Рішення № 8496136, 05.03.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-40/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2010 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням- судді ОСОБА_1, секретаря судових засідань ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськраойонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 "про стягнення аліментів на дитину", -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на дитину, посилаючись на те, що вона знаходилась в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. 2 лютого 2005 року шлюб було розірвано. Від даного шлюбу є донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач в теперішній час проживає з іншою родиною та має малолітню дитину, крім цього має дитину від першого шлюбу, яка на даний час вже досягла повноліття. Відповідач працездатний, не є інвалідом, хронічними захворюваннями не страждає, однак в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. В зв'язку з викладеним позивач прохає суд задовольнити позовні вимоги, стягнувши з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та прохала суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з»явився, однак від нього надійшли матеріли згідно до яких, він зазначив, що позов позивача визнає в повному обсязі, справу прохає розглянути за його відсутності, оскільки не має можливості виїхати на територію України. При цьому відповідач пояснив, що раніше він надавав у добровільному порядку позивачу матеріальні кошти на утримання дитини. Працює він у службі охорони Пенсійного Фонду ОСОБА_6 Федерації по Івнянському району, і його заробіток складає сім тисяч російських рублів. Відповідач також зазначив, що інших осіб на утриманні він не має і стягнень за виконавчим листам з нього не проводиться, пільгами він ні якими не користується, так як інвалідом не являється.

Відповідно до ст.174 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, постановляє рішення про його задоволення.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом з»ясовано, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 02 лютого 2005 року, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про розірвання шлюбу (аюс.№7).

В даному шлюбі в них народилося донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про народження (а.с.№8), в якому в графі батько зазначено: ОСОБА_4, а в графі мати: ОСОБА_7.

Відповідно до довідки з місця проживання (а.с.№10), вбачається, що дитина проживає з позивачем за адресою реєстрації: Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, вул. Біліченка, 81.

Судом було також з»ясовано, що позивач працює в Лозівський Центральній Районній Лікарні у відділенні новонароджених – дитячою медичною сестрою, отримує заробітну плату, однак, даних коштів не вистачає на належне утримання та матеріальне забезпечення розвитку і життєдіяльності їх з відповідачем дитини.

Відповідач проживає на території ОСОБА_6 Федерації, працює в службі охорони в Пенсійному Фонді ОСОБА_6 Федерації Івнянського району і його середній заробіток складає сім тисяч російський рублів. Як вказав у своїх поясненнях відповідач, він раніше сам у добровільному порядку надавав грошові кошти позивачу на утримання їх дитини, однак зараз їх не надає.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття . Отже, своїми діями, відповідач порушує свої зобов"язання закріплені в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов"язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: " Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення". В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: "Держави-учасники зобов"язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов"язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи". Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що "Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що "Сім"я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім"ї разом з батьками або в сім"ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов"язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини." Згідно статті №12 цього закону вказано, що " Виховання в сім"ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці".

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне положення дитини, стан здоров"я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач працює, однак заробітку її не вистачає на належне утримання та забезпечення розвитку дитини. Суд враховує, що відповідач визнав позов позивача, працює, має задовільний стан здоров"я; працює та те, що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами, тому суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 "Про державне мито", суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 191 Сімейного кодексу України; Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 "Про державне мито"; п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 "про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця селище Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, мешкаючого за адресою: с. Івня. вулиця Інтернаціональна, будинок-91, Івнянського району Бєлгородської області, ОСОБА_6 Федерація, громадянина ОСОБА_6 Федерації, паспорт: серія 1405 №626426, виданий ВВД Івнянського району Бєлгородської області 05.06.2006 року - аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 - в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду - 08 квітня 2009 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п"ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 олександровича витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд