Вирок № 84959249, 16.10.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13752/19

Провадження № 1-кп/344/761/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурора Поповича Н.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Івоненка І.Ф.,

захисника Феденчука І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пнів, Надвірнянського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Злочин вчинено за наступних обставин.

14.06.2019 о 12 год 15 хв ОСОБА_2 приїхав разом із ОСОБА_3 на автомобілі марки ЗАЗ SENS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , до пропускного пункту при в`їзді в житловий АДРЕСА_3 .

Біля пропускного пункту між ОСОБА_2 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні автомобіля, та сторожем містечка «Калинова Слобода» ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу проїзду на територію зазначеного житлового комплексу. Після чого ОСОБА_2 вийшов із автомобіля та, діючи безпричинно, знаходячись в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи при цьому зневажливе ставлення до існуючих в суспільстві правил і норм поведінки, проявляючи особливу зухвалість, з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс кілька ударів долонями лівої руки в область обличчя ОСОБА_1 та шарпав його за одяг.

У подальшому потерпілий ОСОБА_1 з метою самозахисту взяв у руки дерев`яний предмет (косу) та направився за ОСОБА_2 . У свою чергу ОСОБА_2 , проявляючи елементи вседозволеності і зверхності, демонструючи явну неповагу до встановлених в суспільстві правил і норм поведінки, діючи з хуліганських мотивів, витягнув із сумки через плече заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень предмет, який згідно висновку експерта №СЕ-19/109/10-258БЛ/19 від 29.07.2019 є гладкоствольним самозарядним пістолетом «ВІЙ» № НОМЕР_3 НОМЕР_4 , промислового виробництва, призначений для відстрілу патронів несмертельної дії з еластичною кулею ударно-травматичної дії і не відноситься до вогнепальної зброї та, направивши його на потерпілого, здійснив два постріли в область ніг ОСОБА_1 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, синцем в ділянці правого ока та субконюктивальним крововиливом в ділянку правого очного яблука; рани в ділянці другого пальця правої стопи, які відповідно до висновку експерта № 326 від 18.07.2019 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я.

Після припинення протиправних дій ОСОБА_2 місце події покинув.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_2 суду показав, що у його родини є квартира у АДРЕСА_3 , у цій квартирі у зв`язку з нестачею коштів вже майже 3 роки робить ремонт, буває там нечасто, раніше конфліктів не було. Однак за два дні до інкримінованої події мав конфлікт з сторожем містечка «Калинова Слобода» - потерпілим ОСОБА_1 , який його не випускав з території через відсутність перепустки. Сварилися, вживали ненормативну лексику, потерпілий його провокував, обзивав особою нетрадиційної орієнтації. Був злий, але поїхав звідти. Вважав, що конфлікт вичерпано, оскільки пізніше того дня ОСОБА_1 без проблем пропустив його на територію містечка, а тому зі скаргами на дії сторожа не звертався. У день події 14.06.2019 неодноразово здійснював в`їзд та виїзд з території містечка, оскільки закупляв будівельні матеріали. Близько 12 год - 12 год 30 хв під`їхав на автомобілі односельчанина до містечка «Калинова Слобода» та зупинився перед шлагбаумом. Потерпілий зробив зауваження щодо правильного перетину пропускного пункту, зазначивши, що автомобіль під`їхав занадто близько до шлагбаума, а також запитав про наявність перепустки. Оскільки в автомобілі голосно звучала музика, то вийшов з автомобіля і відповів, що перепустку загубив. Потерпілий наказав піти написати заяву на отримання перепустки. Тон сторожа йому не сподобався, не зрозумів, в чому проблеми, оскільки попередні автомобілі пропустили. Поспішав, а тому не мав часу заповнювати заяву, про яку говорив потерпілий. Враховуючи попередній конфлікт, не стримався, наніс потерпілому кілька ударів рукою в обличчя і відійшов у сторону. Після цього потерпілий взяв в руки складену косу і направився в його сторону. Налякався, бо між ним і потерпілим відстань різко скорочувалася, тому взяв пістолет, що мав при собі, вистрілив у землю під ноги потерпілому. Потерпілий кинув косу. Лезо коси відлетіло, поранивши його, але за медичною допомогою не звертався. Всього у сторону ніг потерпілого зробив два постріли. Підійшли сторонні особи, які намагались їх розборонити та припинити конфлікт. Перебував у збудженому емоційному стані, позбирав гільзи і поїхав з місця події. Того ж дня з другом поїхав у м.Дніпро на роботу. Телефон не працював, тиждень знаходився в ремонті. З дружиною вперше спілкувався аж через тиждень. Дружина повідомила, що його шукають, а тому повернувся в Івано-Франківськ. Наступного дня після приїзду пішов у поліцію, де зброю здав. Що стосується носіння зброї, то зазначив, що роки 3-4 тому упродовж року працював охоронцем, а тому носіння зброї для нього стало звичкою. Розумів, що місцем події є громадське місце, що перед ним був охоронець, хоч той і був без форми. Усвідомлює малозначність приводу, внаслідок якого вчинив злочин, та неадекватність своєї реакції на зауваження. Щиро розкаюється у вчиненому, відшкодував повністю матеріальну шкоду, зазначену потерпілим у позовній заяві, просив вибачення у потерпілого. Щодо суми на відшкодування моральної шкоди не дійшли згоди, оскільки може відшкодувати не більше 15 тис грн., так як працює неофіційно помічником електрика, має середньомісячний дохід 8-10 тисяч гривень, є єдиним годувальником в сім`ї, проживає з дружиною і 2-річним сином. Просив суд суворо його не карати.

Потерпілий та представник потерпілого в судовому засіданні зазначили, що під час судового розгляду обвинуваченим добровільно відшкодовано майнову шкоду в сумі 5 054 грн, а тому подали заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої цивільний позов у частині відшкодування матеріальної шкоди просили залишити без розгляду у зв`язку з відшкодуванням завданих збитків, просили цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, у розмірі 100000 грн задовольнити в повному обсязі. Щодо призначення покарання обвинуваченому погодились із позицією прокурора.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження - вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, які ніким не оспорюються, обмежено дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу, підтверджують характер і розмір завданої потерпілому - цивільному позивачу ОСОБА_1 шкоди, а також необхідних для вирішення питання про долю речових доказів та відшкодування процесуальних витрат у справі. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.4 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема його молодий вік, те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на даний час офіційно не працює, одружений, на утриманні одна малолітня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліках ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває; щире каяття, добровільне відшкодування завданих матеріальних збитків як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_2 одружений, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимий, на даний час офіційно не працює, на життя заробляє, працюючи неофіційно помічником електрика та різноробочим на будівництві. За місцем проживання характеризується позитивно. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без позбавлення або обмеження його волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на обвинуваченого обов`язки відповідно до ч.3 ст.76 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості злочину, особи винного та інші обставини кримінального провадження, зокрема молодий вік обвинуваченого, що раніше не судимий, позитивно характеризується, щире каяття, добровільне відшкодування завданих матеріальних збитків, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк два роки, позицію потерпілого та представника потерпілого, які просили цивільний позов з урахуванням уточнених позовних вимог задовольнити в повному обсязі та щодо призначення покарання - згідні із покаранням, запропонованим прокурором, позицію обвинуваченого, що просив суворо його не карати, позицію захисника, що просив врахувати всі обставини кримінального провадження та застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, враховуючи також досудову доповідь про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.4 ст.296 КК України. Зважаючи на викладене, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні суд керується наступним.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог, заявлений цивільний позов у частині відшкодування матеріальної шкоди слід залишити без розгляду.

Що стосується цивільного позову з урахуванням уточнених (зменшених) позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у приниженні честі та гідності фізичної особи. Виходячи з наведеного, зважаючи на позицію обвинуваченого, що визнав факт спричинення потерпілому моральної шкоди та вважав за можливе відшкодувати моральну шкоду у розмірі 15 000 грн., суд вважає, що потерпілому ОСОБА_1 вчиненим злочином спричинено моральну шкоду: внаслідок одержаних легких тілесних ушкоджень він переніс як фізичний біль, так і психологічні страждання через погіршення стану здоров`я, порушення внаслідок травми звичного способу життя. Тому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, глибину та характер моральних страждань потерпілого ОСОБА_1 , їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного злочину, враховуючи також матеріальне становище потерпілого та обвинуваченого, що є єдиним годувальником сім`ї та має на утриманні малолітню дитину, позов потерпілого у цій частині слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 - 25 000 гривень на відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Підстав для зміни запобіжного заходу - домашнього арешту ОСОБА_2 суд не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України та п.п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід - домашній арешт обвинуваченого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у силі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 у частині відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду, у частині відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , 25000 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA318999980000031118115009002, отримувач: УК у м.Івано-Франківську /м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження» - 1570 грн 10 коп процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи СЕ - 19 №109/10 - 258 БЛ/19 від 29.07.2019.

Речові докази: пістолет «ВІЙ 9мм» з магазином та предмети, схожі на патрони із маркуванням згідно постанови від 02.07.2019 - знищити, DVD-R диски із відеозаписами (постанови від 14.06.2019 та 26.06.2019) - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко