Вирок № 84963502, 16.10.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К..

Справа № 644/71/18

Провадження № 1-кп/644/208/19

16.10.2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.

за участю прокурора: Пугачова Р.Ю.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

представника потерпілого - адвоката Сороки О.О.

захисника - адвоката Федорової К.М.

секретарів - Яковлевої М.М., Задорожного П.Л., Лазаревої М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000001258 від 04.10.2017 року, відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, ніде не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 .

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

03 жовтня 2017 року близько 20:00, ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ-21053», державний номерний знак НОМЕР_1 та рухався по пр. Олександрівському в м. Харкові, зі сторони пр. Індустріального в сторону вул. 12-го Квітня.

Під час наближення до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований в районі будинку 113 по пр. Олександрівському в м. Харкові, водій ОСОБА_2 рухаючись у крайній лівій смузі дороги, усвідомлюючи, що перед пішохідним переходом зупинились автомобілі для надання дороги пішоходу, не вжив заходи до зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу для надання дороги пішоходу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , який переходив проїжджу частину по пішохідному переходу, з права на ліво по ходу руху автомобіля, чим грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;

п. 18.4 «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1231-А/17 від 23.10.2017 потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді травми нижніх кінцівок, а саме закритого перелому діафізу лівої стегнової кістки зі зміщенням.

Порушення правил безпеки дорожнього руху, які встановлені у діях ОСОБА_2 згідно висновку автотехнічної експертизи № 1025/17 від 13.11.2017, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням події даного ДТП.

Обвинувачений ОСОБА_2 , при судовому розгляді, винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, себе визнав повністю, не заперечував, що за своєю неуважністю 03 жовтня 2017 року порушивши Правила дорожнього руху України, здійснив наїзд на пішохідному переході на пішохода ОСОБА_1

Просив не досліджувати докази, щодо тих обставин які ним не оспорюються, проти чого не заперечували інші учасники судового провадження.

Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, і наслідки на право оскарження вироку, визначені ч. 2 ст. 394 КПК України.

Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

При призначенні ОСОБА_2 покарання за вчинене, суд враховує характер та ступень тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином, невеликої тяжкості відношення обвинуваченого, до скоєного як до помилки, данні про особу обвинуваченого, який не працює, має постійне місце проживання, неодружений на утриманні дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, частково ніс витрати на лікування ОСОБА_1 , з грудня 2016 року по квітень 2017 року у відношенні ОСОБА_2 складено 1 протокол та 4 постанови за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання судом визнається, щире каяття та сприяння у розкриттю злочину.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, данні про особу, наявність пом`якшуючих і відсутність обтяжуючих обставин, тяжкість кримінального правопорушення, відношення до скоєного, то ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортним засобом.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані учасниками провадження докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень по позову заявленому у кримінальному провадженні, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Союз" страхового відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 53696,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 2687,00 грн. в зв`язку з отриманням травми та лікуванням підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ-21053», державний номерний знак НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ "Європейський Страховий Союз", що підтверджується копією поліса № АМ/1090930 від 17.07.2017 р.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно п. 24.1. ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування майнової та моральної шкоди страховиком потерпілому суд враховує надані позивачем квитанції про витрати, пов`язані з діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого та придбанням лікарських засобів, тому і задовольняє позов та стягує з ПрАТ "Європейський Страховий Союз" на користь ОСОБА_1 53696,00 грн. у відшкодування майнової шкоди та 2684,80 грн. у відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення у відшкодування матеріальних збитків поза межами страхового відшкодування у розмірі 13000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу при досудовому розслідуванні, 3000,00 грн. транспортних витрат та 29300,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу при судовому розгляді, підлягають частковому задоволенню.

Так ОСОБА_1 надано суду квитанцію № 635194 від 28.11.2017 р. на суму 13000,00 грн. про сплату адвокату Сорока О.О. за надані послуги, інформаційну довідку про вартість послуг таксі з перевезення потерпілого на суму 845,00 грн. та попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на суму 29300,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданої суду квитанції № 635194 від 28.11.2017 р. на суму 13000,00 грн. про сплату адвокату Сорока О.О. за надані послуги вбачається, що зазначені послуги оплачені до визнання обвинуваченого цивільним відповідачем, і такі витрати відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України покладено на потерпілого.

Попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на суму 29300,00 грн. який включає в себе зазначення вартості складання запитів, позовної заяви, уточненої позовної заяви, консультацій та стратегії, транспортних витрат адвоката та визначення вартості послуг за 1 судове засідання не містить розрахунку таких витрат, у договорі про надання правової допомоги від 28.11.2017 р. не відображені, а додаток № 1 до вказаного договору з визначенням вартості послуг суду не надано. Крім того суду не надано документальне підтвердження понесених витрати на правову допомогу, а саме: не надано, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат.

Отже суд частково задовольняє ці вимоги та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені і документально підтверджені транспортні витрати на суму 845,00 грн.

В іншій частині цивільний позов залишає без задоволення за його недоведеністю.

За п. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На підставі викладеного, наявності вини відповідача з урахуванням принципу розумності справедливості та наслідків, що наступили суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 500000,00 грн., задовідьнити частково та стягнути на користь ОСОБА_1 , з ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди в зв`язку з спричиненням тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, наслідків отриманої травми, за якими лікування та реабілітація потерпілого продовжується до цього дня - 400000,00 грн. з урахуванням сплачених ОСОБА_2 14600 грн.

Судові витрати на суму 1581,92 грн. за проведення судової автотехнічної експертизи № 1025/17 від 13.11.2017 року підлягають стягненню з ОСОБА_2 у дохід держави.

Скасувати арешт тимчасово вилученого майна, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2017, згідно якої накладено арешт на належний ОСОБА_4 автомобіль «ВАЗ-21053», державний номерний знак НОМЕР_1 , який переданий на зберігання в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України в зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути судовий збір на користь держави з ОСОБА_2 1536,8 грн.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання, якщо протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки як основні, так і додаткові: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ПрАТ "Європейський Страховий Союз" (код ЄДРПОУ 33552636) на користь ОСОБА_1 - 53696,00 грн. (п`ятдесят три тисячі шістсот дев`яносто шість грн.) страхове відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ПрАТ "Європейський Страховий Союз" (код ЄДРПОУ 33552636) на користь ОСОБА_1 - 2684,80 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 80 коп) страхове відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 1536,8 грн. (вісімсот сорок п`ять грн.) страхове відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 400000,00 грн. (чотириста тисяч грн.) страхове відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави 1581,92 грн. за проведення судової автотехнічної експертизи № 1025/17 від 13.11.2017 року.

Скасувати арешт тимчасово вилученого майна, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2017, згідно якої накладено арешт на належний ОСОБА_4 автомобіль «ВАЗ-21053», державний номерний знак НОМЕР_1 , який переданий на зберігання в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.

Стягнути з ОСОБА_2 - судовий збір на користь держави - 768,40 грн., одержувач: Код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити прокурору і засудженому негайно після його проголошення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через районний суд.

Суддя: