Ухвала суду № 84975449, 15.10.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17412/19

Провадження № 2/127/2398/19

У Х В А Л А

15 жовтня 2019 року м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Іщук Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,

розглянувши в підготовчому засіданні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зупинення провадженні в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший Київський, 64», про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСББ «Перший Київський, 64», про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 та розподіл особових рахунків.

Відповідачами подані заяви про зупинення провадження в справі до розгляду справи №127/13435/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, яким спадкодавець заповідав ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник заперечували щодо задоволення цього клопотання.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зі змісту даної норми слідує, що пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням іншого суду, який розглядає справу, встановлено обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через об`єктивні обставини.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Разом з тим, посилаючись на вказану статтю, відповідачі в своєму клопотанні не вказали, які саме об`єктивні обставини унеможливлюють розгляд цієї справи до вирішення справи № 127/13435/19.

Судом також не встановлено цих об`єктивних обставин.

При цьому, суд звертає увагу, що положеннями вказаної вище норми визначено, що не можна посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Наразі предметом розгляду даної справи є порядок користування квартирою на даний момент та її утримання.

Суд також звертає увагу на те, що справа повинна бути розглянута в розумні строки.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяв.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 16.10.2019.

Суддя: