Вирок № 84965248, 16.10.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/585/19

Провадження: № 1-кп/484/204/19р

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2019р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді: - Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання: - Кодриш Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018150110000406, по обвинуваченню:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Грушівка Первомайського району Миколаївської області, українки, громадянки України, що має середню освіту, не працюючої, заміжньої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

у вчинені кримінальних правопорушень,передбачених ч.1,2 ст.190, ч.4 ст. 358 КК України;

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Харазяна С.Р., Кернасовського О.Ю.

представника потерпілого - Андреєва Ю.Г.

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника - Сорочан В.О.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту 07.06.2016 року ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне отримання кредиту в кредитній спілці «Взаємодовіра», знаходячись в приміщенні вказаної кредитної установи за адресою: вул. Театральна, 10 в м. Первомайськ Миколаївської області , достовірно знаючи про те, що вона ніде не працює та немає офіційно підтверджених доходів, діючи умисно, надала співробітникам кредитної спілки «Взаємодовіра» підроблену довідку на своє ім`я за вихідним № 20793/16 від 16.06.2016 року, що містить завідомо неправдиву інформацію відносно того, що ОСОБА_1 працює в ТОВ «ПромЛайм», де займає посаду регіонального торгівельного представника та їй була нарахована заробітна плата за шість місяців (з грудня 2015 року по травень 2016 року) на загальну суму 53 770 грн. та сплачена на загальну суму 43 278,97 грн., заборгованість з виплати заробітної плати відсутня. На підставі наданої ОСОБА_1 підробленої довідки про доходи, керівництвом кредитної спілки «Взаємодовіра» було укладено з ОСОБА_1 договір № 214 від 07.06.2016 року про надання кредиту та надано кредит в сумі 45000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми незаконними діями спричинила кредитній спілці «Взаємодовіра» матеріальний збиток на загальну суму 45 000 грн.

Крім того, 31.08.2016 року ОСОБА_1 , повторно маючи умисел на незаконне отримання кредиту в кредитній спілці «Взаємодовіра», у денний час, знаходилась в приміщенні вказаної кредитної установи за адресою: вул. Театральна, 10 в м. Первомайськ Миколаївської області . Достовірно знаючи про те, що вона ніде не працює та не має офіційно підтверджених доходів, ОСОБА_1 , діючи умисно, надала співробітникам кредитної спілки підроблену довідку про доходи на своє ім`я за вихідним №20793/16 від 13.08.2016 року, що містить завідомо неправдиву інформацію відносно того, що ОСОБА_1 працює в ТОВ «ПромЛайм», де займає посаду регіонального торгівельного представника та де їй була нарахована заробітна плата за шість місяців (з березня по серпень 2016 року) на загальну суму 53 180 грн. та сплачена на загальну суму 42 809,90 грн., заборгованість з виплати заробітної плати відсутня. На підставі, наданої ОСОБА_1 співробітнику банку, підробленої довідки про доходи, керівництвом кредитної спілки «Взаємодовіра» було укладено з ОСОБА_1 договір № 314 про надання кредиту від 30.08.2016 року та надано кредит у сумі 50 000грн.

Таким чином, своїми незаконними діями ОСОБА_1 спричинила кредитній спілці «Взаємодовіра» матеріальний збиток на загальну суму 50 000грн.

Вищевказані дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфіковані органами досудового слідства за частиною 1 статті 190 КК України, як придбання права на майно шляхом обману та за частиною 2 статті 190 КК України, як придбання права на майно шляхом обману, вчинене повторно.

В судовому засіданні ОСОБА_1 себе винуватою не визнала та пояснила, що вона двічі брала кредит в кредитній спілці «Взаємодовіра»: перший раз 07.06.2016 року в сумі 45 000гривень, а другий - 31.08.2016 року в сумі 50 000 грн., які вона повністю сплатила та заборгованості не має.

Захисник обвинуваченої, ОСОБА_2 , в судовому засіданні стверджував, що в діях ОСОБА_1 , по вищевказаних епізодах, відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.190 КК України, оскільки остання не мала умислу на заволодіння грошовими коштами кредитної спілки «Взаємодовіра» та придбання права на її майно шляхом обману, а хотіла лише отримати кредит для власних потреб та протягом тривалого часу належним чином його сплачувала, що свідчить про її свідомий намір виконати свої фінансові зобов`язання перед кредитною спілкою, однак, через скрутне матеріальне становище, не змогла вчасно та в повній мірі повернути отримані кошти та сплатити відповідні відсотки, а тому, на думку захисника, в даному випадку наявні лише цивільно - правові відносини, у зв`язку з чим просив виправдати обвинувачену.

Вищевказані твердження захисника обвинуваченої є слушними та заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Відповідно до статті 190 КК шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності » від 6 листопада 2009 р. № 10 обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обовязковості передачі їй майна або права на нього. Обовязковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2018 року задоволено позов кредитної спілки «Взаємодовіра», до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та стягнуто в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 314 від 31.08.2016 року у сумі 187 178 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сто сімдесят вісім) грн. 97 коп., з яких: 49 999 грн. 38 коп. - заборгованість по кредиту; 131 грн. 73 коп. - три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту; 29 683 грн. 25 коп. - прострочена заборгованість по сплаті відсотків; 519 грн. 38 коп. - три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків; 106 848 грн. 00 коп. - неодержаний прибуток.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14.08.2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 , по зазначеній справі, була повернута апелянту та вважається неподаною.

Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області.

Тобто, Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2018 року набрало законної сили.

Вказаним рішенням суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно касових ордерів та заяв на внесення готівки, було здійснено вісім виплат по кредиту: 30.09.2016 року заборгованість по тілу кредита - 188 грн. 22 коп., 261 грн. 78 коп. - заборгованість по сплаті відсотків; 03.11.2016 року заборгованість по тілу кредита - 57 грн. 27 коп.; 2 075 грн. 73 коп. - заборгованість по сплаті відсотків; 30.11.2016 року заборгованість по тілу кредита - 628 грн. 66 коп.; 2221 грн. 34 коп. - заборгованість по сплаті відсотків; 30.12.2016 року заборгованість по тілу кредита - 275 грн. 47 коп.; 2 624 грн. 53 коп. - заборгованість по сплаті відсотків; 16.02.2017 року заборгованість по сплаті відсотків - 2 800 грн.;31.03.2017 року заборгованість по сплаті відсотків - 4 500 грн.; 02.10.2017 року заборгованість по сплаті відсотків - 1 645 грн. Остання оплата відбулася 30.12.2017 року в сумі 1 000 грн. - заборгованість по сплаті відсотків

Крім того, Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року задоволено позов кредитної спілки «Взаємодовіра», до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та стягнуто в солідарному порядку заборгованість по кредитному договору № 214 від 07.06.2016 року у сумі 100476 (сто тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 37 коп., з яких: заборгованість по кредиту складає 42260,10 грн.; 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту 206,85 грн.; прострочена заборгованість по сплаті відсотків 13517,83 грн.; 3% річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків 240,07 грн., неодержаний прибуток/збиток/упущена вигода складає 44251,52 грн.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14.08.2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 , по зазначеній справі, була повернута апелянту та вважається неподаною.

Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2019 року касаційна скарга ОСОБА_1 по вищевказаній справі залишена без задоволення.

Тобто, Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року набрало законної сили.

Вказаним рішенням суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 були сплачені кошти на погашення кредитної заборгованості підтверджені копіями прибуткових касових ордерів, заявами на внесення готівки від 06.07.2016р., 08.08.2016р., 06.09.2016р., 10.10.2016р., 12.12.2016р., 30.01.2017р., 31.03.2017р., 27.06.2017р., 29.06.2017р., 20.10.2017р., 13.11.2017р., 30.12.2017р.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, вищевказаними рішеннями судів першої інстанції встановлено, а також підтверджується наявними в матеріалах кримінальної справи копіями ордерів та заяв про внесення готівки, що ОСОБА_1 , протягом тривалого часу, свої зобов`язання за кредитним договором № 214 та договором кредитної лінії № 314 виконувала належним чином та сплачувала грошові кошти на погашення заборгованості, що свідчить про її свідомий намір виконати свої фінансові зобов`язання перед кредитною спілкою.

Відмежовуючи шахрайство від цивільно-правових деліктів, треба виходити з того, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство - якщо встановлено те, що особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов`язання не виконувати.

При обвинуваченні особи у вчиненні шахрайства під час укладення договорів цивільно-правового характеру слід в обов`язковому порядку встановлювати умисел особи на заволодіння майном в момент його отримання; в іншому випаду мова йтиме про відсутність складу злочину «шахрайство» та наявність цивільно-правових відносин між особами. Не виключені випадки, коли особа укладає той чи інший цивільно-правовий договір (кредитний, купівлі-продажу, оренди, комісії тощо) лише для того, щоб приховати справжній характер своїх дій, спрямованих на незаконне безоплатне заволодіння чужим майном. Як наслідок, має місце обман у намірах - обман щодо тих цілей, на які планується використати майно, отримане на підставі цивільно-правового договору. Інакше кажучи, наявність формальних (навіть належним чином оформлених) цивільно-правових відносин, за допомогою яких суб`єкт прагне завуалювати свій злочинний умисел, за наявності підстав не повинна бути перешкодою для оцінки скоєного як злочину, передбаченого статтею 190 КК.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 листопада 2016 року №5-250кс(15)16, яка є обов`язковою для судів.

Тобто, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в момент укладання між КС «Взаємодовіра» та ОСОБА_1 кредитного договору № 214 та договору кредитної лінії № 314, остання не мала на меті привласнити грошові кошти кредитної спілки, а зобов`язання, при цьому, не виконувати, отже ОСОБА_1 не мала умислу на заволодіння майном потерпілого в момент його отримання, а тому, на думку суду, в діях ОСОБА_1 , по вищевказаних епізодах, відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.190 КК України та наявні лише цивільно-правові відносин між КС «Взаємодовіра» та обвинуваченою.

Пунктами 1, 2 частини 1, частиною 2 статті 91 КПК України визначено, що перш за все у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ст.. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтями 85, 86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається не винуватим доти доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» встановлено, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим.

При цьому суд керується висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12.06.2018 у справі № 712/13361/15, за якими обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Також положення п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України передбачають, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що в діях обвинуваченої ОСОБА_1 по вищевказаних епізодах, наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.190 КК України, у зв`язку з чим, суд вважає за необіхдне в силу презумпції невинності, закріпленого у ст. 62 Конституції України, виправдати її у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Разом з тим, судом встановлено, що 06.06.2016 року ОСОБА_1 , від невстановленої досудовим розслідуванням особи, отримала завідомо підроблену довідку про доходи, до якої були внесені відомості про її заробітну плату, як працівника ТОВ «ПромЛайм», розташованого за адресою: вул. Бориса Грінченка, 4 в м. Київ, хоча на той час в офіційних трудових відносинах з вказаним підприємством не перебувала .

Маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, а саме: довідки про доходи, ОСОБА_1 07.06.2016 року звернулась до кредитного комітету КС «Взаємодовіра», розташованого по вул. Театральна ,10 в м. Первомайськ Миколаївської області, із заявою про отримання кредиту, подавши до вказаної кредитної спілки пакет необхідних документів, в тому числі й підроблену довідку про доходи. 07.06.2016 року між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Взаємодовіра», на підставі поданих документів, було укладено договір №214 про надання кредиту, відповідно до якого кредитна спілка надала позичальниці ОСОБА_1 кредит в розмірі 45 000грн.

Крім того, 30.08.2016 року ОСОБА_1 , від невстановленої досудовим розслідуванням особи, отримала завідомо підроблену довідку про доходи, до якої були внесені відомості про її заробітну плату, як працівника ТОВ «ПромЛайм», розташованого за адресою: вул. Бориса Грінченка, 4 в м .Київ, хоча на той час в офіційних трудових відносинах з вказаним підприємством не перебувала .

Маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, а саме: довідки про доходи, ОСОБА_1 31.08.2016 року звернулась до кредитного комітету КС «Взаємодовіра», розташованого по вул. Театральній, 10 в м. Первомайськ Миколаївської області, із заявою про отримання кредиту, подавши до вказаної кредитної спілки пакет необхідних документів документів, в тому числі й підроблену довідку про доходи. 31.08.2016 року між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Взаємодовіра», на підставі поданих документів, було укладено договір № 314 про надання кредиту, відповідно до якого кредитна спілки надала позичальниці ОСОБА_1 кредит в розмірі 50 000 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 себе винуватою не визнала та пояснила, що вона двічі брала кредит в кредитній спілці «Взаємодовіра»: перший раз 07.06.2016 року в сумі 45 000гривень, а другий - 31.08.2016 року в сумі 50 000 грн. В касира вона отримала не 45 000 грн., а 38 000 грн., так як 7 000 грн. забрав ОСОБА_6 Для отримання кредиту вона надала голові кредитної спілки «Взаємодовіра» паспорт та ідентифікаційний номер, такі ж самі документи надали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які були вказані в кредитному договорі як поручителі. Довідки про доходи з ТОВ «ПромЛайм» на її ім`я та на ім`я поручителів їм надав ОСОБА_6 , а з їхнім змістом вона ознайомлена не була та самостійно їх не отримувала. Вона ніколи не працювала в ТОВ «ПромЛайм» та не мала офіційного доходу, однак, зазначеними довідками для отримання кредиту скористалась, так як їй були потрібні гроші. Кредити вона повинна була погашати щомісяця по 7 000 грн. за два кредити. Кредити вона сплатила, заборгованості не має. Підтвердила, що раніше надавала довідки про доходи з ТОВ «ПромЛайм» та отримувала кредити в інших фінансових установах.

Однак, винуватість обвинуваченої по епізодам використання підроблених довідок про доходи, які мали місце 07.06.2016р. та 31.08.2016р., знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, а її твердження спростовуються іншими доказами по справі, які були досліджені судом.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив,що він працює головою спостережної ради кредитної спілки «Взаємодовіра». Влітку 2016 року до нього звернулась ОСОБА_1 з проханням про отримання кредиту, він роз`яснив, які документи необхідно надати в кредитну спілку «Взаємодовіра» (далі - КС «Взаємодовіра») для його отримання.

Через деякий час, до кредитної спілки прийшла ОСОБА_1 з поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вони власноручно написали заяви про отримання кредиту, надали всі необхідні документи для отримання кредиту та власноручно розписались у кредитному договорі. Будь - яких документів для ОСОБА_1 та поручителів він не збирав. Кредити у КС «Взаємодовіра» ОСОБА_1 брала двічі: 07.06.2016 року в сумі 45 000 грн. та 31.08.2016 року в сумі 50 000 грн. Обидва рази вона приходила з тими ж поручителями та надавала аналогічні документи.

ОСОБА_6 пояснив, що на виконання рішення спостережної ради, при надані кредиту, кредитна спілка резервує 10% від суми кредиту на випадок скрутного матеріального становища клієнта, якщо кредит погашається вчасно, то ця сума враховується як останній внесок.

З весни 2017 року платежі на погашення кредиту стали не регулярними та не в повній сумі, а через деякий час взагалі припинились. Після припинення виплат на погашення кредиту він почав перевіряти довідки про доходи ОСОБА_1 та поручителів, які виявились підробленими.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що в 2016 році вона працювала головою правління КС «Взаємодовіра», в червні та серпні 2016 року ОСОБА_8 двічі отримала кредити в сумі 45 000 грн. та 50 000 грн. Вона прийшла до кредитної спілки з документами, в тому числі з довідкою з місця роботи про доходи, та привела з собою двох поручителів у яких були аналогічні документи. Вони власноруч написали заяви про видачу кредитів і власноруч розписались у кредитних договорах. З січня, лютого 2017 року платежі по кредитам стали не регулярними, а потім зовсім припинились. Після чого, вона відправила на електронну адресу ТОВ «ПромЛайм», яка була вказана в довідці про доходи, запит, однак даний лист повернувся без вручення, оскільки такої електронної скриньки немає. Після цього почали перевіряти довідку з місця роботи та виявилось, що вона підроблена.

Свідок ОСОБА_9 , яка працює головним бухгалтером К .С . «Взаємодовіра» з 2016 року, пояснила суду, що ОСОБА_1 07.06.2016 року отримала в КС «Взаємодовіра» кредит в сумі 45 000 грн. строком на три роки, а 31.08.2016 року в сумі 50 000 грн. строком на п`ять років. Головною умовою для отримання кредиту є офіційне працевлаштування. ОСОБА_1 прийшла до спілки з поручителями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та всі надали довідки про доходи з ТОВ «Пром Лайм» та інші документи необхідні для отримання кредиту, а також власноручно розписались у кредитному договорі.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив,що він є племінником ОСОБА_1 та вона попросила його бути поручителем при отриманні кредиту. За отриманням кредиту прийшли втрьох: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та він. На той час ОСОБА_1 ніде не працювала, він також був безробітним. В кабінеті КС «Взаємодовіра» знаходився ОСОБА_6 та молода жінка. Він надав свій паспорт та ідентифікаційний код, йому роз`яснили, що він є поручителем та що входить до обов`язків поручителя після чого він поставив свій підпис в кредитному договорі. Зазначив, що ніколи не працював водієм та не має посвідчення водія. Ніхто з працівників КС «Взаємодовіра» не питав чи він працює. Він розумів, що якщо ОСОБА_1 не поверне кредит, то сплачувати гроші за кредитом доведеться йому.

Наведені показання свідків та представника потерпілого ОСОБА_6 повністю узгоджуються між собою, повною мірою відповідають іншим доказам у справі та немає будь - яких підстав ставити під сумнів правдивість їхніх показань.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що її знайома ОСОБА_1 попросила бути поручителем при отриманні кредиту. До КС «Взаємодовіра» прийшли втрьох: вона, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 До кредитної спілки вола надала копію паспорту та ідентифікаційного коду, договір вона підписала в кабінеті КС «Взаємодовіра», де був присутній ОСОБА_6 та ще хтось. Кредит ОСОБА_1 брала в сумі 45 000 грн., проте на руки їй дали 38 000, так як 7 000 грн. ОСОБА_6 залишив собі за те, що оформив кредит. Уточнила, що поручителем у ОСОБА_1 вона була лише один раз.

Однак, суд критично ставиться до показів вищевказаного свідка стосовно того, що 7 000 грн. ОСОБА_6 залишив собі за те, що оформив кредит та поручителем у ОСОБА_1 вона була лише один раз, оскільки вони суперечать матеріалам справи, поясненням інших свідків та письмовим доказам, які містяться в матеріалах справи.

Також, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, по епізодам використання підроблених довідок про доходи, які мали місце 07.06.2016р. та 31.08.2016р., підтверджується сукупністю письмових доказів, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, 12.05.2016 року ОСОБА_1 звернулась до голови правління КС «Взаємодовіра» із заявою в якій просила прийняти її в КС «Взаємодовіра», вказала, що з правами та обов`язками члена кредитної спілки ознайомлена, цілком з ними погодилась і зобов`язалась їх виконувати. Зі змісту даної заяви, яка була заповнена власноручно, а не надрукована та містить особистий підпис ОСОБА_1 , вбачається, що основним місцем роботи останньої зазначено ТОВ «ПромЛайм», де займає посаду регіонального торгівельного представника.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2016 року між КС "Взаємодовіра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 214, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 45 000,00грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості,під 65% річних та відповідач зобов`язалася протягом тридцяти шести місяців, з 07.06.2016р. по 07.06.2019р.,виплатити суму кредиту та передбачені договором відсотки за користування кредитом.

07 червня 2016 року, з метою забезпечення виконання зобов`язання, укладено договори поруки до кредитного договору № 214:

-між КС " Взаємодовіра ", ОСОБА_1 та ОСОБА_3

-між КС " Взаємодовіра ", ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно копії видаткового касового ордера від 07.06.2016 року ОСОБА_1 надано основну суму по договору № 214 в розмірі 45 000,00грн.

При цьому, в заяві про отримання кредиту № 218 від 07.06.2016 року яка була заповнена власноручно, а не надрукована та містить особистий підпис ОСОБА_1 , зазначено, що основним місцем роботи останньої є ТОВ «ПромЛайм», де займає посаду торгівельного представника.

Крім того, 31.08.2016 року між КС "Взаємодовіра" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 314, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 50 000,00грн. під 65% річних та відповідач зобов`язалася протягом шістдесяти місяців, з 31.08.2016р. по 31.08.2021р.,виплатити суму кредиту та передбачені договором відсотки за користування кредитом.

31 серпня 2016 року, з метою забезпечення виконання зобов`язання, укладено договори поруки № 314:

-між КС " Взаємодовіра ", ОСОБА_1 та ОСОБА_3

-між КС " Взаємодовіра ", ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно копій видаткових касових ордерів від 06.09.2016 року, 15.09.2016 року, 04.10.2016 року та 11.11.2016 року ОСОБА_1 надано основну суму по договору № 214 на загальну суму 50 000,00грн.

При цьому, в заяві про отримання кредиту № 319 від 31.08.2016 року яка була заповнена власноручно, а не надрукована та містить особистий підпис ОСОБА_1 , зазначено, що основним місцем роботи останньої є ТОВ «ПромЛайм», де займає посаду торгівельного представника.

Сам факт укладання між КС "Взаємодовіра" та ОСОБА_1 вищевказаних кредитних договорів учасниками справи не оспорювався.

Згідно пункту 3.1 Положення про фінансові послуги кредитної спілки «Взаємодовіра» в редакції від 2016 року (далі - Положення), кредитом наданим члену кредитної спілки є грошові кошти, надані кредитною спілою члену кредитної спілки (позичальникові) у готівковій або безготівковій формі під процент, у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором з дотриманням вимоги повернення коштів та сплати процентів у визначені кредитним договором строки.

Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Положення за рішенням спостережної ради для певних видів кредитів обов`язковою умовою щодо їх надання може бути передбачена наявність у члена кредитної спілки - позичальника встановленої суми внесків визначених видів.

Протоколом № 18 засідання спостережної ради КС «Взаємодовіра» від18 травня 2015 року затверджено обов`язковою умовою для певних видів кредитів - наявність у позичальника додаткового пайового або цільового внесків у додатковий капітал КС «Взаємодовіра» в сумі не менше ніж 10% від суми визначеної в заяві про надання кредиту.

Згідно підпункту 3.3.1 пункту 3.3 Положення заява про надання кредиту повинна містити інформацію про особу позичальника, місце проживання, номери телефонів, місце роботи, інформацію про щомісячні доходи позичальника та членів його сім`ї, інформацію про щомісячні витрати позичальника та сім`ї, інформацію щодо кредиту, а саме сума кредиту, термін користуванням кредитом, розмір щомісячних внесків по кредиту, призначення кредиту, запропоноване забезпечення, інформацію про досвід отримання кредитів в минулому, а також інформацію про наявну кредиторську заборгованість на момент подання заяви тощо.

Відповідно до підпункту 3.3.6 пункту 3.3 Положення проведення оцінки платоспроможності позичальник надає до кредитної спілки копії та оригінали наступних документів: заяву на отримання кредиту, паспорт або документ, що його заміняє, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідку (інформацію) про доходи (довідка про заробітну плату за останні шість місяців, декларація про доходи фізичної особи, звіт суб`єкта підприємницької діяльності за останні два звітних квартали тощо), довідку (інформацію) про доходи членів родини (у випадку розгляду сукупного сімейного доходу).

З особових справ ОСОБА_1 № 214 та № 314 по отриманню споживчих кредитів на ведення господарства вбачається, що документами, які підтверджували платоспроможність останньої були: довідка про доходи за вих. № 20793/16 від 06.06.2016 року та довідка про доходи за вих. № 20793/16 від 30.08.2016 року видані ТОВ «ПромЛайм».

Згідно довідки про доходи за вих. № 20793/16 від 06.06.2016 року, виданої ОСОБА_1 , остання дійсно працює в ТОВ «ПромЛайм» на посаді: регіональний торгівельний представник, згідно наказу № 12078/15 від 12 серпня 2015 року. Загальна нарахована сума доходу за період з грудня 2015 по травень 2016 року становить 53 770 грн. та сплачена на загальну суму 43 278,97 грн., заборгованість з виплати заробітної плати відсутня.

Відповідно до довідки про доходи за вих. № 20793/16 від 30.08.2016 року, виданої ОСОБА_1 , остання дійсно працює в ТОВ «ПромЛайм» на посаді: регіональний торгівельний представник, згідно наказу № 12078/15 від 12 серпня 2015 року. Загальна нарахована сума доходу за період з березня 2016 року по серпень 2016 року становить 53 180 грн. та сплачена на загальну суму 42 809,90 грн., заборгованість з виплати заробітної плати відсутня.

Згідно листа головного управління ДФС у м. Києві № 313/9/26-15-08-06-23 «Про надання інформації щодо юридичної особи, зазначеної в запиті», ТОВ «ПромЛайм» (податковий номер 39068250), перебуває на обліку в ДПІ у Шеченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до довідки, наданої Первомайським відділенням Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у м Миколаївській області, станом на 14.09.2018р., в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків ДФС України відсутня інформація про суми виплачених доходів громадянці ОСОБА_1 та на обліку як фізична особа - підприємець остання не перебуває.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 07.12.2018р. № 9503, наданих Первомайською ДПІ Южноукраїнського управління ГУ ДФС у Миколаївській області, інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р. відсутня.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що ТОВ «ПромЛайм» (податковий номер НОМЕР_1 ) дійсно є існуючим підприємством, яке перебуває на обліку в ДПІ у Шеченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, однак обвинувачена ОСОБА_1 в період з 01.01.2015р. по 30.09.2018р. від будь - якого підприємства, зокрема і ТОВ «ПромЛайм», заробітну плату не отримувала, тобто, у фактичних трудових відносинах з ним не перебувала.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при укладенні між КС "Взаємодовіра" та ОСОБА_1 кредитного договору № 214 та договору кредитної лінії № 314, для отримання зазначених кредитних коштів були надані підроблені довідки про доходи ОСОБА_1 , що містять завідомо неправдиву інформацію стосовно місця роботи останньої та розміру отриманої нею заробітної плати, і саме обвинувачена ОСОБА_1 надала до КС "Взаємодовіра" дані довідки про доходи, тобто фактично використала їх, а грошові кошти, які на думку ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 ОСОБА_6 залишив собі ОСОБА_6 за те, що оформив кредит, є лише 10% від суми кредиту, які при надані кредиту, кредитна спілка резервує на випадок скрутного матеріального становища клієнта.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_1 стверджував, що дії останньої не можна кваліфікувати за частиною четвертою статті 358 КК України оскільки довідка про доходи не є офіційним документом.

Однак, дане твердження захисника суперечить вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.

Згідно примітки до статті 358 КК України під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Вищевказані довідки містять інформацію, яка підтверджує факт працевлаштування ОСОБА_1 в ТОВ «ПромЛайм» на посаді: регіональний торгівельний представник, отримання нею заробітної плати у встановленому розмірі, посвідчені підписами директора та головного бухгалтера даного підприємства та печаткою підприємства ТОВ «ПромЛайм» та спричинили наслідки правового характеру.

Тобто, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що довідки про доходи за вих. № 20793/16 від 06.06.2016 року та вих. № 20793/16 від 30.08.2016 року, які ОСОБА_1 надала до КС «Взаємодовіра» разом з іншими документами для отримання кредитів, є офіційними документами.

Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миклаївської області від 10.12.2018 року надано старшому слідчому СВ Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області дозвіл на тимчасовий доступ з можливістю зробити копії документів, що зберігаються в кредитній справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що знаходиться в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, що розташований за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Згідно опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 09.01.2018 року, на підставі ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів від 10.12.2018 року було вилучено ксерокопію паспорта ОСОБА_1 на двох аркушах, копію анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил отримання банківських послуг у Приватбанку та фото клієнта банку.

Зі змісту анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил отримання банківських послуг у Приватбанку від 19.04.2016 року, яка містить особистий підпис ОСОБА_1 , вбачається, що остання працює в компанії «ПромЛайм», надала довідку з місця роботи в якій зазначалося: дата початку роботи у вказаній компанії з 01.08.2015 року та розмір щомісячної заробітної плати після сплати всіх податків та інших платежів в розмірі 7188,00грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що дійсно отримувала кредит в Приватбанку для того, щоб погасити кредит, який вона отримала в КС «Взаємодовіра», а довідку про доходи їй надав ОСОБА_6

Однак, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 214 та договір кредитної лінії № 314, були укладені між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Взаємодовіра» 07.06.2016р. та 31.08.2016 року, відповідно, тобто до звернення обвинуваченої до ПАТ КБ «Приватбанк» із анкетою - заявою про приєднання до Умов та Правил отримання банківських послуг у Приватбанку від 19.04.2016 року, що повністю спростовує її твердження.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 стверджувала, що вищевказані довідки про доходи для отримання кредитів в КС «Взаємодовіра» їй надав ОСОБА_6 , однак, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього матеріали справи не містять та стороною захисту не надано.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При оцінці доказів європейський суд з прав людини керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі Авшар проти Туреччини» від 10.07.2001 року). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

З огляду на наведене, дослідивши, при проведенні судового слідства, докази по справі та оцінивши їх у сукупності, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень по епізодам використання підроблених довідок про доходи, що їй інкриміновані.

Таким чином, за встановлених фактичних обставин,суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 , по епізодам використання підроблених довідок про доходи, які мали місце 07.06.2016р. та 31.08.2016р., вірно кваліфіковані органами досудового слідства за частиною 4 статті 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Відповідно до положень ста 65 КК України та роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан тощо.

Обираючи міру покарання суд враховує, що обвинувачена вчинила злочини невеликої тяжкості.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд вважає те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді про ОСОБА_1 , складеної Первомайським міськрайонним відділом філії державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області, остання, проживає разом з чоловіком та донькою, офіційно не працює, не має проблем із контролем власної поведінки та емоцій, агресії до оточуючих не проявляє, має конструктивні плани на майбутнє, щиро кається у скоєному. На думку органу пробації, ОСОБА_1 не становить високої небезпеки для суспільства, ймовірність вчинення нею повторного кримінального правопорушення є середньою та її виправлення можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк.

Отже, враховуючи вищевикладене, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої, незважаючи на ступінь тяжкості вчинеих нею кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.

Речові докази - довідку про доходи ОСОБА_1 від 06.06.2016р., довідку про доходи ОСОБА_3 від 06.06.2016р.. довідку про доходи ОСОБА_4 від 06.06.2016р., довідку про доходи ОСОБА_1 від 30.08.2016р., довідку про доходи ОСОБА_3 від 30.08.2016р., довідку про доходи ОСОБА_4 від 30.08.2016р., Положення про фінансові послуги кредитної спілки «Взаємодовіра», редакція від 2016 року та посадову інструкцію голови правління кредитної спілки «Взаємодовіра», суд вважає за необхідне залишити в матеріалах кримінальної справи.

В ході судового розгляду цивільний позов не заявлявся. Витрати на залучення експертів відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватою та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутності в діяннях обвинуваченої складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.190 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 358 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Речові докази - довідку про доходи ОСОБА_1 від 06.06.2016р., довідку про доходи ОСОБА_3 від 06.06.2016р.. довідку про доходи ОСОБА_4 від 06.06.2016р., довідку про доходи ОСОБА_1 від 30.08.2016р., довідку про доходи ОСОБА_3 від 30.08.2016р., довідку про доходи ОСОБА_4 від 30.08.2016р., Положення про фінансові послуги кредитної спілки «Взаємодовіра», редакція від 2016 року та посадову інструкцію голови правління кредитної спілки «Взаємодовіра», залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Миколаївський апеляційний суд протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко