Рішення № 84959447, 15.10.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2808/19

Провадження № 2/191/718/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря - Яришевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2019 року позивач звернувся до відповідача з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 15.12.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 2220 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП - 2010-256 від 06.03.2010 та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою», одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахункам.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Пунктом 2.1.1.12.9 «Правил користування платіжною карткою», боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в банку вчасності з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.06.2019 року має заборгованість - 11175 гривень 30 копійок, яка складається з наступного:

1893,14 грн.- заборгованість за кредитом;

6973,81 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом;

1300,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг;

500,00 грн. - штраф (фіксована частина).

508.35 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до п.1.1.7.12. умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Враховуючи те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості та судові витрати у розмірі 1921,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Розгляд справи здійснювати за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, але до початку надала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги визнає частково, а саме тільки тіло кредиту, штраф, пеню та проценти не визнає. Також надала копію свідоцтва про шлюб в якій зазначено, що вона змінила прізвище на ОСОБА_1

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, прийшов до наступного.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2011 року ОСОБА_1 звернулася до банку з анкетою-заявою, з якої вбачається бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «універсальна»/GOLD 1000 гривень.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, передбачено, що клієнт дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і що останній має право в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п.1.1.7.12. умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якому з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, згідно Розрахунку заборгованості, наданому позивачем, станом на 30.06.2019 року має заборгованість - 11175 гривень 30 копійок, яка складається з наступного:

1893,14 грн.- заборгованість за кредитом;

6973,81 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом;

1300,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг;

500,00 грн. - штраф (фіксована частина).

508.35 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов`язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другої статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість по процентам, пеню за прострочене зобов`язання та штрафи.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 15.12.2011 року, посилався, що разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП - 2010-256 від 06.03.2010 та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, http://privatbank.ua/terms/pages/70/ як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16 цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, пені за прострочене зобов`язання, штрафів надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт « Універсальна » «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: http://privatbank.ua/terms/pages/70/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 15.12.2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 нарахованої заборгованості по процентам, пені за прострочене зобов`язання та штрафів за несвоєчасність сплати боргу відсутні.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України. Відповідно до частини 4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

У ч.1,3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг ( частина перша статті 11 Закону України від 12.05.1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09.04.1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 року зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) використання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові №342/180/17-ц від 03.07.2019 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника ОСОБА_1 суми непогашеної заборгованості за кредитом в розмірі 1893,14 грн. в задоволені інших позовних вимог відмовити.

Питання судових витрат вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, та ст. ст. ст. ст.256, 257, 261, 267, 526, 527, 530, 611, 612,623,1054ЦК України, та керуючись ст. ст. 12, 81,141,142, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», р/р: НОМЕР_2 , МФО: 305299, код ЄДРПОУ: 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.12.2011 року в сумі 1893 грн. 14 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривень 00 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. В. Твердохліб