Ухвала суду № 84959099, 16.10.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 202/7100/18

Провадження № 1-кп/185/780/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого судді Мельника Ю.А.

суддів Головіна В.О., Бондаренко В.М.,

секретаря Шемет Ю.І.

розглядаючи в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Павлоград Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040010000319 від 10.10.2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369, ч.3 ст.357, ч.4 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369 КК України,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України,

за участю:

прокурора – Мазітова Т.Г.,

захисників обвинувачених – Кушніра В.В., Кобринчук О.М., Палька О.М., Мелешка І.В., Залізко С.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И Л А :

15.10.2019 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області після скасування ухвали в апеляційній інстанції надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

15.10.2019 року ухвалою суду було призначено підготовче судове засідання, в яке викликані сторони кримінального провадження.

В підготовче судове засідання з`явились прокурор, захисники, обвинувачених доставлено конвоєм. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 року обраний запобіжний захід обвинуваченим у вигляді тримання під вартою продовжений до 18 жовтня 2019 року.

Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів у зв`язку з тим, що строк тримання його під вартою спливає 18 жовтня 2019 року, судовий розгляд ще не розпочато, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати:

- ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії особливо тяжких, тяжких злочинів, злочинів середньої тяжкості, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років,

-після відкриття усіх зібраних доказів, анкетних даних свідків, експертів, спеціалістів (їх місця проживання) існує висока вірогідність спроби обвинуваченого знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення встановлення обставин кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений може вплинути на свідків, які ще судом не допитані;

-вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 погроз один одному, що підтверджується проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями, з яких вбачається, що незважаючи на перебування обвинувачених у місцях попереднього ув`язнення, останні продовжують спілкуватись один з одним та іншими особами, а ОСОБА_1 , як керівник злочинної організації, продовжує координувати дії інших, здійснюючи на них тиск у разі непідкорення його волі інших членів злочинної організації;

-під загрозою можливого покарання обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, про що може свідчити наявність тісних зв`язків у злочинному середовищі;

-існує ризик схильності обвинуваченого ОСОБА_1 до продовження злочинної діяльності.

Обвинувачений ОСОБА_1 неодружений, безробітний, не має постійного джерела доходу, раніше був засуджений за ухилення від сплати аліментів, що свідчить про нестійкість соціальних зв`язків. Крім того, ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення в підкупі співробітників поліції, пов`язаних саме за ухиленням від кримінальної відповідальності за злочинну діяльність.

Інший більш м`який запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою.

Захисник Кушнір В.В. заперечував проти клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою його підзахисного за наступних підстав: Запорізький апеляційний суд перевищив свої повноваження при продовженні строків дії запобіжного заходу при перегляді апеляційних скарг на ухвалу місцевого суду про повернення обвинувального акту. Крім того, клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою йому належним чином не було вручено, адресата звернення також вказане клопотання прокурора не містить. Ризики, на які посилається прокурор, суду не доведені, та викладені в формі встановлених обставин, хоча презумпція невинуватості обвинувачених не врахована прокурором. Тому заявлене клопотання прокурора є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Захисник Кобринчук О.М., Палько О.М., Мелешко І.В. підтримали позицію підзахисних щодо можливості зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт.

Захисник Залізко С.В. просить вирішити заявлене клопотання прокурора на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує проти заявленого клопотання прокурора, жодний з вказаних прокурором ризиків не доведений, будь-яких доказів наявності ризиків для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано, тому є підстави для зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожний окремо, висловили позицію про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 жовтня 2019 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 18.10.2019 року, однак, завершити кримінальне провадження неможливо, на даному етапі судом проводиться підготовче судове засідання.

Стаття 315 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

В підготовчому судовому засіданні від прокурора надійшло письмове клопотання про продовження обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Від обвинувачених, захисників в підготовчому судовому засіданні надійшли усні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою та домашній арешт.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На виконання вказаних вимог Закону колегією суддів встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 інкриміновані злочини, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких, особливо тяжких злочинів, злочинів середньої тяжкості, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у інкримінованих злочинах, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Після відкриття сторонами доказів, зокрема анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, враховуючи, що судовий розгляд за кримінальним провадженням ще не розпочато, існує велика ймовірності впливу та чинення тиску з боку обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків, які ще судом не були допитані, тобто існування на даній стадії розгляду вказаного кримінального провадження ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України: знищення, схов або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даній стадії розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 – не перестав бути актуальним, після відкриття стороною обвинувачення доказів вказаний ризик продовжує існувати.

Обвинувачений ОСОБА_1 неодружений, не працює, що свідчить про нестійкість соціальних зв`язків, останньому пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинах, керівництво злочинною організацією. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не втратив своєї актуальності.

Тому, на думку колегії суддів, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Колегія суддів вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 315 КПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів - задовольнити.

В задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

В задоволенні клопотань обвинувачених про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 грудня 2019 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Строк дії ухвали - до 14 грудня 2019 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді В.О. Головін

В.М. Бондаренко