. 3 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

У даному випадку, за наслідками аналізу інформації, що містилась в листі Територіального управління ДБР у місті Полтава від 14.01.2019 №485/02-2, уповноважена посадова особа Головного управління Держпраці у Харківській області прийняла рішення про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, рішення було виражено шляхом видання наказу №01.01-07/151 від 21.01.2019 року.

Таким чином, доводи позивача щодо відсутності у відповідача підстав для видання наказу щодо проведення інспекційного відвідування ТОВ «Сігмастелс» є необґрунтованими.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.03.2018 року у справі №697/2073/17.

Також, відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Порядок № 295) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно з положеннями підпункту 4 пункту 5 Порядку №295, інспекційне відвідування проводиться за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

З огляду на викладене, відповідачем на підставі інформації, отриманої від Територіального управління ДБР у місті Полтава у листі від 14.01.2019 №485/02-2, на підставі пп.3, 4 п.5 Порядку 295, а саме через повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, правомірно було видано наказ ГУ Держпраці у Харківській області про проведення заходів державного контролю ТОВ «Сігмастелс» від 21.01.2019 року №01.01-07/151.

Відповідно до наказу №01.01-07/151 від 21.01.2019 року інспекторам праці, визначеним у наказі, доручено провести захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ об`єктом відвідування.

Окремо суд зазначає, що саме на етапі допуску до інспекційного відвідування позивач міг поставити питання про необґрунтованість призначення та невідповідність розпорядчих документів. Але, позивач здійснив допуск до проведення інспекційного відвідування, тому в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючим органом. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 24.12.2010 у справі № 21-25а10, Верховний Суд України від 13.02.2018 № 804/5402/14.

Відповідно до п.8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до ч.2 ст.12 Конвенції МОП №81 від 1947 року, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Інспектор праці відповідно до пункту 11 Порядку №295 та статті 12 Конвенції МОП №81 мають право за наявності посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення: під час проведення інспекційних відвідувань з питань неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги.

Суд зазначає, що позивачем в позовній заяві та під час розгляду справи не наведені доводи незаконності дій ГУ Держпраці під час ініціювання та проведення інспекційного відвідування. При цьому суд зауважує, що відповідачем проводилось саме інспекційне відвідування, а не перевірка.

Таким чином, дії суб`єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи лише в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи.

Однак дії контролюючого органу з призначення інспекційного відвідування та його проведення не відповідають наведеним критеріям, позаяк дії інспекторів праці є лише службовою діяльністю працівників Головного управління Держпраці у Харківській області на виконання своїх посадових обов`язків із збиранням доказової інформації щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому, саме по собі призначення інспекційного відвідування та його проведення, а саме відправлення направлення, складення акта не створює для суб`єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Окрім цього, оспорюванні за цим позовом процедурні дії не мають самостійного правового значення, оскільки не являються собою остаточне волевиявлення владного суб`єкта.

Таким чином, суд приходить до висновку, що проведення інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Харківській області ТОВ «Сігмастелс» за адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 3; м. Харків, пр. Перемоги, 61-Ж; м. Харків, вул. Плеханівська, 18 з 24.01.2019 року по 07.03.2019 року відповідно до наказу від 21.01.2019 року №01.01-07/151 вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Окремо суд зазначає, що твердження позивача, що інспекторами ГУ Держпраці у Харківській області інспекційне відвідування проводилось виключно за адресою м. Харків, проїзд Рогатинський, 3, не відповідають дійсності та наявним матеріалам справи. Вказане твердження спростовується поясненнями, наданими за адресою м. Харків, пр. Перемоги АДРЕСА_1 61-Ж, зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ін.

Відносно позовної вимоги визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П від 15.03.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 23 Порядку, припис є обов`язковим для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з положеннями пункту 19 Порядку припис про усунення порушень законодавства про працю складається виключно у разі їх виявлення.

Пунктами 24, 25 Порядку передбачено, що у приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень, а після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, здійснюється перевірка стану виконання припису, якщо об`єкт відвідування, тобто юридичні особи (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичні особи, які використовують найману працю, не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Отже, обов`язковою умовою можливості виконання припису є наявні порушення законодавства про працю, виявлені інспектором праці під час інспекційного відвідування, які мають бути усунені.

З наявних матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеного інспекційного відвідування було виявлено порушення законодавства про працю, а саме частини 3 статті 24 КЗпП України - 54 працівника фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведене, за результатами інспекційного відвідування інспекторами праці правомірно було складено Акт інспекційного відвідування №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ від 07.03.2019 року та Припис про усунення виявлених порушень №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П від 15.03.2019 року, в якому позивача зобов`язано усунути порушення, встановлені за наслідками інспекційного відвідування, що свідчить про правомірність винесення оскаржуваного припису.

Щодо позовної вимоги визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П від 15.03.2019 року, судом встановлено наступне.

Під час інспекційного відвідування ТОВ «Сігмастелс» встановлено факт, що працівники: ОСОБА_6 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_3 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_4 , допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивачем були надані Цивільно-правові договори з фізичними особами ОСОБА_46 (Цивільно-правовий договір укладено 16.01.2019), ОСОБА_47 (Цивільно-правовий договір укладено 21.01.2019), ОСОБА_48 (Цивільно-правовий договір укладено 24.01.2019), ОСОБА_49 (Цивільно-правовий договір укладено 23.01.2019), ОСОБА_50 (Цивільно-правовий договір укладено 20.01.2019), ОСОБА_51 (Цивільно-правовий договір укладено 22.01.2019), ОСОБА_52 (Цивільно-правовий договір укладено 21.01.2019), ОСОБА_53 (Цивільно-правовий договір укладено 18.01.2019), ОСОБА_54 (Цивільно-правовий договір укладено 21.01.2019).

Відповідно до цивільно-правових договорів особи повинні здійснити: сканування Товарів – 1000 разів – 250,00 грн; оформлення та видача розрахункових документів – 1000 разів – 250,00 грн; приймання коштів відповідно до розрахункових документів – 1000 разів – 500,00 грн. Однак, вказані роботи є виконанням функцій за конкретною посадою – касира (відповідно до класифікатору професій ДК003:2005).

Відповідно до вимог п.44 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 року №148, керівник установи/підприємства під час прийняття на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами цього Положення. Керівник установи/підприємства для здійснення функцій касира може прийняти рішення щодо виконання таких функцій працівником іншої/іншого установи/підприємства, залученого на підставі укладеної між установами/підприємствами угоди на надання послуги з надання персоналу, у якій обов`язково зазначається вимога про повну матеріальну відповідальність такого працівника.

Пунктом 45 вказаного Положення визначено, що касир/працівник іншої/іншого установи/підприємства, залучений на підставі укладеного договору на надання послуги з надання персоналу несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей відповідно до законодавства України. Касиру/працівнику іншої/іншого установи/підприємства, залученому на підставі укладеного договору на надання послуги з надання персоналу, забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам. В/на установах/підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов`язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов`язків касира. Цінності, передані касиру під відповідальність, у разі його відсутності перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника та головного бухгалтера або в присутності комісії, призначеної керівником установи/підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб. Установи/підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов`язків покладають на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до письмового розпорядження керівника.

З огляду на наведені приписи законодавства, під час приймання коштів відповідно до розрахункових документів, що є предметом наданих до суду цивільно-правових договорів, є обов`язковим прийняття на роботу касира, укладення з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлення його під підпис із вимогами цього Положення. У разі виконання таких функцій працівником іншої/іншого установи/підприємства, залученого на підставі укладеної між установами/підприємствами угоди на надання послуги з надання персоналу, у якій обов`язково зазначається вимога про повну матеріальну відповідальність такого працівника.

Однак, матеріали справи не містять жодного доказу, що з вказаними особами, які фактично виконували функції, притаманні посаді касира, ТОВ «Сігмастелс» було укладено договори про повну матеріальну відповідальність.

Окрім цього, договори не містять посилання, які саме товари необхідно сканувати, де оформлювати та кому віддавати розрахункові документи, від кого та за який товар/послугу/роботу приймати кошти за розрахункові документи, де зберігати отримані кошти тощо. Також, вказаними договорами не визначено порядок інкасації коштів.

Тобто, в даному випадку особа не може на власний розсуд та ризик виконувати окреслені в Цивільно-правових договорах роботи, лише за вказівкою особи/осіб яка замовила відповідну роботу (ТОВ «СІГМАСТЕЛС»).

Також, згідно пункту 1.2 Цивільно-правових договорів з вищезазначеними особами, де останні для виконання окреслених в предметі робіт використовують власні засоби та матеріали, що є неможливим, виходячи з наступного.

Виходячи з цивільно-правових договорів та обставин справи особи сканують товари, які перебувають на обліку супермаркету РОСТ. Тобто, сканування полягає в занесенні в базу супермаркету РОСТ відомостей про товар, про його продаж тощо, тобто здійснювати зазначену роботу можливо лише за допомогою засобів і матеріалів позивача, що унеможливлює фактичне виконання вказаних цивільно-правових угод. Пояснень з вказаних питань представником позивача під час розгляду справи не надано, твердження щодо роботи зазначених осіб на власних або орендованих касових апаратах та пристроях для сканування товарів не підтверджені жодними належними доказами.

Також, відповідно до Рекомендацій Генеральної конференції МОП №198 про трудові правовідносини від 31.05.2016 (далі - Рекомендація), одним із елементів трудових правовідносин є та обставина, що для здійснення робіт зазначених в предметі цивільно-правового договору необхідно оформляти внутрішню документацію суб`єкта господарювання (доступ до місця касира, доступ до пристрою сканування, доступ до матеріальних цінностей).

Таким чином, працівник інтегрується в процес виробництва, виконує такі роботи відповідно до вказівок позивача та використовуючи засоби та матеріали суб`єкта господарювання.

Окремо слід зазначити, що ОСОБА_49 повідомила інспекторам, що перебуває третій день на стажуванні на посаду касира; ОСОБА_52 , також повідомив, що 4 день стажується на посаду касира, в другій половині дня. Відповідно, на час проведення інспекційного відвідування вказані особи взагалі не були обізнані, що з ними укладено Цивільно-правові договори.

Окрім цього, ОСОБА_42 повідомив інспектору праці, що від працює 1 місць, продавцем, подавав трудову книжку, 8 годинний робочий день, працює 3 дня через 2 дня, при цьому позивач надав Цивільно-правовий договір №10 від 22 січня 2019 року, де ОСОБА_42 повинен викласти товари на полицях, оформлення вітрин цінниками на товари. Однак, під час інспекційного відвідування особа не знала, що з нею укладено цивільно-правовий договір.

Відносно ОСОБА_4 , з якою, згідно тверджень позивача, укладено Цивільно-правовий договір №11 від 23 січня 2019 року, відповідно до якого особа повинна була здійснити: заміс тіста 100 кг - 7 разів; приготування начинок 20 кг – 7 разів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.2. Цивільно-правовий договір №11 від 23 січня 2019 року, виконавець використовує власні засоби та матеріали.

Однак, відповідно до наказу 11.07.2003 N 185 Мінекономіки та європейської інтеграції, Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами передбачено, що 1.2. Для збереження якості хліба і хлібобулочних виробів суб`єкт господарської діяльності оснащує приміщення спеціальним обладнанням (закриті шафи, підтоварники, стаціонарні й пересувні стелажі, контейнери, столи для нарізання хліба, хліборізки) та основним інвентарем (ножі, щипці, лопатки, виделки тощо для самостійного відбору споживачами товару, а також покривала і чохли із тканини або полімерних плівок для накриття продукції), дозволеним центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я. Здійснюючи продаж тортів і тістечок, необхідно мати холодильне устаткування. 1.3.Кожна партія продукції повинна супроводжуватися документами про якість і безпеки.

При цьому, позивачем не повідомлено, на підставі яких дозвільних документів ОСОБА_4 , використовуючи власні засоби та матеріали, здійснювала заміс та приготування начинок, в подальшому котрі використовувались саме ТОВ «Сігмастелс» для продажу у вигляді хлібобулочних виробів.

Суд вважає, що в даному випадку особа при виконанні зазначених робіт діє не самостійно, робота виконується відповідно до вказівок і під контролем іншої сторони (що виходить із змісту договору).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що фактично предметом договору цивільно-правового характеру є роботи з надання послуг пекаря (відповідно до класифікатору професій ДК 003:2005). Праця за цими договорами не є юридично самостійною, робота виконується відповідно до визначеного графіку, на робочому місці, в межах режиму роботи об`єкта відвідування. Отже, вищезазначені обставини притаманні трудовим взаємовідносинам, ніж цивільно-правовим.

Відносно осіб ОСОБА_55 Русланович (Цивільно-правовий договір укладено 11.01.2019), ОСОБА_34 (Цивільно-правовий договір укладено 12.01.2019), ОСОБА_35 (Цивільно-правовий договір укладено 13.01.2019), ОСОБА_36 (Цивільно-правовий договір укладено 14.01.2019), ОСОБА_37 (Цивільно-правовий договір укладено 15.01.2019), ОСОБА_38 (Цивільно-правовий договір укладено 17.01.2019), ОСОБА_39 (Цивільно-правовий договір укладено 19.01.2019), ОСОБА_40 (Цивільно-правовий договір укладено 20.01.2019), ОСОБА_41 (Цивільно-правовий договір укладено 23.01.2019), ОСОБА_42 (Цивільно-правовий договір укладено 22.01.2019), ОСОБА_43 (Цивільно-правовий договір укладено 18.01.2019), ОСОБА_44 (Цивільно-правовий договір укладено 17.01.2019), ОСОБА_45 (Цивільно-правовий договір укладено 21.01.2019), відповідно до зазначених договорів останні повинні здійснити: Викладка товарів на полиці 1000 од – 250,00 грн.; Оформлення вітрин цінниками на товар 1000 од – 750,00 грн.

Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 13 червня 2019 року по справі №815/954/18, постанови від 08 травня 2018 року по справі №127/21596/16-ц, визначальною ознакою цивільно-правового договору є кінцевий результат, котрий повинен виражатись в конкретних фізичних величинах.

Згідно з правовою позицією Верховного суду по справі № 127/21595/16-ц, встановлюється обов`язковість вказівки на якісну, кількісну характеристику роботи, яку повинна виконати особа.

Однак, досліджені судом цивільно-правові договори не містять вказівку, які саме товари повинні викладати на полиці особи, звідкіля ці особи беруть товари, місце викладки товарів, як наслідок особа вже не може на власний ризик виконувати роботи (що є однією з головних ознак цивільних відносин). Також, позивачем не надано пояснень яким чином особи не знаючи ціну товару, право на встановлення ціни належить супермаркету РОСТ, можуть здійснити «оформлення вітрин цінниками на товар».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вищезазначені працівники інтегруються в процес виробництва, виконують такі роботи відповідно до вказівок та робочому місці, яке вказується стороною, яка замовила відповідну роботу, зазначене є елементами існування трудових правовідносин. Праця за цими договорами не є юридично самостійною, робота виконується відповідно до визначеного графіку, на робочому місці, в межах режиму роботи об`єкта відвідування.

Окремо суд зазначає, що громадянина ОСОБА_38 під час інспекційного відвідування повідомив, що перебуває на стажуванні. Тобто, особа не знала, що на момент інспекційного відвідування з нею було укладено Цивільно-правовий договір.

Окремо, відносно актів наданих послуг складених до вказаних вище цивільно-правових договорів, суд зазначає, що надані позивачем акти не містять чіткого визначення змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції. При цьому, при обставині невизначення обсягу робіт розміру оплати (винагороди за роботу) визначений наперед та у фіксованій сумі. Згідно деяких актів, працівниками виконано роботу понад визначені договорами обсяги. Таким чином, ці відносини слід кваліфікувати як трудові, адже в матеріалах справи відсутні документи про досягнення між позивачем та виконання робіт домовленості з усіх параметрів та факторів цивільного правочину.

Окрім цього, під час інспекційного відвідування були опитані працівники, які знаходилися на території ТОВ «Сігмастелс» 24.01.2019 року та виконували роботи продавця, касира, вантажника, прибиральника, кухонного працівника, кондитера, комірника, відносно яких позивач заперечує наявність трудових відносин з ТОВ «Сігмастелс», що не спростовує того факту, що нижчезазначені працівники були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу: ОСОБА_6 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 . Вказаний факт підтверджується копіями пояснень вказаних осіб, які містяться в матеріалах справи.

Також, під час інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_3 , стажер в ТОВ «Сігмастелс» за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 61 Ж, від надання повних пояснень щодо роботи та підпису відмовився (наказ про прийняття на роботу від 25.01.2019 № 41п).

Договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено уст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції у позивача відповідно до визначеного виду виконуваної роботи. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а лише обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги).

Крім того, в наданих до суду цивільно-правових договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.

Надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого статтею 2 Кодексу законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки.

В силу того, що діюче законодавство забороняє вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин, посилання суб`єктів господарювання на укладення з працівниками цивільно-правових угод саме по собі не може звільняти від відповідальності за допущення до роботи працівників без оформлення трудових відносин, якщо вказані угоди спрямовані на приховування фактично існуючих трудових відносин між найманими працівниками та позивачем.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі № 1840/2507/18.

Згідно наданих цивільно-правових договорів встановлено, що зазначені у цивільно-правових договорах послуги відносяться до робіт, які мають постійний характер виконання у місцях здійснення підприємницької діяльності позивача та їх можуть виконувати лише працівники, до яких законодавством встановлено певні вимоги. А саме: статтею 21 Закону України від 6 квітня 2000 року №1645-ІІІ "Про захист населення від інфекційних захворювань", зі змінами та доповненнями установлюється обов`язковість медоглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення та може привести до розповсюдження інфекційних хвороб.

Цивільно-правові договори надані позивачем не відповідають Цивільному кодексу України оскільки громадяни фактично здійснюють роботи з продажу продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів.

Предметом зазначених договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги). Крім того, означені цивільно-правові договори не містять відомостей щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Таким чином, в даному випадку правовідносини між позивачем та опитаними громадянами носять ознаки трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником. При цьому, дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового перешкоджають реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.09.2019 року по справі №0440/5828/18.

При цьому, під час розгляду справи, представником позивача надано докази, що:

- ОСОБА_32 не є співробітником позивача і ніколи не мав будь-яких відносин з ТОВ «Сігмастелс». Зазначена особа, відповідно до отриманої позивачем додаткової інформації, надавала послуги ФО-П ОСОБА_56 відповідно до цивільно-правового договору;

- ОСОБА_12 не є співробітником позивача і ніколи не мав будь-яких відносин з ТОВ «Сігмастелс». Зазначена особа, відповідно до отриманої позивачем додаткової інформації, є співробітником ФО-П ОСОБА_57 ;

- ОСОБА_13 не є співробітником позивача і ніколи не мав будь-яких відносин з ТОВ «Сігмастелс». Зазначена особа, відповідно до отриманої позивачем додаткової інформації, надавала послуги ФО- ОСОБА_58 відповідно до цивільно-правового договору;

- ОСОБА_14 не є співробітником позивача і ніколи не мав будь-яких відносин з ТОВ «Сігмастелс». Зазначена особа, відповідно до отриманої позивачем додаткової інформації, надавала послуги ФО- ОСОБА_59 відповідно до цивільно-правового договору;

- ОСОБА_16 не є співробітником позивача і ніколи не мав будь-яких відносин з ТОВ «Сігмастелс». Зазначена особа, відповідно до отриманої позивачем додаткової інформації, надавала послуги ФО- ОСОБА_60 ОСОБА_61 відповідно до цивільно-правового договору;

- ОСОБА_17 не є співробітником позивача і ніколи не мав будь-яких відносин з ТОВ «Сігмастелс». Зазначена особа, відповідно до отриманої позивачем додаткової інформації, є співробітником ФО- ОСОБА_62 ;

- ОСОБА_18 не є співробітником позивача і ніколи не мав будь-яких відносин з ТОВ «Сігмастелс». Зазначена особа, відповідно до отриманої позивачем додаткової інформації, надавала послуги ФО- ОСОБА_63 відповідно до цивільно-правового договору;

- ОСОБА_29 не є співробітником позивача і ніколи не мав будь-яких відносин з ТОВ «Сігмастелс». Зазначена особа, відповідно до отриманої позивачем додаткової інформації, є співробітником ФО-П ОСОБА_64 ;

- ОСОБА_65 , не є співробітником позивача і ніколи не мав будь-яких відносин з ТОВ «Сігмастелс». Зазначена особа, відповідно до отриманої позивачем додаткової інформації, надавала послуги ОСОБА_66 - ОСОБА_63 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зазначені 9 осіб дійсно не мали трудових відносин з позивачем, в іншій частині висновки акту інспекційного відвідування в повній мірі підтверджені наявними матеріалами справи та не спростовані позивачем.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Так, згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, щодо кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в рішенні Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 22.03.2018 по справі № 697/2073/17, зазначив, що згідно п. 29 Порядку №295 накладення штрафу на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (використання праці неоформлених працівників) накладається незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 ст. 265 КЗпП України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі – Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктом 6 Порядку №509 передбачено про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

На виконання норм Порядку № 509, Управлінням Держпраці було направлено позивачу Повідомлення про розгляд справи про накладання штрафу від 15.03.2019 №0593 та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П/ТД-ФС від 29.03.2019 року, при цьому у вказаній постанові міститься відмітка про відмову від отримання постанови представником позивача з датою 29.03.2019 року.

З огляду на те, що під час судового розгляду справи встановлено, що 9 осіб не мали трудових відносин з ТОВ «Сігмастелс», суд приходить до висновку, що у відношенні позивача неправомірно застосовано штраф у розмірі 1126710,00 грн. (4173*30*9), та як наслідок наявність підстав для скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П/ТД-ФС від 29.03.2019 року в цій частині. В іншій частині оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відносно посилань позивача на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №826/8917/17 від 14.05.2019 року, суд зазначає, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/9 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Так, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Судом встановлено, що інспекційне відвідування було проведено на підставі наказу про проведення заходу державного контролю №01/01-07/2078 від 14.12.2019 року та фактично інспекційне відвідування було проведено в період, коли Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Порядок № 295) був чинний.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факти, встановлені під час розгляду справи №826/8917/17 та наслідки розгляду вказаної справи не впливають на правомірність дій та рішень відповідача в межах даної справи.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П/ТД-ФС від 29.03.2019 року в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «СІГМАСТЕЛС» (код ЄДРПОУ 38001131, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18) штрафу у розмірі 1126710,00 грн..

В іншій частині позовних вимог підстави для задоволення відсутні.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАСТЕЛС» (код ЄДРПОУ 38001131, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними та скасування наказу, припису, постанови та визнання протиправними дій – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК4486/657/НД/2НД/3НД/АВ/П/ТД-ФС від 29.03.2019 року в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «СІГМАСТЕЛС» (код ЄДРПОУ 38001131, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18) штрафу у розмірі 1126710,00 грн. (один мільйон сто двадцять шість тисяч сімсот десять гривень).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАСТЕЛС» (код ЄДРПОУ 38001131, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18) судовий збір у сумі 3201,67 (три тисячі двісті одна) грн. 67 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17.10.2019 року.

Суддя Біленський О.О.