
Справа № 237/1230/18
Провадження № 2/237/108/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.19 м. Курахове
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Приходько В.А.,
при секретарі Мережко М.Є.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПрАТ "СГ "ТАС", ПрАТ "СК "ВУСО" про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди завданих дорожньою-транспортною пригодою, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Мар`їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди завданих дорожньою-транспортною пригодою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.04.2017 року відбулася ДТП за участі відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Внаслідок зіткнення автомобілів, якими керували відповідачі, було пошкоджено автомобіль позивача, який знаходився на обочині у нерухомому стані. Автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, самого позивача було травмовано. Страховою компанією «ТАС» було проведено експертизу та встановлено матеріальну шкоду у розмірі 23300,00 гривень. Згідно експертної оцінки, проведеної на замовлення позивача, сума матеріальної шкоди встановлена у розмірі 35888 грн. 98 коп. Страхова компанія «ТАС» сплатила страхове відшкодування у розмірі 9650,00 грн. Оскільки, страховими компаніями не повністю виплачена матеріальна шкода, яку вважає встановленою позивач, він звернувся до суду. Крім того, просить стягнути з відповідачів матеріальні витрати пов`язані із проведенням експертизи, зверненням до суду, а з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 10000,00 гривень з кожного.
19.08.2019 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких просить стягнути з «Страхової групи «ТАС» суму майнової шкоди у розмірі 8294,49 гривень, враховуючи виплачену суму у розмірі 9650 гривень.
19.08.2019 року позивач та відповідач ПрАТ "СК "ВУСО" подали до суду заяву про затвердження мирової угоди між ним.
19.08.2019 року ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "ВУСО". У зв`язку з чим суд продовжив провадження в частині невирішених вимог.
У судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, позов просили задовольнити на підставах наведених у ньому та наданих доказах.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник ПрАТ "СГ "ТАС" у судове засідання не з`явилися, про судове засідання повідомлялися належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні підтвердження.
Відповідачем АТ «СГ «ТАС» надано відзив, згідно якого відповідач АТ «СГ «ТАС» діяв в межах ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та виплатив погоджену сторонами суму у розмірі 23300 гривень поділену на 2 винних особи та віднявши вартість франшизи у розмірі 2000 гривень, що остаточно склало 9650 гривень. Зазначив, що страхова компанія не може відшкодувати витрати на лікування на підставі отриманих від позивача документів.
Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено та не оскаржено відповідачами, у постанові про закриття кримінального провадження від 20.06.2017 року, дорожньо-транспортна подія, яка сталася 27.04.2017 року, приблизно о 09:30 годині, на перехресті проїжджих частин пр. Запорізького та вул. Пушкіна в м. Курахове Донецької області, виникла внаслідок порушення водієм Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, та порушенням водієм автомобіля ВАЗ 21134, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який порушив вимоги п. 14.6 ПДР України. Внаслідок вказаної ДТП було травмовано пішохода ОСОБА_1 , який перебував біля свого автомобіля Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_3 .
В п. 1 ст. 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 11 постанови пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.
Відповідно до постанови пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 4 червня 2014 року в справі № 6-49цс14 власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі 6-2808цс15 від 20 січня 2016 року право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином позивач на власний розсуд обирає особу, до якої може пред`явити відповідний позов чи до страховика, чи до страхувальника.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається із висновку № 143/17 експертного автотоварознавчого дослідження від 12.07.2017 р. вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Hyundai Elantra реєстраційний номер НОМЕР_3 складає 35888,98 грн. Вартість проведеної експертизи відповідно до квитанції № 143/17 складає 650,00 гривень.
Крім того, позивачем надані квитанції про покупку ліків на суму 121,10 грн. від 03.05.2017 р., 677,00 грн. від 28.04.2017 р. та 83,75 грн. від 12.05.2017 р.
Відповідачами не надано до суду жодного доказу того, що вони пропонували позивачу товар взамін пошкодженого, самостійно усунули наслідки своїх дії чи надали грошові кошти на відшкодування шкоди.
Також відповідачами не надано суду будь-якого обґрунтованого розрахунку на спростування позову.
У ст. 12 ЦПК України вказано, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Разом з цим відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Позивачем надані суду докази на підтвердження своїх вимог, які відповідачами не спростовані, тому суд приймає їх як належні і достовірні.
Так в ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" вказано, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем надано акт виконаних робіт адвокатом Пономарьовим Р.О. у цивільній справі № 237/1230/18 від 19.08.2019 р. згідно яких витрати на правову допомогу складають 5000,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідачів спів розмірно.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідачами було пошкоджено майно позивача - автомобіль та здоров`я позивача, їх дії знаходяться в прямому причинному зв`язку з негативними наслідкам, які настали. Позивач зазнав фізичного болю, ушкодження здоров`я, був вимушений лікуватися, ремонтувати свій автомобіль, був позбавлений можливості користуватися автомобілем, тому все це порушило його звичний спосіб життя, тому суд дійшов висновку про те, що заподіяна позивачеві моральна шкода мала місце. До того ж суд бере до уваги тривалість моральних страждань позивача, оскільки, добровільно відповідачі шкоду не відшкодували, що змусило позивача звертатися до суду.
Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат та з урахуванням усіх обставин в даній справі, суд вважає, що стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 10000,00 гривень. Беручи до уваги, що ступінь вини відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спів розмірною, тому обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди має бути поділений у розмірі 5000,00 гривень з кожного.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено частково, суд відповідно до ст. 141 вважає, що на кожного відповідача покладається судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на ОСОБА_3 240,77 гривень (5000 грн.*768,40 грн. / 20000,00 грн. = 192,1 грн.)+(1267,15 грн.*768,40 грн. / 20005,14 грн. = 48,67 грн.), ОСОБА_4 240,77 гривень (5000 грн.*768,40 грн. / 20000,00 грн. = 192,1 грн.)+(1267,15 грн.*768,40 грн. / 20005,14 грн. = 48,67 грн.), на «Страхова група «ТАС» 335,52 гривень (8735,42 грн.*768,40 грн. / 20005,14 грн. = 335,52 грн.).
Судові витрати, що залишилися не відшкодовані, віднести на рахунок державного бюджету.
Відповідно до зазначеного суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в сумі 5000,00 (одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму витрат на придбання палива в сумі 942,15 (дев`ятсот сорок дві) гривні 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму витрат на проведення експертизи № 143/17 від 12.07.2017 року в сумі 325,00 (триста двадцять п`ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму витрат на правову допомогу в розмірі 1250,00 (одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 240,77гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в сумі 5000,00 (одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму витрат на придбання палива в сумі 942,15 (дев`ятсот сорок дві) гривні 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму витрат на правову допомогу в розмірі 1250,00 (одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 240,77гривень.
Стягнути з «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 суму майнової шкоди в сумі 8294,49 (вісім тисяч двісті дев`яносто чотири) гривні 49 коп.
Стягнути з «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 кошти, витрачені на придбання ліків, у розмірі 440,93 гривень.
Стягнути з «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 суму витрат на правову допомогу в розмірі 1250,00 (одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень 50 коп.
Стягнути з «Страхова група «ТАС» на користь держави судовий збір у розмірі 335,52гривень.
В іншій частині вимог відмовити, судові витрати віднести на рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в Донецький апеляційний суд через Мар`їнський районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.А. Приходько
Судове рішення № 84969259, Мар'їнський районний суд Донецької області було прийнято 19.08.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 237/1230/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: