Рішення № 8496195, 09.03.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-620/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Горчакової О.І., при секретарі – Зубенко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про стягнення аліментів на утримання дитини», -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась у суд з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого між нею та відповідачем 09 березня 2002 року відділом РАГС по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 71 та стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка зазначила, що з 01 жовтня 2009 року вони не підтримують подружні стосунки, проживають окремо. За цей час переконалися, що у них немає спільних інтересів. Вони не мають бажання бути разом, так як кожен жив своїм життям і не намагався перейнятися проблемами іншого. Відповідач також не надає матеріальну допомогу на утримання доньки.

У зв'язку з викладеним, позивачка звернулася у суд та просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем, витрати пов'язані із реєстрацією розірвання шлюбу покласти на відповідача; стягнути на її користь, із відповідача, аліменти на утримання дитини у розмірі по 800 грн. щомісяця.

29 січня 2010 року позови про розірвання шлюбу та стягнення аліментів було роз`єднано у окремі провадження.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та прохала задовольнити позовні вимоги у повному обсязі і стягнути із відповідача аліменти на утримання доньки. Позивачка поясняла, що вона не являється інвалідом; на обліку у закладах охорони здоров‘я ні вона, а ні дитина не перебувають; вона не може самостійно забезпечити дитину усім необхідним для життя та розвитку, тому потребує матеріальної допомоги з боку батька дитини. На її утриманні, а ні батьків похилого віку, а ні інших осіб - не має. Стягнення за виконавчими листами із неї не проводяться. Пояснила, що прохає стягнути аліменти у розмірі 800 грн., так як на харчування дитини вона, щодня витрачає 30 гривень, а ще - треба придбати одяг, взуття.

На запитання суду позивачка пояснила, що її та дитину утримує її цивільний чоловік, який працює на торговій базі та отримує заробітну плату у розмірі 1000 гривень на місяць; вони усі разом живуть на зйомній квартирі, за яку сплачують близько 800 гривень на місяць. Вона – позивачка, не працює; на обліку у центрі зайнятості не перебуває, оскільки займається вихованням доньки, яка часто хворіє; її батьки, або будь-які інші рідні матеріальної допомоги не надають, оскільки також ніде не працюють. Будь-яких доходів, від здачі у оренду земельного паю, житлового/не житлового приміщення і іншого майна тощо, вона не має.

Відповідач проти задоволення позову не заперечував, але визнав його частково. Не заперечував проти того, щоб стягувалися аліменти на утримання дитини у розмірі 200 гривень на місяць. Пояснив, що не є інвалідом. Є особою, що постраждала унаслідок аварії на ЧАЕС, ІІ категорії. Хронічними захворюваннями не страждає, не працює, на його утриманні ніхто не перебуває, стягнення за виконавчими листами відсутні. Пояснив, що позивачка працює, але неофіційно у магазині «Взуття», створила іншу сім'ю. Він у 2009 році працював у м. Москва і утримував сім'ю, а зараз тимчасово не має роботи. Далі пояснив, що отримує щомісяця допомогу на харчування як постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС у розмірі 163 гривні. Останній раз надавав матеріальну допомогу на дитину у грудні 2009 року у розмірі 100 гривень. Він сплачує комунальні послуги за їх спільну квартиру.

На запитання суду відповідач пояснив, що він не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває; у даний час проживає зі своїми батьками; його батьки, або будь-які інші рідні матеріальної допомоги не надають. Будь-яких доходів від здачі у оренду земельного паю, житлового/не житлового приміщення, іншого майна, тощо, він не має.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09 березня 2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюбу (а.с.5).

Від цього шлюбу вони мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6). Дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її повному утриманні, що підтверджується довідкою (а.с. 7).

Відповідач не являється інвалідом, є особою, що постраждала унаслідок аварії на ЧАЕС, ІІ категорії. На обліку у закладах охорони здоров‘я не перебуває. На його утриманні, а ні батьків похилого віку, а ні інших осіб - не перебуває. Стягнення за виконавчими листами з нього не проводяться; не працює.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

На підставі ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; можливість надання утримання другим з батьків. Розмір аліментів за жодних обставин не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 184 СК України визначає, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, дослідивши усі обставини, що мають істотне значення для справи, а саме: що відвідач тимчасово не працює; являється особою, що постраждала унаслідок аварії на ЧАЕС, ІІ категорії, на обліку у закладах охорони здоров‘я не перебуває та із урахуванням того, що і на позивачці лежить обов'язок утримувати дитину, а також того, що ні позивачка, ні відповідач не працюють, на обліку у центрі зайнятості не перебувають. Будь-яких доходів, від здачі у оренду земельного паю, житлового, або не житлового приміщення, іншого майна, тощо, вони не мають, - суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши із відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 400 гривень на місяць, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.

Суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 ЦПК України, вийти за межі позовних вимог та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 174, 214, 215, 367 ч. 1 ЦПК України, ст.ст.180-183, 191 Сімейного кодексу України, п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито» суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про стягнення аліментів на утримання дитини» – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженого с. Кошарівка, Чорнобильського району, Київської області, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мікрорайон 2АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 400 (чотириста) гривень на місяць, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 29 січня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 05 червня 2020 року.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженого с. Кошарівка, Чорнобильського району, Київської області, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мікрорайон 2АДРЕСА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 51 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженого с. Кошарівка, Чорнобильського району, Київської області, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мікрорайон 2АДРЕСА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп. на користь УДК у Лозівському районі м. Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок 31211259700015 за кодом бюджетної класифікації 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області, шляхом подачі у 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього, протягом 20 днів, апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

у судовому засіданні

суддя: О.І.Горчакова