Рішення № 84952895, 15.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2019 року № 826/5235/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району» про визнання дії та бездіяльності протиправними, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач 1), КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району» (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправним дії та бездіяльність відповідача 1, що проявилися у неналежній, неповній, необ`єктивній перевірці доводів та фактів позивача викладених у його зверненнях та скаргах від 13.09.2016 року вх.№ 108/Б-1348-3035, від 18.11.2016 року вх.№ 108/-Б-1348/1, від 13.12.2016 року вх.№ 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 року вх. № 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 року вх.№108/Б-45, від 23.02.2017 року вх.№ 108/Б-45/2 надані на них необґрунтованої і недостовірної відповіді та поширенні 06 і 16 січня 2017 року негативної інформації по відношенню до позивача, яка є недостовірною та порушує його честь і гідність.

- зобов`язати відповідача 1 вчинити дії про проведенню додаткової перевірки у строк та спосіб визначений Законом України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про державні адміністрації» усі доводи, факти та мотивування позивача про які викладено у його зверненнях та скаргах від 13.09.2016 року вх. № 108/Б-1348-3035, від 18.11.2016 року вх. № 108/-Б-1348, від 13.12.2016 року вх. № 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 року вх. № 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 року вх.№108/Б-45, від 23.02.2017 року вх. № 108/Б-45/2 та надати на них обґрунтовану відповідь.

- стягнути з відповідача 1 на користь позивача моральної шкоди, яка виникла у наслідок порушення його законного немайнового права грошові кошти в розмірі 7720,00 грн.

- зобов`язати відповідача 1 спростувати поширену службовою особою Сидорчуком А.Ю. на робочих зустрічах з позивачем, які відбулися 6 та 26 січня 2017 року перед запрошеними службовими особами інформацію про відмову сплатити ним нібито обґрунтоване грошове зобов`язання в розмірі 2314,30 грн, яка є недостовірною (не підтверджена належним чином) та принижують честь і гідність, шляхом направлення відповідачу рекомендованого листа з достовірною сумою боргу.

- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача 2, що проявилися у наданні відповідачу 1 недостовірної інформації під час здійснення перевірки доводів та фактів позивача викладених у зверненнях та скаргах від 13.09.2016 року вх. № 108/Б-1348-3035/1, від 18.11.2016 року вх. № 108/-Б-1348, від 13.12.2016 року вх. № 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 року вх. № 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 року вх.№108/Б-45, від 23.02.2017 року вх. № 108/Б-45/2 та поширенні її під час проведення робочої зустрічі з позивачем 06 і 16 січня 2017 року, а саме про наявність нібито обґрунтованого боргу в розмірі 2 314,30 грн., яка є негативною по відношенню до позивача та порушує його честь і гідність.

- зобов`язати відповідача 2 спростувати поширену на робочих зустрічах з позивачем, які відбулися 6 та 26 січня 2017 року перед запрошеними службовими негативну інформацію по відношенню до позивача про відмову сплатити ним грошове зобов`язання в розмірі 2314,30 грн, яка є недостовірною (непідтвердженою належними доказами) та принижує честь і гідність, шляхом направлення відповідачем 2 рекомендованого листа на адресу позивача з достовірною сумою боргу.

- стягнути з відповідача 2 на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди яка виникла внаслідок порушення його законного немайнового права та поширення негативної, недостовірної інформації, що порушує його честь і гідність грошові кошти в розмірі 15440,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не надано жодної відповіді на поставлені питання у зверненнях, скаргах та відповідачем неналежно, неповно, не об`єктивно здійснено перевірку доводів та фактів позивача викладених у його зверненнях та скаргах, а надані на них лише необґрунтовані і недостовірні відповіді. Крім того, відповідачами поширено 06 і 16 січня 2017 року негативну інформацію по відношенню до позивача, яка є недостовірною та порушує його честь і гідність, а тому він просить надати обґрунтовану відповідь на звернення, та просить стягнути моральну шкоду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 04.05.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5235/17 та призначено справу до судового розгляду на 10.08.2017 року.

Також п. 7 ухвали про відкриття провадження у справі судом витребувано у відповідача належним чином завірені копії скарг від 13.09.2016 року вх. № 108/Б-1348-3035, від 18.11.2016 року вх.№ 108/-Б-1348/1, від 13.12.2016 року вх. № 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 року вх. № 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 року вх. №108/Б-45, від 23.02.2017 року вх. № 108/Б-45/2 з доданими матеріалами.

В судовому засіданні 10.08.2017 року з`явилися позивач ОСОБА_1 та представник відповідача 1 Єрко Н.П., представник відповідача 2 Кошелюк О.І., позивач в судовому засіданні заявив клопотання про збільшення позовних вимог і в той же час позивач відкликав клопотання про збільшення позовних вимог, дане клопотання судом задоволено.

В судовому засіданні 10.08.2017 року позивачем подано письмові пояснення до позовної заяви, в яких позивач зазначає, що 26.01.2017 року начальником управління житлово-комунального господарства Сидорчуком А. Ю. проведено з ним робочу зустріч на якій працівниками житлово-комунального господарства поширено інформацію про відмову ним сплатити боргове зобов`язання на суму 2314,30 грн, яка є недостовірною, а тому така інформація принижує честь і гідність позивача, та на нараді 26.01.2017 року позивачем було повторно заявлено про необхідність проведення додаткової перевірки щодо вимог по сплаті в 2017 році боргу в розмірі 633,12 грн, а тому відповідач 1, відповідач 2 має відшкодувати позивачу моральну шкоду.

В судовому засіданні 10.08.2017 року представником відповідача 1 Єрко Н.П. заявлено клопотання про визнання відповідача 2 не належним відповідачем у справі, оскільки відповідач 2 не є суб`єктом владних повноважень, чиї дії чи бездіяльність можуть бути оскарженні в адміністративному судочинстві, у зв`язку з даним клопотанням позивачем заявлено клопотання про перерву для ознайомлення. Судом оголошено перерву до 12.10.2017 року.

05.10.2017 року через відділ діловодства суду надійшло від представника відповідача 2 письмові заперечення проти адміністративного позову, в якому відповідач 2 зазначив, що відповідач 2 є неналежним відповідачем у справі, оскільки Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної в місті ради, яке в подальшому перейменовано на комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, яке в свою чергу перейменоване на Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва та віднесено до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації. Окрім того, відповідач 2 зазначив, що станом на 01.06.2017 року за позивачем значиться борг в розмірі 2314,30 грн, оскільки Солом`янським районним судом від 08.06.2011 року у справі № 2-є-113/11 скасований судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість по комунальним платежам в сумі 989,93 грн, але судом не було списано борг з позивача. З 2004-2017 роки всі нарахування відповідачем проводилися відповідно до чинних розпоряджень Київської міської адміністрації. Також відповідач 2 зазначає, що стягнення моральна шкода є незаконною, оскільки позивачем не надано жодних доказів (чеків, сплачених рахунків, обґрунтувань, інших розрахунків).

В судовому засіданні 12.10.2017 року представником позивача заявлено клопотання про уточнення позовних вимог та просить суд :

- визнати протиправними дії бездіяльність Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37378937, 03020, м. Київ, просп. Повітрофлоцький, 41), що проявилася у неналежній, неповній, необ`єктивній перевірці доводів та обставин викладених ОСОБА_1 у його зверненнях та скаргах від 13.09.2016 року вх. 108/Б-1348-3035, від 18.11.2016 року вх. 108/-Б-1348/1, від 13.12.2016 року вх. 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 року вх. 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 року вх.№108/Б-45, від 23.02.2017 року вх. 108/Б-45/2 у надані неповної, необґрунтованої відповіді та у поширенні на робочих зустрічах - нарад проведених 06 і 16 січня 2017 року за участю позивача перед присутніми негативної інформації по відношенню до нього, яка є недостовірною та порушує його честь і гідність стосовно законності нарахування боргу за житлово-комунальні послуги в сумі 2314,30 грн та правомірності вимоги по його сплаті або реструктуризації.

- зобов`язати Солом`янську районну в м. Києві державну адміністрацію спростувати поширену на робочих зустрічах з позивачем 6 та 26 січня 2017 року, перед присутніми інформацію про наявність у позивача законно нарахованого боргу за житлово-комунальні послуги в розмірі 2314,30 грн, яка є недостовірною та принижує його честь і гідність, шляхом надсилання позивачу рекомендованого листа з фактичною сумою боргу визначеної відповідно до чинного законодавства.

- стягнути з Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди яка виникла унаслідок порушення його законного немайнового права під час проведення перевірки звернень та скарг та поширення на нарадах 6 та 17 січня 2017 року перед присутніми негативної по відношенню до позивача інформації, яка є недостовірною, що порушує його честь і гідність грошові кошти в розмірі 7720,00 грн.

- визнати протиправними дії бездіяльність Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва, що проявилася у неналежній, неповній, необ`єктивній перевірці доводів та обставин викладених ОСОБА_1 у його зверненнях та скаргах від 13.09.2016 року вх. 108/Б-1348-3035, від 18.11.2016 року вх. 108/-Б-1348/1, від 13.12.2016 року вх. 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 року вх. 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 року вх.№108/Б-45, від 23.02.2017 року вх. 108/Б-45/2 скерованих для перевірки Солом`янською районною в м. Києві державною адміністрацією, надані неповної, необ`єктивної та необґрунтованої інформації стосовно правомірності нарахування ОСОБА_1 боргу в сумі 2314,30 грн за житлово-комунальні послуги, вимоги про його сплату або реструктуризацію, а також у порушенні перед присутніми на нараді за участю позивача 06 і 16 січня 2017 року негативної по відношенню до нього інформації з цих обставин, яка є недостовірною та порушує його честь і гідність.

- зобов`язати з Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» спростувати поширену 6 та 26 січня 2017 року перед присутніми на нараді службовими особами Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації в присутності позивача негативну інформацію по відношенню до нього з обставин законності нарахування в якості боргу за житлово-комунальні послуги в сумі 2314,30 грн та вимоги про його сплату або реструктуризацію, яка є недостовірною та принижує честь і гідність позивача, у спосіб у який вона була поширена.

- стягнути Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди, яка виникла унаслідок порушення його законного немайнового права під час проведення перевірки звернень та скарг та поширення на нарадах 6 та 17 січня 2017 року перед присутніми негативної по відношенню до позивача інформації, яка є недостовірною, що порушує його честь і гідність грошові кошти в розмірі 15440,0 грн.

У зв`язку з чим судове засідання відкладено на 14.12.2017 року.

11.12.2017 року через відділ діловодства суду надійшли від позивача додаткові письмові пояснення стосовно позовних вимог про визнання дій та бездіяльності протиправними та відшкодування моральної шкоди, в яких зазначає, що позивач 24.11.2017 року звернувся до керівника відповідача 2 з новим зверненням в якому просив до 10.12.2017 року надіслати обґрунтований розрахунок з визначення вартості 1 кв.м. житла в квартирі АДРЕСА_1 на підставі яких було виставлено рахунки по сплаті житлово-комунальні послуги за грудень 2006 рік на суму 292,00 грн, січень 2007 рік на суму 150,59 грн, травень 2017 рік на суму 169,21 грн, червень 2007 рік на суму 180,06 грн, вересень 2007 рік на суму 180,06 грн, жовтень 2007 рік на суму 180,06 грн, листопад 2007 рік на суму 210,21 грн, грудень 2007 рік на суму 210,21 грн, січень 2008 рік на суму 210,21 грн, лютий 2008 рік на суму 215,04 грн, березень 2008 рік на суму 215,04 грн. Однак відповідачем 2 не було надано відповіді, у зв`язку з таким неправомірними діями відповідач 2 завдав позивачу моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

В судовому засіданні 14.12.2017 року позивач ОСОБА_1 та представник відповідача 1 Єрко Н.П., представник відповідача 2 Кошелюк О.І. з`явилися, відповідачем 1 долучено до матеріалів справи письмові заперечення проти позову. Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, представник відповідача 1 та представник відповідача 2 заперечували проти позову та просили відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 14.12.2017 року за згодою сторін, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017.

20.12.2017 року через відділ діловодства суду надійшли від позивача додаткові письмові пояснення.

Щодо викладених письмових пояснень позивача, суд наголошує, що позивачем в порушення частини 2, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові пояснення та відзив належним чином не оформлені, а саме: не зазначено місце знаходження, ідентифікаційний код, номери засобів зв`язку, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти юридичних осіб та не надано суду документи, що підтверджують надіслання письмових пояснень і додані до нього доказів іншим учасникам справи із дотримання вимог статті 162 Кодекс адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, що недостатній рівень обізнаності представника позивача із чинними нормами процесуального законодавства не є підставою для неналежного виконання стороною у справі своїх процесуальних обов`язків.

15.12.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом.

23.02.2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач 1) зі скаргою про недотримання вимог законодавства про звернення громадян та призначення додаткової перевірки правомірності його вимоги щодо сплати або реструктуризації боргу за житлово-комунальні послуги необґрунтовано визначеного підпорядкованим йому Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (далі - відповідач 2) в розмірі 2314,30 грн, в якій просив призначити фахову комісію та здійснити перевірку усіх фактів та доводів викладених у скаргах - заявах від 18.11.2016, 13.12.2016, 11.01.2017 та аргументів і доводів висловлених на зустрічах з позивачем 6 та 26 січня 2017. Зокрема дослідити документи, скласти акти звіряння розрахунків за 2004-2017 роки та надати правову оцінку правомірності вимоги по сплаті або реструктуризації боргу в розмірі 983,93 грн., в тому числі 633,21 грн. за січень - травень 2007 року, що був пред`явлений до суду, отримано судовий наказ про стягнення боргу, який ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08.06.2011 у справі № 2-є-113/11 був скасований. Позивач просив з`ясувати наявність чи відсутність правових підстав для здійснення перерахунку платежів за січень 2009 року та грудень 2010 року, скласти акт, один примірник, якого надати йому в якому врахувати наступні обставини. Починаючи з серпня 2016 року відповідачем 2 надавалася відповідачу 1 необґрунтована належними доказами недостовірна інформація, яка є негативною по відношенню до позивача про наявність у нього станом на 01.09.2016 грошового зобов`язання у вигляді боргу за житлово-комунальні послуги в розмірі 2314,30 грн.

На підставі інформації наданої відповідачем 2 керівництвом відповідача 1 на адресу позивача надіслано відповіді від 28.09.2016, 01.12.2016, 23.12.2016, 28.12.2016, 03.02.2017 про наслідки перевірки звернень та скарг.

Як позивач зазначає, що ні відповідач 1, ні відповідач 2 не обґрунтували та не надали правової оцінки тій обставині, що ЖЕД-904 КП листом від 24.01.2007 та від 02.04.2007 у відповідь на звернення позивача повідомило, що за грудень 2006 року, січень і лютий 2007 року нарахування здійснювалося за економічно необґрунтованими тарифами, а тому з грудня 2006 року необхідно сплачувати суму 140,87 грн, що позивачем було здійснено.

Як позивач зазначає, що ніякої перевірки доводів та доказів наданих позивачу відповідачем 1, відповідачем 2 не проведено досі.

17.03.2017 листом відповідач 1 повідомив, що поставлених у зверненні від 23.02.2017 питань вже було проведено перевірки та надано відповідь, а тому позивач вважає, що такими неправомірними діями відповідачем 1 порушено його немайнове право яке гарантоване статтями 19, 40 Конституції України, положеннями Закону України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про державні адміністрації» на об`єктивну та всебічну перевірку за його участю органами державної влади поданих ним заяв, скарг та звернень та отримання обґрунтованої відповіді.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України, кожному гарантовано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно статті 5 Законом України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України "Про звернення громадян".

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно частин третьої, четвертої статті 15 Закону України "Про звернення громадян" відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно абзацу сьомого статті 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" зокрема передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Суд досліджуючи докази наявні в матеріалах справи, звертає увагу, що в даному випадку виконання наведених вище приписів чинного законодавства України, щодо розгляду звернень та скарг позивача від 13.09.2016 вх. № 108/Б-1348-3035, від 18.11.2016 вх. № 108/-Б-1348/1, від 13.12.2016 вх. № 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 вх. № 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 вх.№108/Б-45, від 23.02.2017 вх. № 108/Б-45/2 та надання на них відповіді носило виключно формальний характер, оскільки листи відповідача 1 від 28.09.2016, 01.12.2016, 23.12.2016, 28.12.2016, 03.02.2017, не ґрунтуються на ретельному дослідженні обставин і питань, які порушує заявник у своєму зверненні, не містить відповідей з належним обґрунтуванням на всі поставлені у зверненні питання, а саме: не перевірено доказів отримання заявником квитанцій по сплаті послуг за утримання та опалення будинку за травень-липень 2007 року, в яких замість 140,87 грн вказано суму 169,21 грн, за серпень - жовтень 2007 року з сумою 180,06 грн, за листопад-грудень 2007 року та січень 2008 року з сумою 210,21 грн, за лютий-травень 2008 року з сумою 215,04 грн; не здійснено документальну звірку сум зазначених в оригіналах сплачених позивачем квитанцій з грудня 2006 року по 01.06.2009 року з даним відображенням по обліку в ЖЕД-903 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва; не перевірено та не відображено в акті розрахунки з зазначеним розпорядженням КМДА на підставі, яких було здійснено нарахування за грудень 2006 рік, січень-квітень 2007 року в розмірі 140,87 грн, за травень - липень 2007 року в розмірі 169,21 грн; за серпень-жовтень 2007 року в розмірі 180,06 грн, за листопад - грудень 2007 року та січень 2008 року в розмірі 210,21 грн, за лютий-травень 2008 року в розмірі 215,04 грн, а за червень 2008 року - травень 2009 року знову по - 140,87 грн. Не відображено в акті висновки про правомірність вимоги КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» по сплаті в 2017 році за утримання будинку та опалення донарахованої 01.01.2012 суми в розмірі 633,12 грн в якості боргу, який був нарахований ЖЕД-904 виходячи з суми оплати за травень-липень 2007 року в розмірі 169,21 грн, за серпень-жовтень 2007 року в розмірі 180,06 грн, за листопад - грудень 2007 року та січень 2008 року в розмірі 210,21 грн, за лютий-травень 2008 року в розмірі 215,04 грн, коли згідно до розпорядження КМДА №748 від 19.05.2000 обґрунтованою та законною в розмірі 140,87 грн, яку і було сплачено заявником в 2007-2009 роках. Не здійснено документальну звірку даних сум сплачених позивачем та не складено акт, згідно платіжних квитанцій з даними відображеними по обліку ЖЕД-903 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва». Не перевірено суми нарахувань та за наявності підстав здійснити відповідні перерахування за січень 2009 року - грудень 2010 року.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про звернення громадян" скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем 1 процедури розгляду звернень позивача, оскільки у відповідях не містяться належні обґрунтування на всі поставленні питання у зверненнях та скаргах позивача та відповідачем 1 не здійснено документальну звірку сум сплачених позивачем і не складено акт звірки, не перевірено суми нарахувань, що у свою чергу є підставою для зобов`язання його розглянути звернення та скарги позивача від 13.09.2016 вх. № 108/Б-1348-3035, від 18.11.2016 вх. № 108/-Б-1348/1, від 13.12.2016 вх. № 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 вх. № 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 вх.№108/Б-45, від 23.02.2017 вх. № 108/Б-45/2 та надання на них відповіді, оскільки попередній розгляд носив виключно формальний характер.

З приводу позовних вимог заявлених до відповідача 2, суд зазначає, що визнання бездіяльності КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району» та зобов`язання останнього до вчинення певних дій з посиланням на доводи викладені у позовній заяві не підлягають задоволенню, оскільки захист порушеного права позивача відбувається шляхом надання відповіді на звернення та скарги суб`єктом владних повноважень, тобто органом, до якого відповідні звернення було подано.

В свою чергу обставини, наведені позивачем, що зміст листів відповідача 2 не містить обґрунтованого розрахунку сум виставлених до сплати позивачу в 2007-2011 роках, що в свою чергу потягнуло не надання обґрунтованих відповідей на звернення відповідачем 1, можуть буди предметом розгляду та дослідження у справі з вирішення правовідносин, які склалися безпосередньо між позивачем або Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району», при цьому в даному випадку, вирішення поставлених питань фактично буде вирішення іншого правового спору, оскільки в рамках даної справи вирішується дотримання чи порушення суб`єктом владних повноважень норм чинного законодавства при наданні відповідей на звернення та скарги позивача.

Суд наголошує, що повний та об`єктивний розгляд звернень та скарг позивача від 13.09.2016 вх. № 108/Б-1348-3035, від 18.11.2016 вх. № 108/-Б-1348/1, від 13.12.2016 вх. № 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 вх. № 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 вх.№108/Б-45, від 23.02.2017 вх. № 108/Б-45/2 та надання на них відповіді можливий лише у разі консолідації дій суб`єктів, що є розпорядниками певної інформації, яка є важливою для розгляду звернень, однак встановлення бездіяльності суб`єкта владних повноважень, при наданні відповідей на звернення, які йому адресовані, що є предметом розгляду даної справи не може бути вирішенням інших правовідносин, які хоч і пов`язані між собою, проте повинні вирішуватися в іншому позовному провадженні з врахуванням правил підсудності.

Разом із тим, доводи, які викладено відповідачами у запереченнях жодним чином не спростовують встановлених судом обставин, оскільки з аналізу змісту наданих відповідей чітко вбачається формальний підхід до розгляду поставлених питань. Саме по собі зазначення відповідачем 1 про те, що усі питання розглянуто та надано вичерпні відповіді не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, а має підкріплюватися відповідними доказами.

В свою чергу, пояснення відповідачів не доводять дотримання з боку відповідача 1 норм чинного законодавства при розгляді звернень та скарг позивача.

Щодо посилань позивача на необхідність захисту його честі та гідності шляхом задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Конституція України в статті 28 гарантує кожному право на повагу до його гідності. Це ж право, а також право на повагу до честі особи, гарантує стаття 297 Цивільного кодексу України, називаючи при цьому честь і гідність людини (фізичної особи) недоторканними. Фізичній особі надається право на захист своєї честі та гідності, в тому числі, у судовому порядку.

Визначення понять «честь» і «гідність» в законодавстві відсутні, оскільки вони є морально-етичними категоріями і можуть по-різному оцінюватися як окремою особою, так і суспільством, в якому ця особистість перебуває. У загальному плані, як випливає з пункту 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 р., під гідністю слід розуміти визначення цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихічної цінності. А з честю пов`язується позитивна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Справи про захист честі та гідності фізичної особи підлягають розгляду в судах загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства незалежно від того, хто є позивачем і відповідачем. Як визначив Пленум Верховного суду України спори про захист честі і гідності не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому є суб`єкт владних повноважень (наприклад, чиновник).

Спосіб судового захисту честі та гідності залежить від характеру діянь, якими вони були порушені. Найчастіше вони порушуються шляхом поширення недостовірної інформації про особу та її вчинки. У таких випадках разом з позовом про захист честі і гідності подається позов про спростування недостовірної інформації про фізичну особу відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України.

Право на подачу такого позову має як фізична особа, про яку були поширені недостовірні відомості, так і члени його сім`ї, родичі та інші особи, яких ця інформація стосується прямо або опосередковано. Позови про захист честі і гідності можуть бути пред`явлені в будь-який час, оскільки термінів давності для них не встановлено. Виняток становлять позови про спростування недостовірної інформації, опублікованої в ЗМІ, які можуть бути пред`явлені протягом року з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав.

З вищевикладеного вбачається, що обґрунтування позовних вимог необхідністю захисту честі і гідності позивача, не може бути підставою для задоволення позовних вимог в рамках розгляду даної справи в адміністративному процесі, оскільки дані обставини можуть бути предметом розгляду в окремому провадженні в цивільному процесі.

Під час судового розгляду справи відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій під час розгляду поданої позивачем позовної заяви.

У свою чергу в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача 1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 7 720,00 грн, суд зазначає, що позивачем не доведено факт завдання відповідачами такої шкоди саме тими діями, які оскаржуються ними в даному провадженні.

Згідно з частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 1167 названого Кодексу, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки доказів заподіяння позивачу моральної шкоди діями відповідача 1 та відповідача 2, пов`язаними з неналежним розглядом скарг та звернень, та отриманням від відповідача 1, відповідача 2 неповних відповідей, суду надано не було, переконливих доводів щодо спричинення такої шкоди відповідачем 1 та відповідачем 2 саме оскаржуваними в даному провадженні діями не наведено, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37378937, 03020, м. Київ, просп. Повітрофлоцький, 41) щодо неналежної перевірки доводів та обставин, викладених ОСОБА_1 у його зверненнях та скаргах від 13.09.2016 вх. № 108/Б-1348-3035, від 18.11.2016 вх. № 108/-Б-1348/1, від 13.12.2016 вх. № 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 вх. 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 вх.№108/Б-45, від 23.02.2017 вх. № 108/Б-45/2, та у наданні необґрунтованих відповідей.

Зобов`язати Солом`янську районну в м. Києві державну адміністрацію повторно розглянути звернення та скарги ОСОБА_1 від 13.09.2016 вх. № 108/Б-1348-3035, від 18.11.2016 вх. № 108/-Б-1348/1, від 13.12.2016 вх. № 108/Б-1348/3, від 22.12.2016 вх. 108/Б-1348-4, від 11.01.2017 вх.№108/Б-45, від 23.02.2017 вх. № 108/Б-45/2 з урахуванням висновків суду.

У задоволені інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда