Ухвала суду № 84960837, 16.10.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1777/18

1-кп/415/158/19

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

за участю секретаря Зінськовської Ю.О.

прокурора Панасенка В.В.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130240002738 від 25.12.2017 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України,

У С Т А Н О В И В

У судовому засіданні представник публічного обвинувачення - прокурор Панасенко В.В., звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що оскільки ОСОБА_1 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, судовий розгляд триває, крім того існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання зазначеного запобіжного заходу та на наявність яких вказують, як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що є однією із підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, так і данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не працює, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Стародубцева Л.О., заперечувала проти задоволення клопотання прокурора як необґрунтованого, зазначивши, що суду необхідно переглянути ризики на які посилається прокурор, оскільки її підзахисний вже тривалий час перебуває під вартою. Просила суд змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою встановлений приписами ст. 199 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

На підставі викладеного суд вважає, що прокурором доведено ризик можливості переховуватися обвинуваченим від суду, а також об`єктивно існує ризик того, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Окрім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, але суспільно корисною працею не займався, офіційно не працевлаштований, а отже ніяких джерел доходу для існування немає, що дає підстави вважати, що доходи від злочинної діяльності є його єдиним заробітком, а отже свідчить про ризик вчинення нових злочинів.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що факти, наведені прокурором на підтвердження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, переконливо підтверджують, що існує реальна небезпека неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , а саме переховування від суду та вчинення ним інших злочинів.

Окрім існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом оцінено в сукупності інші обставини, а саме вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , його сімейний та матеріальний стан, його репутація та міцність соціальних зв`язків. Так ОСОБА_1 є відносно здоровою людиною, хронічними захворюваннями не страждає та не потребує стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора, неодружений, дітей немає, відповідно до ст. 89 КК України - не судимий.

Керуючись ст. ст. 22, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В

Клопотання представника публічного обвинувачення - прокурора Панасенка В.В., про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України, на 60 днів, який рахувати з 16 жовтня 2019 року до 14 грудня 2019 року включно, і утримувати останнього у Старобільському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області.

Копію ухвали надіслати до Старобільського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, для відома.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя О.В. Шевченко