Рішення № 84980307, 02.10.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7641/19

Провадження № 2/522/5742/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

02 жовтня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Полегенького В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором займу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором займу, посилаючись на те, що 28 жовтня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено письмовий договір займу, за яким останній отримав позику у сумі 28 175 грн., що еквівалентно 3 500 доларам США, строком на 24 місяца. Станом на 11.12.2018 року займ та відсотки за користування займом ОСОБА_2 повністю не сплачені.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 244895,0 грн. за договором займу від 28.10.2011р.

Позивач в судове засідання зявився, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з`явився, подав відзив на позовну заяву, в якому з позовом не згоден, вважає позов незаконним, необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню. Пояснив суду, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилася цивільна справа № 522/18941/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором займу. По даній справі рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2016 року в позові ОСОБА_1 було відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08.11.2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 60736,99 грн. та судовий збір. ОСОБА_1 подав на рішення Апеляційного суду Одеської області касаційну скаргу та одночасно подав до виконавчої служби виконавчий лист. Постановою головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Перчик В. О. від 14.07.2017 року було відкрите виконавче провадження. З цього часу відповідач виконує рішення Апеляційного суду Одеської області. Станом на 01.08.2019 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто 47906,05 грн. Таким чином, питання виконання договору займу вже було предметом розгляду в судових інстанціях, а подання ОСОБА_1 даного позову при тому, що він щомісячно отримує грошові кошти на виконання рішення суду, є спробою переглянути набравшеє чинності рішення суду з надуманих підстав.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено письмовий договір займу, за яким останній отримав позику у сумі 28 175 грн., що еквівалентно 3 500 доларам США, строком на 24 місяца.

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилася цивільна справа № 522/18941/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором займу від 28 жовтня 2011 року. По даній справі рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2016 року в позові ОСОБА_1 було відмовлено. 08.11.2016 року рішенням Апеляційного суду Одеської області апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 24 червня 2016 року скасовано, позов задоволено частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 25 жовтня 2011 року у розмірі 28175,0 гривен та проценти за користування позикою у розмірі 32561,99 гривен, всього 60736,99 грн. та судовий збір у розмірі 375,59 грн.

Судом встановлено, що згідно постанови головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Перчик В. О. від 14.07.2017 року виконавче провадження за заявою ОСОБА_1 про стягнення коштів з ОСОБА_2 відкрито.

Відповідно до листа № 25647 від 01.08.2019 року Другий Приморський відділ ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області повідомляє, що по примусовому виконанню ВП № 54312113 по виконанню виконавчого листа № 522/18941/15-ц виданого Приморським районним судом м. Одеси 04.07.2017 року про стягнення грошової суми з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 61 112,58 грн., з них стягнуто із заробітної плати боржника станом 07.05.2019 року суму боргу на користь стягувача у загальному розмірі 47906,05 гривен, виконавчий збір у загальному розмірі 4511,76 гривен, витрати у загальному розмірі 151,0 гривен.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, враховуючи доводи позивача та відповідача, судом встановлено, що позивач вже скористався своїм правом на стягнення заборгованості за договором займу від 28.10.2011 року, а тому суд вважає, що після винесення рішення суду зазначений договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків договором займу.

За таких обставин, під час розгляду та вирішення справи в даних правовідносинах, суд, врахувавши вищенаведені правові норми за вимогами по сплаті процентів, з врахуванням умов укладеного між сторонами договору, приходить до висновку, що є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не має права на нарахування відсотків, після стягнення заборгованості по договору займу, та сума неповернутого боргу за договором займу вже стягнута рішенням суду.

Таким чином, на даний час набрало законної сили і виконується рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановленні рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаною вимогою, позивач повторно підтвердив свої наміри стягнути суму за договором займу від 28.10.2011 року, а не проценти від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач та відповідач, як учасники справи, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не має права на стягнення боргу за договором займу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором займу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 15.10.2019 року.

Суддя А.В.Науменко

02.10.19