
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2019 р. справа № 300/1834/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,
представника позивача Луцишин І.В.,
представника відповідача Попик ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Івано-Франківської обласної державної адміністрації
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 08.08.2019, -
ВСТАНОВИВ:
Івано-Франківська обласна державна адміністрація (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі – відповідач), в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.08.2019 про стягнення виконавчого збору (ВП № 59756886).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.08.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е., всупереч вимог статтей 27, 40, 42, 63 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. у виконавчому провадженні № 59756886 з виконання виконавчого листа № 809/1006/18, виданого 14.03.2017 Івано-Франківським окружним адміністративним судом. В обґрунтування протиправності зазначеної постанови від 08.08.2019 про стягнення виконавчого збору, позивач вказав на те, що підставою для стягнення виконавчого збору є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення. Окрім цього, в оскаржуваній постанові від 08.08.2019 про стягнення виконавчого збору не вказано підстав для розрахунку суми виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. Представник позивача зазначив, що згідно статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору. За вказаних обставин, позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.08.2019 про стягнення виконавчого збору (ВП № 59756886).
Ухвалою від 05.09.2019 Івано-Франківський окружний адміністративний суд повернув Івано-Франківській обласній державній адміністрації без розгляду заяву від 04.09.2019 про забезпечення адміністративного позову Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 08.08.2019.
Ухвалою суду від 09.09.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.
07.10.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження від 07.10.2019 направлена на електронну пошту Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: вулиця Городецького, 13, місто Київ, 01001.
15.10.2019 на електронну пошту Івано-Франківського окружного адміністративного суду Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслав копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 59756886.
Представник позивача в судовому засіданні 16.10.2019 підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.2019 заперечила проти задоволення позову та просила суд в задоволенні позову відмовити. Зокрема, представник відповідача зазначила про те, що відповідно до статей 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець був зобов`язаний одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження прийняти постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки на час відкриття провадження боржник добровільно не виконав рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 року у справі № 809/1006/18. Також представник відповідача зазначила про те, що в оскарженій постанові зроблено правильний розрахунок розміру виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження". Просила суд в позові відмовити.
В судовому засіданні 16.10.2019 суд оголосив перерву до 13:00 год. 17.10.2019 у зв`язку з витребуванням у відповідача доказів направлення позивачу постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору від 08.08.2019 року ВП № 59756886.
17.10.2019 року від відповідача на електронну адресу суду (вх. № 14801/19) надійшли копія списку згрупованих поштових відправлень від 16.08.2019 року, копія фіскального чеку 3000725780 від 16.08.2019 року, роздруківка з вебсайту https//ukrposhta.ua щодо рекомендованого відправлення № 0100111107305.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі № 809/1006/18 зобов`язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію надати Івано-Франківській єпархії Української Православної Церкви інформацію про храм Благовіщення Пресвятої Діви ОСОБА_2 , який знаходиться за адресою вул. Карпатська, 4, м. Коломия, що стосується: балансоутримувача культової споруди; користувача культової споруди.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 залишено без задоволення апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної державної адміністрації на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 в адміністративній справі № 809/1006/18, а вказане рішення суду - без змін.
Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 в адміністративній справі № 809/1006/18 набрало законної сили 05.02.2019.
14.03.2019 на виконання вищевказаного рішення від 05.09.2018 Івано-Франківський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 809/1006/18 про зобов`язання Івано-Франківської обласної державної адміністрації надати Івано-Франківській єпархії Української Православної Церкви інформацію про храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії, що знаходиться за адресою вул. Карпатська, 4, м. Коломия, що стосується: балансоутримувача культової споруди; користувача культової споруди.
15.07.2019 Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви звернулася до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою № 188/19 про примусове виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 в адміністративній справі № 809/1006/18, яка надійшла до відповідача 31.07.2019.
08.08.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 59756886 з виконання виконавчого листа № 809/1006/18, виданого 14.03.2017 Івано-Франківським окружним адміністративним судом (а.с.11). Згідно пункту 2 вказаної постанови від 08.08.2019 боржнику необхідно виконати рішення суду протягом десяти робочих днів з моменту відкриття виконавчого провадження, про що письмово повідомити відділ.
Листом від 08.08.2019 № 59756886 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив Івано-Франківську обласну державну адміністрацію про відкриття виконавчого провадження та направив копію постанови від 08.08.2019 року ВП № 59756886 (а.с.10). Судом встановлено, що позивач отримав копію згаданої постанови 19.08.2019 року. Вказана обставина не заперечувалася сторонами.
Таким чином, встановлений державним виконавцем в пункту 2 вказаної постанови від 08.08.2019 строк на виконання рішення суду, закінчився 22.08.2019 року.
08.08.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. прийнято постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. у виконавчому провадженні № 59756886 (а.с.14).
Листом від 08.08.2019 № 59756886 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України позивачу надіслав постанову про стягнення виконавчого збору від 08.08.2019 (а.с.13).
29.08.2019 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 в адміністративній справі № 809/1006/18 Івано-Франківська обласна державна адміністрація листом № 6165/1/119/01-026 надала Івано-Франківській єпархії Української Православної Церкви інформацію про храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії, що знаходиться за адресою вул. Карпатська, 4, м. Коломия, що стосується: балансоутримувача культової споруди; користувача культової споруди.
29.08.2019 Івано-Франківська обласна державна адміністрація листом № 6165/1/1-19/01-026 повідомила Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що в порядку встановленому чинним законодавством України Івано-Франківській єпархії Української Православної Церкви надано інформацію про храм Благовіщення Пресвятої ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що стосується: балансоутримувача культової споруди; користувача культової споруди. В зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, позивач просив закінчити виконавче провадження № 59756886 (а.с.12).
Згідно інформації, отриманої з Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо ВП № 59756886, станом на 16.10.2019 року відсутня інформація про завершення вказаного виконавчого провадження.
Вважаючи зазначену постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.08.2019 про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. у виконавчому провадженні № 59756886 протиправною, позивач звернулась з цим адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Щодо строків звернення до суду з цим позовом, то суд вказує на таке.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, в тому числі строки звернення до суду, визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З огляду на відмітку в листі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.08.2019 № 59756886, яким позивачу надіслано постанову про стягнення виконавчого збору від 08.08.2019, Івано-Франківська обласна державна адміністрація отримала оскаржувану постанову від 08.08.2019 про стягнення виконавчого збору 27.08.2019 (а.с.13). Таким чином, саме з цієї дати обчислюється десятиденний строк звернення до суду з цим позовом. З поданого позивачем супровідного листа Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 59756886 від 08.08.2019 року, поданих відповідачем копій списку згрупованих поштових відправлень від 16.08.2019 року, фіскального чеку 3000725780 від 16.08.2019 року, роздруківки з вебсайту https//ukrposhta.ua щодо рекомендованого відправлення № 0100111107305, судом встановлено, що Івано-Франківська обласна державна адміністрація 19.08.2019 року отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2019 року ВП № 59756886. Натомість, з оцінки поданих сторонами письмових доказів, пояснень представників сторін, судом не встановлено обставин отримання позивачем до 27.08.2019 постанови від 08.08.2019 про стягнення виконавчого збору ВП № 59756886.
Позовна заява Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 08.08.2019 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду поштовим зв`язком 05.09.2019. Згідно відмітки на конверті позивач оформив поштове відправлення 04.09.2019 (а.с.20). Тобто в межах десятиденного строку звернення до суду, який обчислено в даній справі з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а саме: 27.08.2019.
Таким чином, враховуючи, що позивач усунув недоліки позовної заяви в установлений судом строк, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
Щодо правомірності постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.08.2019 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 59756886, то суд зазначає таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України “Про виконавче провадження”.
Так, згідно статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статі 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною 5 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Як встановлено судом вище, 08.08.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 59756886 та постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн.
Порядок та розміри справляння виконавчого збору регламентовано статтею 27 Закону України “Про виконавче провадження”.
Так, згідно з частини 1 статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів, а частиною 3 цієї ж Статті передбачено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
З огляду на те, що боржником у виконавчого провадження № 59756886 є юридична особа - Івано-Франківська обласна державна адміністрація, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі № 809/1006/18 носить немайновий характер, відповідач розрахував виконавчий збір, який підлягає стягненню з Івано-Франківської обласної державної адміністрації в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» мінімальний розмір заробітної плати в 2019 році становить 4173 грн.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що державним виконавцем в постанові про стягнення виконавчого збору від 08.08.2019 року не допущено помилки в розмірі судового збору. При цьому, допущене державним виконавцем в мотивувальній частині помилкове посилання на частину 2 статті 27 замість частини 3 вказаної статті Закону України “Про виконавче провадження”, за встановленого судом факту правильного розрахунку розміру судового збору, тобто правильного застосування норм статті 27 Закону України “Про виконавче провадження”, на переконання суду, не може бути підставою для скасування зазначеної постанови.
Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Таким чином, законодавець не пов`язує дії державного виконавця, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження”, з підставою для стягнення виконавчого збору. Такою підставою, з огляду на зміст частини 4 статті 27 Закону України “Про виконавче провадження”, є лише факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення.
Верховний Суд в постанові від 13.03.2019 в справі № 812/1413/17 висловив правову позицію про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Початок примусового виконання рішення виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
Щодо посилання скаржника на те, що обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору, відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження», є фактичне виконання судового рішення та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень, то суд вважає їх помилковими, оскільки виходячи із вищенаведених положень діючого законодавства, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.
Враховуючи, що на час відкриття виконавчого провадження відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні, на переконання суду, державний виконавець правомірно розпочав примусове виконання виконавчого документа та стягнув виконавчий збір.
В даному випадку, на час прийняття 08.08.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постанови про відкриття виконавчого провадження № 59756886 та постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. у виконавчому провадженні № 59756886, Івано-Франківська обласна державна адміністрація добровільно не виконала рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 в адміністративній справі № 809/1006/18.
З огляду на зміст листа № 6165/1/119/01-026 від 29.08.2019 позивач виконав рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 в адміністративній справі № 809/1006/18 лише 29.08.2019, тобто після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження № 59756886 та постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. у виконавчому провадженні № 59756886.
Частиною 5 статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено випадки коли виконавчий збір не стягується. Так, виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Окрім цього, згідно з частиною 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
В цій справі судом не встановлено передбачених частинами 5 та 7 статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” обставин, які були б підставами для не стягнення з Івано-Франківської обласної державної адміністрації виконавчого збору в виконавчому провадженні № 59756886.
Щодо доводів представника позивача про те, що стаття 63 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає 10 робочих днів на добровільне виконання рішення немайнового характеру, то суд вказує на таке.
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною 2 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Таким чином, встановлений частиною 6 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” строк 10 робочих днів для виконання боржником рішення не пов`язаний з стягненням виконавчого збору. Натомість не дотримання такого строку виконання рішення є підставою для накладення на боржника штрафу, тобто притягнення до передбаченої законом відповідальності.
Суд звертає увагу на те, що виконання боржником рішення суду в добровільному порядку можливе лише до відкриття виконавчого провадження, оскільки початок примусового виконання рішення пов`язаний саме з відкриттям виконавчого провадження.
В даному випадку, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 59756886 - 08.08.2019 (а.с.11). Івано-Франківська обласна державна адміністрація виконала рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 в адміністративній справі № 809/1006/18, яке набрало законної сили 05.02.2019 року, лише 29.08.2019, тобто після початку примусового виконання такого рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.08.2019 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 59756886 є правомірною, оскільки прийнята на підставі статті 27 Закону України “Про виконавче провадження”; обгрунтовано, безсторонньо та своєчасно. Судом не встановлено при прийнятті вказаної постанови таких порушень, які б в своїй сукупності свідчили про її протиправність щодо позивача у справі.
Таким чином, в задоволенні позову Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 08.08.2019 № 59756886 належить відмовити.
Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 08.08.2019 № 59756886.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: Івано-Франківська обласна державна адміністрація, ідентифікаційний код – 20567921, вулиця Грушевського, 21, місто Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ідентифікаційний код – 00015622, вулиця Городецького, 13, місто Київ, 01001.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Судове рішення № 84982901, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 17.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/1834/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: