Ухвала суду № 84970913, 16.10.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

16.10.2019 Провадження № 1-кп/331/59/2019

Єдиний унікальний номер 331/4399/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р. м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.

при секретарі ЗАПОРОЖЕЦЬ О.Д.

за участю прокурора КУРОПАТИ І.А.

захисників КІРНОСА Є.С., БЕЗУГЛОЇ А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження ОСОБА_2 за ст.ст.185 ч.2, 187 ч.1 КК України, ОСОБА_3 за ст.185 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження з обвину-вальними актами відносно ОСОБА_2 за ст.ст.185 ч.2, 187 ч.1 КК України,

ОСОБА_3 за ст.185 ч.2 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2 ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 21.08.2019 р. об-

раний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжений до 21 жовт-

ня 2019 р.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розгля-

нути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк дії запобіжно-

го заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, в теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177

КПК України, які існували і під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник Кірнос Є.С. та обвинувачений ОСОБА_2 проти продовження строку тримання під вартою заперечували, просили змінити запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, в тому числі на домашній арешт.

Захисник Безугла А.В. підтримала думку сторони захисту.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді три-

мання під вартою, суд враховує наступне.

Суд враховує вимоги п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, висновків, вик-ладених в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 р. (справа «Харченко проти України»), кожні

два місяці переглядає питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою відповідно до вимог

ч.3 ст.331 КПК України, якою передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути пи-тання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надход-ження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіж-

ний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовжен-

ня тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незва-

жаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом до свободи особистості.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практи-

ки Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе ли-

ше в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європей-

ський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стан-

дарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для

тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конк-

ретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього ви-

магають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інте-

реси забезпечення поваги до особистої свободи.

Також, суд приймаж до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо вівернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії"

№ 33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення вико-

нання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у то-

му числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наяв-

ності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального проваджен-

ня матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв`язків; 6) репутацію обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_2 , суд виходить із того, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, стан його здоров`я не перешкоджає перебу-

ванню у місці попереднього ув`язнення, він може переховуватись від суду, продовжити злочинну діяльність, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам незаконно впливати на потерпілого та свідків,

які не допитані під час судового розгляду, на теперішній час докази не досліджені, та перешкоджанню криміналь-ному провадженню іншим чином, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обви-нуваченому обраного запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК Ук-

раїни, які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обви-нуваченого ОСОБА_2 на 2 місяці до 16 грудня 2019 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці до 16 грудня 2019 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_2 , надіслати прокурору та Запорізькому слідчому ізолятору УДПС України в Запорізькій області за місцем утримання обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Стратій Є.В.