Вирок № 84962239, 16.10.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1665/19

Номер провадження 1-кп/623/192/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Чумаченко Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019220320000172 від 17 лютого 2019 року, №12019220320000582 від 25 червня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця смт. Савинці, Балаклійського району, Харківської області, громадянина України, українця, не є особою з інвалідністю, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, судимого:

1)16 травня 1988 року Балаклійським районним судом Харківської області за статтею 94 КК України (в редакції 1960 року) до 11 років позбавлення волі;

2)24 січня 2000 року Балаклійським районним судом Харківської області за статтею 102, частиною 2 статті 140, стаття 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі,

3)27 травня 2010 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 121, статті 69 КК України до 4 років позбавлення волі, 17 квітня 2014 року звільнений по відбуттю строку покарання,

4)19 серпня 2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 185 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням статті 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

01 лютого 2019 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись на території ринку по вулиці Київській в місті Ізюмі, Харківської області, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скористався тим, що металева обичайка була не закріплена до «каналізаційної системи керамічних груб по провулку АДРЕСА_1 » АДРЕСА_2 , інвентарний номер НОМЕР_2 , яка належить Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству (код ЄДРПОУ - 24673063) таємно викрав, знявши її з вказаної системи, чим спричинив, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №788/19 від 05 березня 2019 року матеріальну шкоду ІКВ ВКП у розмірі 418 гривень 04 копійки, після чого зник з місця скоєння злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Також, повторно, 24 червня 2019 року, близько 09 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи з дозволу та на прохання власниці ОСОБА_2 на подвір`ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , помітив на вказаному подвір`ї домоволодіння велосипед «Ardis» «striker777», після чого у ОСОБА_1 виник прямий умисел на таємне викрадення чужого майна. Далі, ОСОБА_1 , з метою реалізації свого раптово виниклого, прямого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, розуміючи, шо вказаний велосипед належить власниці домоволодіння ОСОБА_2 впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав велосипед «Ardis» «striker777», вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №2527/19 від 23 липня 2019 року 2774 гривень 10 копійок, з місця скоєння злочину зник, в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Ізюмським комунальним виробничим водопровідно-каналізаційного підприємством подано цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, в розмірі 1459 гривень 00 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю, не заперечував факт скоєння ним кримінальних правопорушень за обставин, викладених вище, у скоєному розкаявся, цивільний позов визнав у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Представник потерпілого Іванченко В.В. надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив цивільний позов задовольнити на підставі наявних у матеріалах справи документів.

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185 КК України у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі, вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2019 року виконувати окремо, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили обвинуваченому залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, не працює, розлучений, на обліку в Ізюмському ОМВК, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, судимий, характеризується негативно, про що свідчать: довідки лікарів, Ізюмського ОМВК, характеристика, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб), є високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, які вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачені частиною 2 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України віднесені до злочинів середньої тяжкості.

Обставинами, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка згідно статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є рецидив злочинів.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, визнав заявлений цивільний позов, у одного з потерпілих відсутні вимоги до нього, однак при цьому він знову вчинив злочини проти власності, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який не має постійного місця роботи, розлучений, характеризується негативно, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на високому рівні ризик повторного вчинення правопорушення, суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_1 має бути призначене покарання саме у виді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на положення частини 3 статті 377 КПК України, те, що судом призначається реальна міра покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, офіційне працевлаштування, негативна репутація вчинення крадіжок, а тому наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того, слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 19 серпня 2019 року до 16 жовтня 2019 року.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вивчивши цивільний позов Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, заслухавши показання обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

До позову представником потерпілого додано локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-1 на встановлення кришки люка оглядового колодязя на мережі водовідведення по вилиці Київській, 11, згідно якого відновлення викраденого обвинуваченим ОСОБА_1 люку розраховано в сумі 1459 гривень 00 копійок.

Суд, виходячи з наданих доказів, а також із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи той факт, що обвинувачений цивільний позов визнав в повному обсязі, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, пов`язані з проведенням судових товарознавчих експертиз в сумі 600 гривень 00 копійок, що проводилась експертом Зєлєніною Є.В., підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвал слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2019 року та 19 липня 2019 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілим.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 2 статті 185 КК України, статтями 100, 124, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (ДВА) роки.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення з 19 серпня 2019 року по 16 жовтня 2019 року в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 19 серпня 2019 року.

Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 серпня 2019 року виконувати окремо.

Задовольнити цивільний позов Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, код ЄДРПОУ 24673063, рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФо 351931, майнову шкоду в розмірі 1459 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз №788/19 від 05 березня 2019 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, №2527/19 від 23 липня 2019 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, всього 600 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Зєлєніної ОСОБА_3 (рахунок НОМЕР_4 1238 6969), номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 лютого 2019 року на металеву обичайку, від 19 липня 2019 року на велосипед «Ardis» «striker777».

Речові докази: металеву обичайку повернути представнику потерпілого Іванченку В.В., велосипед «Ardis» «striker777», сіро-чорного кольору повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя О.М. Герцов