Ухвала суду № 84982944, 17.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2019 року м. Київ № 320/5612/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправної та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 № Ф-291154-50 у розмірі 15 819, 54 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позову вбачається, що позивачем оскаржується вимога Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 № Ф-291154-50. Втім, до суду позивач звернувся лише 07.10.2019, що підтверджується штампелем відділення поштового зв`язку, а відтак поза межами процесуальних строків.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доведенню також підлягає факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду позивачем зазначено, що у червні 2019 року йому надійшло повідомлення про арешт карткового рахунку, як встановлено в подальшому, накладеного в рамках виконавчого провадження №58698042, на підставі спірної вимоги. Оскільки позивач не вчиняв будь-яких дій для взяття його на облік як фізичну особу – підприємця, звернувся до державного реєстратора та державного виконавця для встановлення обставини за яких було вчинено реєстрацію.

Позивач зазначає, що спірну вимогу не направлено за його адресою реєстрації та вперше отримано безпосередньо у державного виконавця.

Суд зауважує, що виходячи із закріпленої у Кодексі адміністративного судочинства України презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права у сфері публічних правовідносин і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки за змістом статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Відтак, позивач повинен довести факт неможливості дізнатися про порушення свого права раніше.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Водночас матеріали справи не містять інформації про фактичну дату отримання позивачем спірної вимоги, а повідомлені суду обставини не є достатніми для визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду.

Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на підтвердження необізнаності про існування його порушених прав та факту звернення до державного виконавця для отримання спірної вимоги.

Оскільки судом не встановлено достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а також, з огляду на наявність інших недоліків позовної заяви, про які зазначено вище, суд вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказаний недолік може бути усунено шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням фактичної дати отримання спірної вимоги та наданням доказів на їх підтвердження.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправної та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),- залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Колеснікова І.С.