Ухвала суду № 84951749, 10.10.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/484/17

Провадження № 2/522/1055/19

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

10 жовтня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання – Скибінській Є.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи – Приморська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2017 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся позивач із вказаною позовною заявою.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.01.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.05.2018 року до Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в особі керівника – Корольова Марата Валентиновича застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 881 (вісімсот вісімдесят одну) гривню в дохід держави за невиконання ухвали суду про витребування доказів.

Зазначену ухвалу в подальшому було оскаржено в апеляційному порядку. Постановою Одеського апеляційного суду від 23.05.2019 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2018 року скасовано, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу – відмовлено.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справа надійшла до провадження судді Донцова Д.Ю. 21.06.2019 року, яку ухвалою від 24.06.2019 року суддею прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження на 16.07.2019 року.

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання розгляд справи було відкладено на 03.09.2019 року.

В подальшому, в справі було призначено судові засідання на 03.09.2019 року та 10.10.2019 року, в які позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зазначене кореспондує вимогам п.5 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, його представник не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач двічі не з`явився в судове засідання. Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, враховуючи, що позивач не з`являється у судові засідання, не надавши докази щодо причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Крім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника, відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача.

Керуючись ст.ст.10-13, 43, 131, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи – Приморська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 15.10.2019 року.

Суддя Д.Ю. Донцов